ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.10.2019Справа № 910/10363/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Аско - Донбас Північний"
до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА"СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА"
про стягнення страхового відшкодування 10 142,34 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія Аско - Донбас Північний" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА"СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" про відшкодування шкоди у розмірі 10 142,34 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою суду від 06.08.2019 позов залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви сім днів з дня вручення цієї ухвали.
22.08.2019 (відповідно до конверту, в якому надійшло клопотання) позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/10363/19 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 24.10.2019.
Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи.
Ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана за адресами місцезнаходження позивача (84205, вул. Соборна, 37, м. Дружківка, Донецької області) та відповідача (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,), що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В матеріалах справи наявні витяги з офіційного відстеження «Укрпошта», з яких вбачається, що позивач отримав ухвалу суду 15.10.2019, відповідач отримав також кореспонденцію суду 15.10.2019, що свідчить про те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
23.10.2019 позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог до 5 058,79 грн., у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем в розмірі 5 056,55 грн.
Вказана заява відповідає умовам п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, відповідно до якої позивач вправі збільшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, має місце нова ціна позову виходячи з якої вирішується спір по суті.
29.10.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повідомив, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна» враховуючи надані Позивачем документи, склало страховий акт №UA2018052600010/L01/03 від 10.09.2019 року та розрахунок страхового відшкодування до нього на підставі якого було проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 5 056,55 грн. (платіжне доручення №35037 від 10.09.2019 року) на користь Позивача з врахуванням зносу.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.03.2018 року між Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Аско - Донбас Північний" (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №В№289781, згідно з яким майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобіля Nissan Qashqai державний номер НОМЕР_1 , застраховані в ПрАТ "СК АСКО ДС" строком з 27.03.2018 р. по 26.03.2019 р.
26.05.2018 р. в м.Київ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля FORD FOCUS д/н НОМЕР_2 , яким керував під час скоєння ДТП ОСОБА_2 та автомобіля Nissan Qashqai д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого останній автомобіль отримав механічні пошкодження.
Згідно з повідомленням про ДТП (европротоколом) від 26.05.2018 р. в даній ДТП винною особою є ОСОБА_2 .
Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.
Так, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 p., яким внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Так, відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються із п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
На виконання Закону України від 17.02.2011, Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).
Відповідно до вказаної вище Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Як вбачається із повідомлення про ДТП від 26.05.2018, воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми.
Із даного євпропротоколу вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась 26.05.2018 о 12-40 год. у м. Києві, автомобіль FOCUS д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 здійснив зіткнення із задньою частиною автомобіля Nissan Qashqai державний номер НОМЕР_1 , під час зміни смуги руху. Схема дорожньо-транспортної пригоди та обставини при яких вона мала місце, а саме наїзд на автомобіль, не викликає сумнівів щодо вини водія автомобіля FOCUS д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_3 в ДТП.
Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) від 26.05.2018 та схеми, ДТП відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху.
Отже, Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.
Суд за змістом Європротоколу встановив обставини скоєння ДТП та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.
Отже, дослідивши пункти европротоколу, які заповненні учасниками дорожньо-транспортної пригоди та містять інформацію про вказану подію, суд дійшов висновку про наявність страхового випадку.
На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 27.03.2018 №В№289781 на підставі страхового акту від 01.06.2018 №144/18 ПАТ «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний» виплатило на рахунок СТО ФОП Стешенко О.Л. 10 142,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.06.2018 №5720 на суму 10 142,34 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Предметом даного спору є зворотна вимога страховика до особи, відповідальної за завдану шкоду, про стягнення компенсації страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля FOCUS д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення встановлено Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) від 26.05.2018.
Як встановлено судом, на час скоєння вищевказаної ДТП (26.05.2018) цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля FOCUS д/н НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АК/9813209 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 100 000 грн., франшиза - 0,00 грн.
Отже, відповідач є особою на яку полісом №АК/9813209 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля FOCUS д/н НОМЕР_2 , на час спірної ДТП.
З урахуванням змісту ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися судом у кожному конкретному випадку.
Суд також, встановив, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний Європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.
Згідно з ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
З матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку відповідно до виставленого рахунку-фактура №44 від 29.05.2018 складає 10 842,34 грн.
При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Nissan Qashqai д/н НОМЕР_1 , склав 10 142,34 грн., відповідно до рахунку-фактура №44 від 29.05.2018. Факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 10 142,34 грн., суду також доведений (підтверджується платіжним дорученням №5720 від 04.06.2018).
Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, а отже виникло право вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в розмірі 10 142,34 грн.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Судом встановлено, що відповідачем частково сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 5 056,55 грн., залишок несплаченої суми страхового відшкодування склав 5085,79 грн.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АК/9813209 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (100 000 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача (10 142,34 грн.), з урахуванням того, що франшиза за полісом №АК/9813209 дорівнює 0,00 грн. та з урахуванням здійсненої часткової проплати, тобто 5 085,79 грн.
Отже, позов підлягає задоволенню судом повністю в сумі 5 085,79 грн.
Відповідно до ст.129 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Аско - Донбас Північний" задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" (84205, м. Київ, вул. Соборна, 37, м. Дружківка, ідентифікаційний код 13494943) 5 085 (п'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 79 коп. основного боргу, 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.11.2019
Суддя І.І. Борисенко