Справа № 127/15785/19
Провадження № 2/127/2178/19
06.11.2019 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Антонюка В.В.
при секретарі Горденко Г.О.,
за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Ліфанчука ОСОБА_2 .О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.10.2018 року працівник ПрАТ «Вінницягаз» Шевчук О ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом - автомобілем газової служби ГА3-3307, державний номерний знак НОМЕР_1 , на проспекті Юності, 14 в м. Вінниці, при розвороті, не переконавшись у безпечності маневру, допустив наїзд на автомобіль Volkswagen TRANSPORTER, державний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу.
Згідно постанови Вінницького міського суду від 23.11.2018 р. ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постанова набрала законної сили 04.12.2018 р.
Зважаючи на те, що автомобіль газової служби на момент ДТП був застрахований в ПрАТ «Страхова компанія» Саламандра Україна», з метою отримання страхового відшкодування, позивач 12.11.2018 р. звернувся до офісу ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» із заявою про страхове відшкодування.
Позивач зазначає, що сума страхового відшкодування запропонована страховою компанією склала 31 996,24 грн., тому ним 14.12.2018 р., було надіслано претензію до ПрАТ «СК «Саламандра-Україна». У відповіді на претензію щодо нарахування страхового відшкодування позивачу було вказано, що відповідно до Звіту №18-198 від 12.11.2019 p., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу складає 125 513,82 грн., ринкова вартість до дорожньої пригоди складає 103 969,71 грн., а відповідно до ст.. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.
Також, позивач зазначає, що відповідно до звіту аварійного комісара № 18-198 від 12.11.2018 р. його автомобіль визначено фізично знищеним. Розмір страхового відшкодування становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином сума виплачена позивачу страховою компанією, склала 31 996,24 грн.
З метою визначення суми матеріальних збитків, завданих позивачу в результаті ДТП, ним було замовлено звіт висновку експертного дослідження з оцінки транспортного засобу, сума завданого збитку склала 105 620 грн.
Тому сума матеріального збитку, яка була завдана позивачу працівником ПАТ «Вінницягаз», складає: 105 620,00- 31 996,24 = 73 623,76 грн.
Також, враховуючи ступінь пошкодження автомобіля, а саме: пошкоджено частину кузова, яка містить ідентифікаційний номер (номер кузова), позивач був змушений замовити спеціальне дослідження автомобіля. Сума коштів сплачена за дослідження складає 2000,00 гривень.
Позивач у своїх вимогах зазначає, що окрім матеріальних збитків, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у завданні йому негативних наслідків в результаті ДТП як безпосередньо під час вчинення адміністративного правопорушення, так і після нього. До негативних наслідків позивач відносить нервовий стрес, який він пережив, коли дізнався про наїзд транспортного засобу відповідача, оскільки в цей час за кермом автомобіля знаходився його син - ОСОБА_6 . Крім того, через кілька годин після ДТП у його сина погіршився стан здоров'я, в зв'язку із чим, він був змушений звернутись до лікарні і йому був поставлений діагноз: «закрита травма живота, забій черевної стінки». Крім того, позивач зазначає, що він дуже глибоко пережив вірогідність завдання шкоди життю та здоров'ю його сина, та завдання пошкоджень його транспортному засобу. Для відновлення нормального душевного стану, йому потрібен був час. Відмова в добровільному порядку відшкодувати збитки, призвела до необхідності додаткових витрат часу для захисту своїх інтересів. Потрібен був час для поїздок в органи ДАІ, до експертних центрів, до суду, страхову компанію.
Також, в обґрунтування заявленого позивачем розміру моральної шкоди, він зазначає, що окрім всього, він має доглядати стареньку, хвору матір, яка проживає в АДРЕСА_1 , за 60 АДРЕСА_2 Від АДРЕСА_1 , і весь час з моменту ДТП, позивач обмежений у вільному відвідуванні, немає змоги відвезти матір до лікарні та до інших необхідних інстанцій.
Зважаючи на викладене, позивач оцінив моральну шкоду у розмірі восьми прожиткових мінімумів, встановлених на 01.01.2019 p.: 1921 гривень* 8 місяців = 15 368 грн.
У зв'язку із вищевикладеним, позивач звернувся з даним позовом до суду про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, за обставин викладених в позовній заяві та просила суд їх задоволити.
Представник відповідача Ліфанчук М.О. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.
З'ясувавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п.5, ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної безпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Частиною другою статті 22 ЦК збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за №6 зі змінами та доповненнями зазначає, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених ст.456 ЦК. А п.4 цієї ж Постанови вказує, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).
У відповідності до ч.4, ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду від 23.11.2018 р. ОСОБА_5 , який працює водієм ПАТ «ВінницяГаз», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено штраф у сумі 340 грн., за те, що він 16.10.2018 року о 11 год. 30 хв., керуючи автомобілем ГАЗ 33307, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Вінниці по проспекту Юності,14, виконуючи розворот поза перехрестям, не з крайнього лівого положення на проїзній частині, не надав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку, що призвело до ДТП та механічних пошкоджень автомобілів. Тобто своїми діями порушив вимоги п.п 10.4 ПДР. Постанова набрала законної сили 04.12.2018 р. (а.с.22).
Вказані обставини не заперечувались сторонами по справі.
За приписами ч.2, ч.5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За правилами ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом зазначеної норми закону обов'язок відшодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.
Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.
Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована врегульовано ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з врахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
За правилами п.30.1, ст.30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Пункт 30.2, ст.30 того ж Закону України зазначає, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до висновку дослідження, проведеного Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Volkswagen TRANSPORTER, державний номер НОМЕР_2 , 1998 року випуску, в результаті його пошкодження, становить 105 620 грн. (а.с.6-21).
Згідно відповіді на претензію від 14.12.2018 року, позивачу відмовлено в виплаті страхового відшкодування у розмірі, зазначеному позивачем, оскільки відповідно до Звіту №18-198 від 12.11.2018 року, транспортний засіб Volkswagen TRANSPORTER, державний номер НОМЕР_2 , 1998 року випуску визнаний фізично знищеним. (а.с.30-32).
Виходячи із норм права вказаного Закону автомобіль позивача є фізично знищеним, так як його відновлювальний ремонт значно перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, а матеріальна шкода завдана автомобілю дорівнює його ринковій вартості. Таким чином, позивачу як власнику даного транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
У відповідності до ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як зазначає ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
28.08.2017 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» як власник автомобіля ГАЗ 33307, д.н.з. НОМЕР_1 , уклав Генеральний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №01.0252085 з ПАТ „Страхова компанія„ Саламандра Україна", предметом страхування якого був його вказаний автомобіль. Строк дії даного договору тривав з 01.09.2017 року по 25.09.2018 року. Ліміт страхової відповідальності за пошкодження майна становить 100 000 грн., франшиза - 1,02, що складає 1000 грн. (а.с.57-58). Крім того, 30.10.2017 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» разом із представником тієї ж страхової компанії уклали додаткову угоду №2 до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №01.0252085 від 28.08.2017 року, за якою Страхувальник сплачує додатковий страховий платіж у розмірі 8 650,04 грн. Дію договору продовжено до 27.11.2018 року.(а.с.59).
Згідно п.3, ч.1, ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Платіжним дорученням №2487 від 08.02.2019 року підтверджується виплата позивачу ПРАТ СК «Саламандра-Україна» - 31 996,24 грн., страхового відшкодування (а.с.28).
Відповідно до постанови викладеної Великою Палатою Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №14-176 цс, розмір страхового відшкодування залежить від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов'язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро. З матеріалів справи не вбачається, чи при зверненні до страхової компанії ОСОБА_3 визнав належний йому автомобіль фізично знищеним та чи згодний він був передати страховій компанії залишки транспортного засобу.
Однак, в ході розгляду справи представник позивача неодноразово підтверджувала той факт, що позивачем не визнавався факт фізичного знищення автомобіля та залишки транспортного засобу не передавались страховій компанії.
Як зазначає ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), при цьому він фактично підмінює поняття цієї різниці вартістю свого автомобіля після ДТП. В судовому засіданні його представник пояснила, що позивач не бажає повертати рештки пошкодженого автомобіля відповідачу у разі відшкодування суми.
За таких обставин, оскільки транспортний засіб позивача є фізично знищеним, тому позивачу як власнику даного пошкодженого автомобіля відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, однак саме такої позовної вимоги він не заявляв. При цьому позивач ОСОБА_3 погодився із розміром страхової виплати і будь-яких вимог до ПАТ „Страхова компанія„ Саламандра Україна" не ставить. Виходячи з описаних вище обставин, у задоволенні частини позову про стягнення з відповідача на користь позивача 73 623,76 грн. як різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
У відповідності до п.1, ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490\01, параграф 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 рорку).
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд з'ясував, що за своїм характером правопорушення є необережним щодо нанесення шкоди майну.
Щодо глибини душевних страждань позивача ОСОБА_3 , то на думку суду, такі страждання є відчутними, оскільки внаслідок ДТП позивач отримав певні незручності і інші негативні наслідки, а тому такі дії позивача дійсно призвели до фізичних та моральних страждань, негативних емоцій і переживань позивача.
Однак, суд вважає, що позивачем не обґрунтована сума моральної шкоди саме в 15 368 грн. грн.
Тому, виходячи із вищезазначеного, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, із врахуванням розміру, заявленого позивачем, повинен бути встановлений судом на рівні 5 000 грн.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст.ст. 77, 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши зібрані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належить, зокрема, витрати пов'язаних із проведенням експертизи, а також витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається із висновку 913Е-12/18 від 29.12.2018 року та квитанції № 86-5 від 20.12.2018 року, позивач замовляв спеціальне дослідження автомобіля з метою визначення незмінності знаків ідентифікаційного номера (номер кузова) даного автомобіля та з метою встановлення дійсності зазначеного номера. Вартість проведення дослідження становить 2000,00 грн. (а.с.24 -27).
Квитанцією №1-161-К від 22.12.2018 року підтверджується оплата позивачем 175, 80 грн., за проведення авто товарознавчого дослідження (а.с.33).
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 175,80 грн. - у відшкодування матеріальних збитків, 5 000 грн. - у відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача також необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 455,84 грн. грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1192, 1187 ЦК України, ст. ст. 7, 12, 78, 81, 82, 89, 110, 133, 141, 258, 263 ЦПК України ,суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» на користь ОСОБА_3 - 175 (сто сімдесят п'ять) гривень 80 копійок в рахунок відшкодування витрат за проведення оцінки визначення вартості матеріальних збитків та 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування витрат на спеціальне дослідження автомобіля.
Стягнути із Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути із Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 455 гривень 84 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 08.11.2019 року.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", ЄДРПОУ 03338649, місце знаходження: м. Вінниця, пров. АДРЕСА_4 буд.24.
Суддя: