Провадження № 2/311/1231/2019
Справа 311/4003/19
04.11.2019
04 листопада 2019 року м. Василівка
Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Василівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: вул.Чекістів буд.1 м.Василівка Запорізької області), Служби у справах дітей Василівської райдержадміністрації Запорізької області (місцезнаходження: вул.Чекістів буд.6 м.Василівка Запорізької області), третя особа: Комунальний заклад «Оріхівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» (місцезнаходження: вул.Запорізька буд.28 м.Оріхів Запорізької області) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
29 жовтня 2019 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до Василівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Служби у справах дітей Василівської райдержадміністрації Запорізької області, третя особа: Комунальний заклад «Оріхівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, в якому позивач ОСОБА_1 просить: 1) визнати його батьківство відносно доньки ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Василівка Василівського району Запорізької області; 2) внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 за №150 від 27.07.2016 року, складеного Василівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, визнавши батьком дитини ОСОБА_1 .
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю за необхідне залишити її без руху у зв'язку з порушеннями вимог ст.175 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, в порушення вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивачем ОСОБА_1 не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Також, в порушення вимог п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивачем ОСОБА_1 не вказано щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, в порушення вимог п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України у позові ОСОБА_3 не відображено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, у колі осіб, які беруть участь у справі в якості відповідача по справі взагалі не зазначено матір малолітньої дитини ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якої позивач просить визнати своє батьківство та відповідно, в порушення вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, до позову не додано примірників позовної заяви з доданими до позову документами по кількості осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, у колі осіб, які беруть участь у справі, з незрозумілих причин, без жодних обґрунтувань у позовній заяві, відповідачами визначено: Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та Служба у справах дітей Василівської райдержадміністрації Запорізької області, проте, у змісті позову (прохальна частина позовної заяви) не викладено жодних позовних вимог, які пред'являються позивачем до вищевказаних відповідачів по справі.
Крім того, згідно з вимогами ч.ч.2,4,5 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Звертаю увагу на порядок засвідчення копій документів, а саме: відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копіїі проставляють нижче реквізиту «підпис».
Проте, до позовної заяви додані документи, які не засвідчені з дотриманням вимог наведеного вище стандарту, тому позивачу необхідно надати копії документів, які належним чином засвідчені.
Крім Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги.
Крім того, на обґрунтування позовних вимог позивачем ОСОБА_1 долучено до матеріалів позовної заяви Акт обстеження умов проживання від 29.05.2019 року та Акт прийому дитини до центру від 31.05.2019 року, що мають нечитаємий вигляд, що унеможливлює суд в подальшому надати оцінку вищевказаним доказам.
Також, як вбачається з додатку до позову, позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви додано заяву про відстрочку сплати судового збору, в якій позивач просить відстрочити йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сплату судового збору у розмірі 768,40 гривень, посилаючись на те, що його майновий стан не дозволяє сплатити зазначені судові витрати, оскільки він не працює, має мінливі доходи.
Відповідно до ст.136 ЦПК України та ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями від 03.10.2017 року), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або: 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно роз'яснень, що містяться в п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає випадки, коли особа при подачі позову до суду звільняється від сплати судового збору.
Проте, з доданих до позову документів, ОСОБА_1 до даної категорії громадян не відноситься.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, суд відстрочує та розстрочує судові витрати, зменшує їх або звільняє від їх оплати при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, законодавством визначено виключні підстави для звільнення, відстрочення сплати судового збору.
Вищевказані положення Закону передбачають, що звільнення, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.
Проте, позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору із-за скрутного матеріального становища, враховуючи наявність мінливого доходу, про що зазначено безпосередньо у змісті самої заяви, а тому вважаю, що на теперішній час будь-які підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, відсутні.
Таким чином, на даний час будь-яких підстав для звільнення, відстрочки чи розстрочки оплати судового збору при пред”явленні ОСОБА_1 позову до суду, не вбачається.
За таких обставин, підстави, передбачені ст. 136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення, відстрочення сплати судового збору, відсутні, а відтак, суддя вважає за необхідне відмовити заявнику ОСОБА_1 у задоволенні його заяви (клопотання) про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, та позовна заява немайнового характеру про розірвання шлюбу повинна бути подана зі сплатою судового збору за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, в порушення вимог ч.3 ст.175 ЦПК України до позовної заяви позивачем ОСОБА_1 не долучено оригіналу платіжного документу, що підтверджують сплату судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за пред'явленою ним вимогою немайнового характеру. Судовий збір повинен справлятися платником (фізичною особою) за подання позовної заяви немайнового характеру (в порядку окремого провадження) за пунктом 1.2., на належний розрахунковий рахунок UA978999980000031213206008044, Отримувач коштів УК у Василівському р-ні / Василівський р-н / 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38025519, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), код 37408380 (п.1.2).
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина 1); в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2).
Вказані судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, а тому вважаю необхідним позовну заяву залишити без руху для усунення вищевикладених недоліків.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
За таких вищенаведених обставин вважаю за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає у наданні уточненої позовної заяви з чітким визначенням осіб, які беруть участь у справі, долученні до позовної заяви оригіналу платіжного документу про здійснення оплати судового збору за вимоги немайнового характеру в сумі 768,40 грн. та долученням належної якості та завіренням належним чином всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.
За наявністю вищевикладених обставин позовна заява ОСОБА_1 не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.ч.1, 3 ст.136, ч.4 ст.177, ст..ст.258-260, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Василівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій, Служби у справах дітей Василівської райдержадміністрації Запорізької області, третя особа: Комунальний заклад «Оріхівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених у описовій частині ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО