Справа № 127/12797/13-ц
Провадження 4-с/127/53/19
22 жовтня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Короля О.П.
секретаря Крижанівського В.В.,
розглянувши цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновської Юлії Михайлівни за участю боржника ОСОБА_1 ,
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області із скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновської Юлії Михайлівни.
Скарга мотивована тим, що на виконанні в Центральному відділі ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області знаходиться виконавче провадження № 55836443 з примусового виконання виконавчого листа №127/12797/13-ц виданого 10.04.2014р. Вінницьким міським судом Вінницької області про звернення стягнення на предмет іпотеки по Договору іпотеки від 22.09.2011р. реєстр. № 1221: квартира АДРЕСА_1 , належна гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною реалізації предмету іпотеки у розмірі - 247450,00 грн. та задоволення за рахунок предмету іпотеки вимоги AT «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним договором № 014/0043/74/33347 від 22.09.2011р. у розмірі - 252846,56 грн.
Виконавче провадження веде головний державний виконавець Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновська Ю.М., яка вчинила бездіяльність, а саме не проводить опис і арешту майна боржника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 , не виносить постанову про опис і арешт майна боржника; не підготувала проект заявки на реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ); не проводить дій щодо направлення заявки на реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ) начальнику Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області - для підписання та передачі організатору електронних торгів - ДП «Сетам».
Посилання суб'єкта оскарження на неможливість проведення реалізації іпотечного майна за рішенням суду без дозволу органу опіки і піклування стягувач вважає безпідставним, тому що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення про звернення стягнення, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якому право користування належить малолітній дитині, не потрібен.
В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник заявника АТ «Райффайзен Банк Аваль» підтримала скаргу, посилаючись на обставини, викладені в ній.
Належним чином повідомлена про розгляд скарги головний державний виконавець Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновська Ю.М. в судове засідання не з'явилась з причин, не визнаних судом поважними і відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Наведені заявником причини пропуску строку звернення до суду із скаргою суд в изнав поважними. Такими причинами є : зміни в організаційній структурі Вінницькій регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» протягом 2018-2019 років, у т.ч. у структурному підрозділі, який супроводжує роботу за виконавчими документами; зміна працівників (звільнення, переведення), територіальне переміщення матеріалів справ проблемних позичальників (з документами виконавчого провадження) до Відділу (м. Херсон) Управління пізнього збору проблемної заборгованості роздрібних клієнтів; територіальне переміщення справ проблемних позичальників з дирекції у м. Вінниця до Відділу у м. Херсон, звільнення та переміщення працівників Банку, а також значна кількість справ виконавчого провадження на виконанні у одного працівника, ускладнили роботу Стягувача з контролю щодо своєчасного звернення Головним державним виконавцем Маліновською Ю.М. згідно з нормами ст. 48, 51, 56 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» стягнення на нерухоме заставне майно (квартиру) Боржника - гр. ОСОБА_1 .
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про задоволення скарги з таких підстав.
На виконанні в Головного державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновської Ю.М. знаходиться виконавче провадження № 55836443 з примусового виконання виконавчого листа №127/12797/13-ц виданого 10.04.2014р. Вінницьким міським судом Вінницької області про звернення стягнення на предмет іпотеки по Договору іпотеки від 22.09.2011р. реєстр. № 1221: квартира АДРЕСА_1 , належна гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною реалізації предмету іпотеки у розмірі - 247450,00 грн. та задоволення за рахунок предмету іпотеки вимоги AT «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним договором № 014/0043/74/33347 від 22.09.2011р. у розмірі - 252846,56 грн.
На переконання суду, заявник обгрунтовано вважає, що Головний державний виконавець Маліновська Ю.М. в рамках ВП № 55836443 від 20.02.2018р. порушила норми ст. 1, 2, 18, 48, 51, 56, 57 ЗУ «Про виконавче провадження», норми ст. 1, 33, 41 ЗУ «Про іпотеку», п. 1, 10, 21, 26 Розділу УПІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р., п. 1, 3 Розділу П Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5.
Станом на 01.07.2019р. Стягувач не отримав з Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі за текстом ГТУЮ) Постанову про опис й арешт майна боржника, повідомлення про підготовлення Головним державним виконавцем Маліновською Ю.М. заявки на реалізацію арештованого майна боржника та направлення такої заявки у встановленому законом порядку до Організатора електронних торгів - ДП «Сетам».
Станом на 01.07.2019р. Стягувач не отримав від Організатора електронних торгів - ДП «Сетам» повідомлення про внесення Організатором до Системи інформації про арештоване майно - квартиру (формування лота - інформаційне повідомлення про електронні торги), інформацію про дату проведення електронних торгів.
20.02.2018р. Головним державним виконавцем Маліновською Ю.М. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55836443 з виконання виконавчого листа № 127/12797/13-ц, боржником в якому є ОСОБА_1
10.06.2019р. Стягувач звернувся до керівника Центрального відділу ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області із заявою - клопотанням щодо проведення опису й арешту майна боржника ОСОБА_1
Відповіді на заяву-клопотання Стягувача з відділу державної виконавчої служби України на адресу AT «Райффайзен Банк Аваль» не надходило.
19.06.2019р. Головним державним виконавцем Маліновською Ю.М. було винесено Постанову про опис й арешт майна боржника ВП № 55836443 про звернення стягнення на нерухоме майно Боржника - ОСОБА_1
Вищезазначена постанова була внесена державним виконавцем до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП).
24.06.2019р. Головний державний виконавець Маліновська Ю.М. винесла постанову про скасування процесуального документу - постанови про опис та арешт майна боржника з посиланням на абзац 4 частини третьої ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Головний державний виконавець Маліновська Ю.М. вважає, що звернення стягнення на нерухоме майно Боржника ОСОБА_2 (квартиру АДРЕСА_1 ) в рамках виконавчого провадження № 55836443 - неможливе за наступних підстав.
Під час проведення виконавчих дій Головним державним виконавцем Маліновською Ю.М. було встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки зареєстрована малолітня особа гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є племінницею Боржника/Іпотекодавця ОСОБА_1 .
За таких умов Головний державний виконавець Маліновська Ю.М. не вбачає підстав для проведення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження, а саме проведення опису й арешту майна боржника, підготовлення заявки на реалізацію арештованого майна та передачу майна на реалізацію ДП «Сетам».
Суд вважає таку позицію державного виконавця посилковою, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, таким чином звернення стягнення на предмет іпотеки є правом Позивача (Стячувача) - АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предметі іпотеки/застави) належить виключно позивачеві (відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст. 3,4 ЦПК України).
Позивач/Стягувач - AT «Райффайзен Банк Аваль» скористався своїм правом та звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною вимогою про стягнення з гр. ОСОБА_1 боргу за КД № 014/0043/74/33347 від 22.09.2011р. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (квартира), яка була задоволена судом.
Суд визначив конкретний спосіб виконання рішення суду - звернення стягнення шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації предмету іпотеки, визначеною судом.
Відтак, примусове виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.02.2014р. про звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно Боржника ОСОБА_1 повинно було виконуватися Головним державним виконавцем Маліновською Ю.М. у встановленому судом порядку згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження», положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р., з урахуванням норм Закону України «Про іпотеку».
Згідно з ч. 1 ст. 48 ЗУ Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до п. 1 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р. (далі - Інструкція) - виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII ЗУ «Про виконавче провадження» (далі за текстом «Закон»).
Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Згідно з п. 1.1. Договору іпотеки від 22.09.2011р. за реєстр. № 1221 іпотека забезпечує повне виконання грошових зобов'язань Позичальника ОСОБА_1 , що випливають з Кредитного договору № 014/0043/74/33347 від 22.09.2011р., укладеного між Кредитором/Іпотекодержателем (AT «Райффайзен Банк Аваль») та Позичальником/Іпотекодавцем ( ОСОБА_1 ).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 56 Закону арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до п. 10 Розділу VIII Інструкції після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Отже, Головний державний виконавець Маліновська Ю.М. за ВП № 55836443 була зобов'язана згідно з нормами ст. ст. 48, 51, 56 Закону, п. 10 Розділу VIII Інструкції, норм ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» звернути стягнення на нерухоме заставне майно Боржника ОСОБА_5 . ОСОБА_6 . шляхом проведення відповідних процесуальних дій: проведення опису й арешту майна боржника, винесення постанови про опис і арешт майна боржника.
Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено заборону щодо звернення стягнення на нерухоме майно позичальників, за наявності певних умов.
Згідно з п.1. ч 1. протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
Згідно з умовами Кредитного договору № 014/0043/74/33347 від 22.09.2011р. Кредитором була надано Позичальнику ОСОБА_1 споживчий кредит у національній валюті України (гривні).
Отож, заборона на звернення стягнення на іпотечне майно боржника в рамках виконавчого провадження № 55836443, з урахуванням норм ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» - відсутня.
Враховуючи викладене у Головного ДВ ОСОБА_7 в межах ВП № 55836443 немає законних підстав не проводити звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 28 Розділу VIII Інструкції у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.
Згідно з п. 3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 - у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти необхідно копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.
Згідно із ст. 586 ЦК України заставодавцю надано право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя.
Боржник ОСОБА_1 в порушення положень ст. 586 ЦК України, ст. ст. 1,9 ЗУ «Про іпотеку», пунктів 4.1.4., 4.2.1. Договору іпотеки від 22.09.2011р. самочинно без згоди Іпотекодержателя - AT «Райффайзен Банк Аваль» зареєстрував за адресою місцезнаходження квартири - сина своєї племінниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - малолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Такими діями боржник ОСОБА_1 створив штучні перешкоди для виконання рішення суду.
В органах державної виконавчої служби склалась неоднозначна практика щодо передачі на реалізацію вказаних приміщень. В більшості випадків, керуючись статтею 18 Закону України “Про охорону дитинства”, пунктом 28 Розділу VIII Інструкції посадові особи органів державної виконавчої служби/приватні виконавці не розпочинають примусове звернення стягнення на нерухоме майно, посилаючись на відсутність дозволу органу опіки та піклування.
Такі дії органів державної виконавчої служби порушують принцип обов'язковості судових рішень, порушують інтереси стягувачів, суперечать законодавству України та судовій практиці з цього питання.
У пункті 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що згідно зі статтею 32 Цивільного кодексу України, статтею 177 Сімейного кодексу України та статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх осіб, а також осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів.
Аналізуючи таке питання, необхідно виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.
Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки), не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
В цьому випадку Договір іпотеки було укладено 22.09.2011 р., а дитина ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто після укладання договору іпотеки.
Суд роз'яснює державному виконавцю про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду про звернення стягнення, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якому має право користування малолітня дитина, не потрібен.
Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
При цьому державним виконавцем не будуть порушені положення ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», cm. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».
З цього приводу сформована судова практика, викладена в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 вересня 2015 року у справі 6-39908св14; Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 8 липня 2015 року у справі №6-8741св15; Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 5 лютого 2014 року №6-45859св13; Постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі №761/4494/13-ц; Постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі №367/2506/15-ц; Постанові Верховного Суду від 20.03.2019р. № 1612/2343/12.
Виходячи з судової практики, попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якому право користування належить малолітній дитині не потрібен за умови чинного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки боржника, яке перебуває на примусовому виконанні у державного виконавця.
А відтак отримання дозволу органу опіки та піклування на відчуження квартири Боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в якій зареєстрована малолітня особа гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не потрібно.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Згідно з п. 26 Розділу УШ Інструкції - реалізація майна, на яке звернено стягнення здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Відповідно до п. 1, 2 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 - реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 ЗУ «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 21 Розділу VIII Інструкції, якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.
Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Згідно з п. 3 Розділу II Порядку Виконавець готує проект заявки на реалізацію арештованого майна.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору (Державному підприємству «Сетам»).
Підсумовуючи викладене, Головний державний виконавець Маліновська Ю.М. зобов'язана згідно з нормами ст. 28, 48 ЗУ «Про виконавче провадження», пунктів 1, 10, 21, 26 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р., пунктів 1, 2, 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 після проведення опису й арешту майна боржника, підготувати проект заявки на реалізацію арештованого майна Боржника ОСОБА_9 В ОСОБА_10 (квартири АДРЕСА_1 ) та направити заявку на реалізацію арештованого майна Начальнику Центрального відділу ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області, якому вона безпосередньо підпорядкована, для підписання та передачі Організатору електронних торгів - ДП «Сетам».
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконанням рішення суду закінчується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав фізичних та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та порядок, визначений Конституцією та законами України, та лише у виконавчому провадженні захист прав набуває реального змісту.
Таким чином, виконавче провадження - є завершальною стадією супового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2011р. у справі № 21-10а11 та у Постанові Верховного Суду України від 24.06.2015р. у справі 3 6-608цс15.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 № 1404-VIII та Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» від 06.10.2011р. міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення від 15.10.2009 p.).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу («Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції»).
У своєму Рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р. Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Таким чином практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону - примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до ст. 18 Закону Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
На державного виконавця покладено обов'язок своєчасно, повно, неупереджено виконувати рішення, примусове виконання якого передбачено законом,
Державний виконавець зобов'язаний сумлінно здійснювати свою професійну діяльність з дотриманням принципів: верховенства права, законності, обов'язковості виконання рішень.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997 р., ст. ст. 15, 16, 586 ЦК України, ст. ст. 1, 33, 41 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 1, 2, 18, 28, 48, 51, 56, 74 Закону України «Про виконавче провадження», пунктами 1, 10, 26 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016 р., пунктами 1, 2, 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, ст. ст. 446-451 ЦПК України,
Поновити заявнику акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» строк для подання скарги на неправомірні дії, бездіяльність Головного державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновської Юлії Михайлівни.
Скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Визнати дії Головного державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновської Юлії Михайлівни неправомірними щодо:
недотримання у виконавчому провадженні № 55836443 під час примусового виконання виконавчого листа №127/12797/13-ц виданого 10.04.2014р. Вінницьким міським судом Вінницької області про звернення стягнення на предмет іпотеки по Договору іпотеки від 22.09.2011р. реєстр. № 1221: квартира АДРЕСА_1 , належна гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною реалізації предмету іпотеки у розмірі - 247450,00 грн. та задоволення за рахунок предмету іпотеки вимоги AT «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним договором № 014/0043/74/33347 від 22.09.2011р. у розмірі - 252846,56 грн., - вимог норм статей 1, 2, 18, 48, 51, 56 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 1, 10, 21, 26 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р., пунктів 1, 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №2831/5, статей 1,33,41 Закону України «Про іпотеку».
Визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновської Юлії Михайлівни щодо:
не проведення опису й арешту майна Боржника - гр. ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), винесення постанови про опис й арешт майна боржника;
не підготовлення проекту заявки на реалізацію арештованого майна Боржника гр. ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 );
не проведення дій щодо направлення заявки на реалізацію арештованого майна боржника гр. ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ) начальнику Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області - для підписання та передачі організатору електронних торгів - ДП «Сетам».
Зобов'язати Головного державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновську Юлію Михайлівну у виконавчому провадженні №55836443 провести опис й арешт майна боржника - гр. ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ) та винести процесуальний документ - постанову про опис й арешт майна боржника.
Зобов'язати Головного державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновську Юлію Михайлівну у виконавчому провадженні № 55836443 підготувати проект заявки на реалізацію арештованого майна Боржника - гр. ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ).
Зобов'язати Головного державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маліновську Юлію Михайлівну у виконавчому провадженні №55836443 направити заявку на реалізацію арештованого майна боржника - гр. ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 , начальнику Центрального відділу ДВС м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області для підписання та передачі організатору електронних торгів - ДП «Сетам».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 24.10.2019 р.
Суддя :