11 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 908/374/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Могила С.К.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс"
про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок
27.09.2019 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулось із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення цього строку, а також зупинення виконання оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, які викладено у касаційній скарзі.
Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2019 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишено без руху на підставі частин другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з не поданням доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
01.11.2019 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з листом про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано оригінал квитанції №6 від 31.10.2019 на суму 3 842,00 грн. про сплату судового збору, докази отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, з викладенням додаткового обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу заявника залишено без руху до 14.11.2019, а відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Лист про усунення недоліків касаційної скарги до суду касаційної інстанції направлено у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини третьої статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
За змістом частини третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо заявник усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.
Заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку статті 294 Господарського процесуального кодексу України учасниками справи не подано.
Звертаючись з касаційною скаргою, заявником одночасно заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з посиланням на те, що вперше з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 після його перегляду 08.08.2019 судом апеляційної інстанції заявник звернувся 14.08.2019, до отримання повного тексту оскаржуваної постанови, з помилковим посиланням на його оскарження в апеляційному порядку до адміністративного суду та без вимоги щодо перегляду саме постанови господарського суду апеляційної інстанції від 08.08.2019, але наслідком вказаної технічної помилки не має бути позбавлення права на касаційне оскарження, оскільки заявником відразу після отримання ухвали суду касаційної інстанції про повернення вперше поданої касаційної скарги відразу усунуто недоліки та вдруге подано касаційну скаргу з обґрунтуванням та з наданням доказів, що технічна помилка допущена за відсутності повного тексту постанови суду апеляційної інстанції, який було отримано лише 20.08.2019, у зв'язку з чим просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження враховуючи розумні строки усунення усіх недоліків при поданні касаційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами частини 3 наведеної статті строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що заявник звернувся з касаційною скаргою в розумні строки, колегія суддів вирішила визнати наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку поважними та задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Встановивши, що подана касаційна скарга відповідає вимогам статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Водночас, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, з посиланням на приписи статей 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду у касаційному порядку, яке не обґрунтовано.
За змістом абзацу 2 частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Частиною 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення дії судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Зважаючи на те, що зазначене клопотання заявника не містить обґрунтування щодо необхідності зупинення виконання оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для його задоволення.
Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України, перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 301 вказаного Кодексу у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Положеннями статті 300 наведеного Кодексу визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки предметом оскарження є додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019, після його перегляду в апеляційному порядку, яким задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" суму 45 540,32 грн., колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно із статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подача до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює у даній справі строк для його подачі до суду касаційної інстанції до 22.11.2019.
Враховуючи те, що за змістом частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату і місце розгляду своєї справи, копія цієї ухвали підлягає направленню учасникам справи до відома.
Керуючись статтями 8.119, 234, 235, 294, 295 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Поновити Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області строк на касаційне оскарження.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019.
4. Розглянути касаційну Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 у порядку письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи.
5. Відмовити у задоволенні клопотання про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2019 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
6. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
7. У разі, якщо учасник справи скористається наданим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, такий відзив та докази надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи, має бути поданий до Касаційного господарського суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) у строк до 22.11.2019.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
С.К. Могил