Справа № 450/1285/18 Провадження № 2/450/287/19
"26" червня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі :
головуючого судді Данилів Є.О.
при секретарі Ориняк Н.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 ,
про (предмет спору): стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» шкоду в розмірі 106 208, 88 грн.; судовий збір в сумі 1762 грн.,
підстава позову (позиція позивача):
24 червня 2016 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Порше Лізинг України» був укладений договір добровільного страхування наземних транспортиних засобів № 28-0199-0157/16/0085. 19.01.2017 року близько 22 год. 10 хв. у м. Львові на вул. Пулюя, 1, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Опель Віваро», н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Фольксваген Тігуан», н.з. НОМЕР_2 , який був застрахований від ризику пошкодження в ДТП у ТОВ «Порше Лізинг України». Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2017 року, визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Позивачем було складено страхові акти та розрахунки до них на підставі разунку № А111700 від 14.02.2017 року та розрахунку № А10034372 від 07.03.2017 року на підставі яких була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 156 208 (сто п'ятдесят шість тисяч двісті вісім) грн. 88 коп. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Опель" станом на момент скоєння ДТП була застрахована в СК «Універсальна», яка відшкодувала (компенсувала) позивачу суму страхової виплати в розмірі 50000,00 грн. Оскільки фактично сплачено коштів 50000,00 грн., просить стягнути з відповідача, з вини якої була заподіяна шкода, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Позиція відповідача: відповідач на виклик суду не прибув.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
07.05.2018 року ухвала про відкриття провадження у справі; 25.06.2019 року клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
19.01.2017 року близько 22 год. 10 хв. у м. Львові на вул. Пулюя, 1, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Опель Віваро», н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Фольксваген Тігуан», н.з. НОМЕР_2 .
Факт вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Дана постанова суду набрала законної сили.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 „ Совтрансавто - Холдинг " проти України ", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 „Брумареску проти Румунії " встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-ІУ від 01.07.2004 р. (надалі - Закон N 1961-ІУ), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання страхової події була застрахована в СК «Універсальна» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №АЕ/6925860.
20 січня 2017 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.
24 лютого 2017 року року позивачем на підставі Рахунку № А000111700 від 14.02.2017 року та Рахунку № А10034372 від 07.03.2017 року було складено страховий акт № ЗСКА-6195 та № ЗСКА-6195/1 та розрахунки страхового відшкодування до них.
На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 152885 гривні 90 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 3752 від 27 лютого 2017 року та № 3817 від 01 березня 2017 року.
СК «Універсальна» 11.05.2017 р., сплатило на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму страхового відшкодування у розмірі 50000 грн. 00 коп., відповідно до умов договору про порядок взаємного врегулювання вимог.
Тому залишок боргу, який повинен сплатити ОСОБА_1 становить: 152 885, 90 грн. - 50 000 грн. = 102 885грн. 90 коп.
Підстава для стягнення з відповідача 106 208, 88 грн., а не 102 885грн. 90 коп. суду ненаведена.
23 травня 2017 року позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено претензію № 0364/2568УСГ з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак останній залишив її без задоволення.
Відповідно до норм ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Перехід права вимоги за наведеними нормами права (ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування») слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями ст. 1191 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що для її застосування необхідні дві умови: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання зобов'язання перед потерпілим; регрес має місце після припинення зобов'язання з відшкодування шкоди.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Згідно зі статтею 6 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заявлений позов є підставним та підлягає до задоволення в частині стягнення з відповідача в користь позивача 102 885 (сто дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 90 коп..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 2 ст. 247, ст. 259, 263 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (р/р № НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО №320478, ЄДРПОУ №30859524) суму страхового відшкодування в розмірі 102 885 (сто дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 90 коп.
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» в іншій їх частині, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» судовий збір у розмірі 1762 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», місцезнаходження 01054, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м.Київ, код ЄДРПОУ 16285602, р/р НОМЕР_4 , МФО 300528.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ).
Повне рішення суду складено 26.06.2019 року.
СуддяЄ. О. Данилів