05.11.2019
Справа № 183/5189/18
Провадження № 2/337/745/2019
05 листопада 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерук І.Г.
з участю секретаря Карташевої І.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості,
АТ КБ «ІІРИВАТБАНК» звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача у якому вказав, що відповідач з метою отримання банківських послуг підписав заяву б/н від 14.07.2008 року і отримав кредит у розмірі 2200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком,договір про надання банківських послуг. КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 21.06.2018 року має заборгованість 11406,13 грн., яка складається з: 1933,42 грн. заборгованість за відсотками користування кредитом; 9486,03 грн. пеня; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. штраф (фіксована частина), 531,24 грн. штраф (процентна складова). Посилаючись на норми ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, та судові витрати.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.11.2018 року справа передана за підсудністю до Хортицького районного суду м.Запоріжжя.
18.12.2018 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
06.03.2019 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позов у якому вказано, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню. До позовної заяви додану заяву від 14.07.2008 року. Позивач вважає, що саме ця заява є укладеним між сторонами договором від 14.07.2008 року про отримання кредиту.Проте, з таким твердженням погодитись не можна. Так, у вказаній заяві не вказано конкретний тип картки, яка надавалась відповідачу. Більш того, у ній відсутня інформація щодо встановленого кредитного ліміту, який просив відповідач, не зазначено номера платіжної картки, не вказано умов надання кредиту, розміру ліміту.Позивач посилається на те, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій вказано, що вона разом з Умовами та правилами і тарифами банку складає договір. Проте немає доказів, що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, що останній брав на себе зобов'язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту. Через відсутність підпису позичальника на вказаних документах неможливо встановити, чи саме з цими умовами та правилами відповідача було ознайомлено при оформленні заяви про видачу кредитної картки. Таким чином, зазначені Правила надання банківських послуг та умови кредитування не можуть вважатися частиною укладеного між сторонами договору, а їх положення не можуть регулювати взаємовідносини між сторонами у даному випадку. Між тим, в самій заяві від 14.07.2008 року не зазначені ні розмір кредитного ліміту, ні процентна ставка, ні строк надання банківських послуг, ні будь-які інші умови надання банківських послуг, які є істотними в розумінні закону.
У своєму позові позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11406,13 грн. Як саме позивач вирахував цю суму залишається відкритим питанням, і ось чому:у тексті позовної заяви (розділ 4, сторінка 4 книжкового формату) позивач вказує, що сума боргу складається з 1933,42 грн. - відсотків за користування кредитом; 9486,03 грн. - пені, а також 250грн. - штраф (фіксована частина), 531,24 грн. - штраф процентна складова. Разом перелічені суми становлять 12 200,69 грн. (?), у доданих до заяви розрахунках вже мова йде про інші суми. А саме у додатку «Розрахунок заборгованості станом на 31.12.2015» сума боргу складає 1868,86грн. - заборгованість за кредитом, 64,58 грн. - заборгованість за процентами, а разом - 2714,68 грн. Хоча насправді разом - 1933,44 грн. (1868,86+64,58), у додатку «Розрахунок заборгованості станом на 21.06.2018» сума боргу складає: 1933,42 грн. - нараховані відсотки, 9486,03 грн. - нарахована пеня, заборгованість по судовим штрафам - 781,24 грн., а разом - 11 406,13 грн. Хоча насправді разом - 12 200,69 грн.
Позивач сам стверджує, що у відповідача немає боргу за тілом кредиту. Тобто сам позивач каже, що відповідач давно повернув усі гроші, що взяв.
Відповідно до вимог закону та загальних правил позивача у першу чергу погашається борг із штрафів та пені, у другу - нараховані відсотки, і лише в четверту - сума кредиту. Отже, за відсутності боргу зі сплати суми кредиту, наявність боргу із сплати пені та відсотків неможлива навіть теоретично.
Договір укладено між сторонами 14.07.2008р., отже строк вимоги сплив 14.07.2011 року. При цьому, ніяких доказів тому, що після закінчення вказаного строку нова картка Банком перевипускалась і відповідачу була видана нова картка із новим строком дії, позивачем суду не надано.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 9486,03 грн. нарахованої пені.
Чітко встановити період за який позивачем нарахована пеня із наданих документів неможливо, оскільки, по-перше, ці розрахунки суперечать законам математики, а, по- друге, в них взагалі відсутня така графа із сумою, яку вимагає банк. Проте, враховуючи той факт, що позивач нібито почав обчислення суми пені ще з 30.09.2016 року, то строк позовної давності для її стягнення вже минув.
Просить суд застосувати строк позовної давності, та відмовити ПАТ «КБ «Приватбанк» у задоволені позовних вимог про стягнення суми з ОСОБА_1 у повному обсязі.
28.03.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій вказано, що Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг..У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договірбанківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Отже, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, складають Договір про надання банківських послуг.
Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.
На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 - ключем до карткового рахунку є пластикова Картка яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач в Заяві.
Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль.
Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід'ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 11 років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.
Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 14.07.2008 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчив, що " Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...".
Також до матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3 % (36% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.
Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Крім того, Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку.
Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.
Випискою з карткового рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором.
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).
Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.
Оскільки Клієнт на сьогоднішній день не звертався до Банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, внесені зміни вважаються прийнятими, а тому до позовної заяви додаються Умови та Правила надання банківських послуг актуальні станом на дату подачі позову.
Відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку від 06.03.2010 р. яким були затвердженні зазначені Умови та Правила надання банківських послуг.
У заяві підписаній Клієнтом зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.
Більш того, згідно Заяви Відповідач зобов'язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів.
Таким чином, твердження суду, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомленні відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи
В заяві - анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами договору визначено, що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.
Під час генерації розрахунку заборгованості стався технічний збій. Банком надається коректний розрахунок заборгованості із зазначенням розміру невиконаних Відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
14.07.2008 року ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку ''Універсальна" № НОМЕР_1 зі строком дії до 01.2010 року, що підтверджується довідкою банку по виданим карткам, а також відміткою у відповідному полі анкети-заяви.В подальшому картка неодноразово перевипускалася.
Клієнт ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) згідно кредитного договору б/н від 14.07.2008 року, отримав картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 ,№ НОМЕР_4 ,№ НОМЕР_5 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 03.2016 року.
Отримання перевипущених карток підтверджується фотографуванням клієнта з карткою (фото додаються), а користування випискою по рахунку в якій відображено, як знаття кредитних коштів, так і погашення.
Оскільки, Відповідача було ідентифіковано 14.07.2008 р. та повторну ідентифікацію Відповідач пройшов 25.06.2010 року, то при перевипуску карток підписання нової анкети не було потрібно, що не заборонено чинним законодавством України.
Черговість виконання грошового зобов'язання, при якій основна сума боргу -погашається в останню чергу, визначена ст. 534 ЦК України, згідно якої у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
в першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
в другу чергу виплачуються проценти і неустойка;
в третю чергу сплачується основна сума боргу.
Отже зарахування коштів на погашення заборгованості здійснюється відповідно до положень ЦК України.
Відповідно до п. 1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.
Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.
Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 03.2016 року, (довідка про видачу кредитних карт додається)
Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 23.08.2018 року - до спливу строку позовної давності.
Просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повномуобсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Судом встановлено, що відповідно до наданих суду документів, відповідач, 14.07.2008 року у ЗАТ КБ «ІІРИВАТБАНК», правонаступником якого виступає АТ КБ «ІІРИВАТБАНК», оформив заяву на отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з отриманням кредитної картки.
Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підтвердження умов кредитування, позивачем надано Довідку про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Умови та Правила надання банківських послуг, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Із норм ст. 549, 551, 1048-1050 ЦК України випливає, що в разі укладення договору, кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з тексту позовної заяви, вимоги за якою не уточнювались, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 21.06.2018 року становить 11406,13 грн., яка складається з: 1933,42 грн. заборгованість за відсотками користування кредитом; 9486,03 грн. пеня; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. штраф (фіксована частина), 531,24 грн. штраф (процентна складова).
У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення процентів за користування кредитом, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, пред'являючи вимоги погашення кредиту, просив у тому числі, стягнути складові його повної вартості, процентів за користування кредитом,пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Довідку про з використання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Умови та Правила надання банківських послуг, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід'ємні частини договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Довідку про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Умови та Правила надання банківських послуг відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитом,пені і штрафів.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
В даному випадку та кожне можливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитом,пені і штрафів, надана банком Довідка про умови кредитування не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» процентів за користування кредитом,пені і штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу у заяві, так як Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору, та з огляду на відсутність обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачем цих умов.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року(Справа № 342/180/17, Провадження № 14-131цс19) вказала, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
З огляду на викладене у суду відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 279-289, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІІРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1заборгованості за договором від 14.07.2008 року у розмірі 11406,13 грн., яка складається з: 1933,42 грн. заборгованість за відсотками користування кредитом; 9486,03 грн. пеня; штрафи: 250 грн. штраф (фіксована частина), 531,24 грн. штраф (процентна складова), а також судового збору - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.
Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів.
Суддя: