07 листопада 2019 року № 320/441/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київської області в якому просить суд: - визнати неправомірними дії Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київської області щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії позивача з 01.01. 2017 ОСОБА_1 ; - зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві за віком з 01.10.2017, обраховуючи її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем проведено осучаснення раніше призначеної пенсії з порушенням норм законодавства, а саме застосовано при обчислені пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% в порівнянні з величиною 1,35%, яка застосовувалась до набрання чинності законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-19, що є прямим звуженням вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності, що є порушенням статті 22 Конституції України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 06.03.2019.
Відповідач позову не визнав, надіслав до суду відзив у якому просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. У відзиві відповідач зауважує, що з 01.10.2017 проведено осучаснення раніше призначених пенсій відповідно в межах чинного законодавства та відповідно до вимог п. 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 за обґрунтованим клопотанням сторони зупинено провадження у справі до 10.04.2019.
10.04.2019 усі учасники справи подали до суду клопотання про здійснення подальшого розгляду справи без їхньої участі в порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 поновлено провадження у справі.
У зв'язку з поданими клопотаннями учасників справи, на підставі ст.194, 205 КАС України, судом вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Київської області та з 27.04.2012 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
02.08.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 1.35%.
Відповідач своїм листом від 04.09.2018 повідомив позивача, що згідно Закону розмір пенсії залежить від тривалості страхового стажу та заробітної плати, одержаної в період роботи. Відповідно до заяви наданої позивачем від 20.10.2014 р. було проведено перерахунок пенсії з більшого стажу починаючи з 01.11.2014 р. Після перерахунку страховий стаж становить 38 років 06 місяців 07 днів (по 30.09.2014 р.). Відповідно до заяви наданої позивачем від 01.11.2016 р. було проведено перерахунок пенсії з більшого стажу починаючи з 01.11.2016 р. Після перерахунку страховий стаж становить 40 років 06 місяців 06 днів (по 30.09.2016 року). Розмір пенсії станом на 01.09.2017 р. при страховому стажі 40 років 06 місяців 06 днів по 30.09.2016 р. (коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,54675) та від середньомісячного заробітку 2791,33 грн. (індивідуальний коефіцієнт - 1,39483) становив 1771,7 грн., де: 1526,16 грн. - розмір пенсії за віком (2791,33x0,54675); 107.40 грн. - доплата за понаднормативний стаж - 10 років; 38.15 грн. - підвищення по ст.. 29 ч. З - 2.5% за відстрочку виходу на пенсію; 100,00 грн. - доплата по постанові № 327 від 23.04.2012 р.
11 жовтня 2017 р. набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2158-УІІІ, згідно якого із 1 жовтня 2017 р. перераховано (осучаснено) пенсії, призначені до зазначеної дати. При цьому перерахунок здійснено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-й, 2015-й, та 2016-й роки (3764,40 грн.), і величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та враховано новий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1452,00 грн.).
Після проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 р., коефіцієнт страхового стажу становить 0,40500, заробітна плата 5250,70 грн., розмір пенсії 2287,09 грн., де: 2126,53 грн. - розмір пенсії за віком (5250,70x0,40500); 107.40 грн. - доплата за понаднормативний стаж - 10 років; 53.16 грн. підвищення по ст.. 29 ч. З - 2,5% за відстрочку виходу на пенсію.
Отже, перерахунок Позивачу здійснено з 01.10.2017 р. відповідно Закону № 2148-УІІІ за застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за три роки (2014, 2015 та 2016) - 3764,40 грн., застосувавши величину оцінки страхового стажу 1%.
У зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії було протиправно застосовано 1% величини оцінки одного року страхового стажу позивача, а не 1,35%, ним було подано даний позов до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до вимог статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з частиною 1 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Коефіцієнт страхового стажу - це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу.
Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону № 1058 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI, яка діяла з 01.01.2008, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017, до частини першої статті 25 Закону № 1058-IV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Також Законом № 2148-VІІІ Прикінцеві положення Закону № 1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що з 01.10.2017 пенсії, призначені згідно закону № 1058 до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тоді як при призначенні вперше пенсії в період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р., зокрема, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Як вбачається з матеріалів справи пенсія за віком позивачці була призначена відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2012.
Таким чином, пенсія була призначена позивачці відповідно до положень Закону №1058-IV до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв'язку з чим підлягала перерахунку (осучасненню) з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При цьому, суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.
Суд зауважує, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. що свідчить про те, що вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Тобто, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.
Прийняття Закону № 2148-VIII не мало наслідком звуження змісту та обсягу права, ОСОБА_1 .
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавство України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 260, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.