08 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2530/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулося до суду з позовною заявою про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) у вигляді заборони роботи (експлуатації) приміщень у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які використовується під час господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 як готель, шляхом заборони їх використання (експлуатації) ФОП ОСОБА_1 та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаних приміщень.
Позов мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були виявлені порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому є підстави для застосування до відповідача заходів реагування згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України.
Ухвалою судді від 15.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 29.10.2019 року об 11:30 год. (а.с.1). Одночасно вказаною ухвалою сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Відповідач на адресу суду направив заяву з проханням відкласти розгляд справи через необхідність часу для підготовки відзиву на позов (а.с.50).
29.10.2019 року суд усною ухвалою відклав розгляд даної справи на 06.11.2019 року на 10:30 год. на підставі відповідного клопотання відповідача у зв'язку з наданням йому часу для подання відзиву на позовну заяву.
Сторони в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні без його участі (а.с.71).
Відповідач в судове засідання призначене на 06.11.2019 року не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.54). Документів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання відповідачем не надано, як і не подано відзиву на позовну.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Через неявку сторін в судове засідання, суд ухвалив провести розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження), дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд
Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-У від 05.04.2017 року, Кодексу цивільного захисту України, доручення Прем'єр-міністра України від 17.08.2019 року № 27938/0/1-19 та наказу Голованівського районного відділу У ДСНС України у Кіровоградській області від 21.08.2019 №16 «Про проведення перевірок» провідним інспектором Голованівського РВ У ДСНС України у Кіровоградській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Музикою П.М. на підставі посвідчення від 13.09.2019 № 146 у період з 11 по 13 вересня 2019 року було проведено позапланову перевірку приміщень та території об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , який використовується ФОП ОСОБА_1 як готель за назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», з метою додержання (виконання) законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки (а.с.17, 18-19), за результатами якої складено акт №146 від 13.09.2019 року (а.с.20-35).
Актом перевірки виявлені наступні порушення:
- пункту 3.6, розділу V НАПБ А.01.001-2014 (Правил пожежної безпеки в Україні) - об'єкт (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) не забезпечено первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» наказ МВС України №25 від 15.01.2018 року;
- пункту 3, розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 - на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим;
- пункту 8, розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 - не забезпечено територію об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
- пункту 16, розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 - керівник не пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
- пункту 2.5, розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дерев'яні елементи горищного покриву (крокви, лати) будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;
- пункту 1.20, розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ;
- пункту 1.21, розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 та пункту 15, додатку А ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» - не забезпечено захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В 2.5-38:2008;
- пункту 10 Постанови КМУ від 23.10.2013 року №819 - керівний склад та фахівці суб'єкта господарювання, діяльність яких пов'язана з організацією із здійсненням заходів з питань захисту не пройшли функціональне навчання (а.с.20-35).
Копію акта перевірки отримано відповідачем особисто 13.09.2019 року (а.с.35).
Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Суд погоджується з висновком позивача, що встановлені порушення дійсно можуть створювати загрозу здоров'ю та життю відпочиваючих у готелі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно з підпункту 39 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Відповідно до підпункту 27 пункту 4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі - Управління), затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 року № 661), Управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.
Частиною 1 статті 66 КЦЗ України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
17.08.2019 року Прем'єр-міністром України В. Гройсманом видано Доручення №27938/0/1-19 для розслідування причин виникнення пожежі, що сталася у двоповерховому готелі «Токіо Стар» 17.08.2019 року та надання допомоги сім'ям загиблих і потерпілим утворити спеціальну комісію, а ДСНС України негайно (впродовж вересня - жовтня) провести позапланові заходи державного нагляду за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, у готелях, закладах оздоровлення України.
У період з 11 по 13 вересня 2019 року позивачем проведено позапланову перевірку приміщень та території об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , який використовується ФОП ОСОБА_1 як готель за назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», з метою додержання вимог пожежної безпеки.
Перед проведенням перевірки відповідача, начальником Голованівського районного відділу Управління ДСНС України у Кіровоградській області було зроблено запит до ГУ ДПС у Кіровоградській області (Голованіське управління) щодо місця провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 відповідно до коду КВЕД 55.10 «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розташування» (а.с.16).
Листом ГУ ДПС у Кіровоградській області (Голованіське управління) від 09.09.2019 року №340/10/11-28 повідомлено, що ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 за вказаним КВЕД здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.05.2012 року, житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , знаходиться у власності громадянина ОСОБА_2 (а.с.57-58).
Ухвалою судді про відкриття провадження від 15.10.2019 року відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також зобов'язано сторін, у разі усунення недоліків, зазначених в акті від 13.09.2019 року №146, надати суду відповідну інформацію.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась, відзив до суду не подала.
В свою чергу 07.11.2019 року на адресу суду надійшла поштова кореспонденція від відповідача, в якій листом ОСОБА_1. повідомляє, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 , з 01.11.2019 року. підприємницька-діяльність не ведеться (а.с.59). Вказує, що даний факт засвідчує Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.11.2019 року та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.11.2019 року №24899431 (а.с.83).
Дослідивши подані матеріали та проаналізувавши викладені в них пояснення та обставини, суд зазначає, що відповідач не заперечує проти проведеної перевірки та встановлених, за результатами її проведення, порушень пожежної та техногенної безпеки, оскільки акт ФОП ОСОБА_1 було підписано без зауважень чим підтверджено, що перед проведенням перевірки їй було пред'явлено посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю); підтверджено отримання копії направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), а також підтверджено, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) розглядалися лише ті питання, які стали підставою для його проведення і зазначені в направленні на проведення такого заходу (а.с.34).
Положеннями частини 2 статті 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
З огляду на викладене, застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов'язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.
За результатами перевірки встановлено 8 порушень відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, як працюючого персоналу, інших громадян, які можуть там знаходитись так і осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.
Посилання відповідача на те, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.11.2019 року підприємницька діяльність не ведеться, не спростовує факту встановлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Окрім того, документальних доказів закриття готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» адресою: АДРЕСА_1 та припинення його фактичного використання (доказів зняття розпізнавальних знаків готелю, не надання громадянам готельних номерів, розкомплектування готельних номерів, тощо) відповідачем до суду не надано.
Станом на 28.10.2019 року відповідачем вказані в позовній заяві порушення не усунуто, що підтверджується актом позивача № 169 (а.с.72-79). Більш того, позаплановий захід був проведений фактично за чотири робочих дні до подачі відповідачем документів про зміну адресу підприємницької діяльності, при цьому про такі наміри не було проінформовано перевіряючих осіб, а підписаний акт перевірки без заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що доказів усунення 8 виявлених порушень, зазначених в акті перевірки, відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законним та обґрунтованими.
Щодо заяви відповідача про те, що вона не здійснює з 04.11.2019 року господарську діяльність за адресою готелю, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання є видом господарських санкцій (адміністративно-господарськими санкціями), які є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання. (ст.ст. 216, 217, 238, 239, 246 Господарського кодексу України).
Частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України установлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до статті 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Так, мережа інтернем містить рекламу готеля "ІНФОРМАЦІЯ_1" (роздруківка з Інтернет-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.66), в даній рекламі як контактна особа зазначено " ОСОБА_3 ". Окрім того, згідно детальної інформації про фізичну особу з Інтернет-ресурсу https://usr.minjust.gov.ua/freesearch ОСОБА_4 був зареєстрований як ФОП з 14.07.2010 року, основний вид економічної діяльності: діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (код КВЕД 55.10), 30.01.2015 року внесений запис №24260060005001492 про припинення підприємницької діяльності (а.с.67-70). Будинок належить ОСОБА_2 , який вірогідно є батьком ОСОБА_4 , який в свою чергу, вірогідно, є родичем відповідачки - ОСОБА_1 .
Доказів реальної припинення роботи готелю відповідач суду не надала.
Суд звертає увагу, що підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду стала пожежа в готелі, під час якої загинули відпочивачі.
Відповідач наділений правом неодноразово змінювати адресу своєї господарської діяльності. Тобто, станом на 05.11.2019 р. відповідач може не здійснювати господарську діяльність за адресою АДРЕСА_1 , а вже через день чи інший термін може продовжити здійснювати свою господарську діяльність за вказаною адресою, використовуючи будівлю як готель. Ні позивач, ні суд не має відслідковувати зміну адрес здійснення господарської діяльності відповідача. Водночас саме на позивача, як належного суб'єкта покладено обов'язку щодо встановлення наявності порушень, які можуть призвести до загибелі людей.
Позивач просить вжити заходів у сфері державного нагляду які стосуються ФОП ОСОБА_1 щодо заборони нею використовувати приміщення як готель, а відтак, у разі не здійснення відповідачем господарської діяльності за даною адресою як готелю, судове рішення жодним чином не вплине на її права та обов'язки.
У ході судового розгляду справи доведено, що відповідач здійснював господарську діяльність на об'єкті - готель, з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Отже до відповідача повинні бути застосовані адміністративно-господарські санкції, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді зупинення роботи (експлуатації) вказаного об'єкту. Відтак позов УДСНС у Кіровоградській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до цього відповідача слід задовольнити.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, 25015, код ЄДРПОУ 38613719) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до повного усунення порушень вимог пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, у вигляді заборони роботи (експлуатації) приміщень у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які використовується як готель, шляхом заборони їх використання (експлуатації) ФОП ОСОБА_1 .
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Згідно з оригіналом
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук