05 листопада 2019 року Справа № 280/2069/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Півоварової В.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області в особі заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій із запобігання надзвичайним ситуаціям Назарова Олександра Георгійовича (69002, м.Запоріжжя, вул.Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593)
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу про проведення перевірки, постанови про накладення штрафу,
До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області в особі заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій із запобігання надзвичайним ситуаціям Назарова Олександра Георгійовича (далі - відповідач, ГУ ДСНС), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ГУ ДСНС Назарова О.Г. №000015 від 15 березня 2019 року про накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ГУ ДСНС проведено плановий захід державного ринкового нагляду у місці реалізації піротехнічних виробів за адресою: АДРЕСА_5 , за результатами якого виявлено введення в обіг продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам. Позивач вказує, що на момент проведення перевірки не здійснював підприємницьку діяльність у торгівельному приміщенні за адресою проведеної перевірки, а тому не може вважатись особою, яка ввела відповідну продукцію в обіг. Крім того, звертає увагу на те, що перевірене торгівельне приміщення фактично розташоване за іншою адресою: АДРЕСА_6. Також позивач посилається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з огляду на те, що повідомлення про проведення планової перевірки до початку проведення перевірки йому не вручалось, посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), не пред'являлось, акт перевірки не направлявся. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 07 травня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в справі, призначено підготовче судове засідання на 30 травня 2019 року.
30 травня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№22014), за змістом якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що у відповідності до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», на підставі секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік та відповідного наказу була здійснена планова перевірка характеристик піротехнічних виробів за адресою: АДРЕСА_5 (ФОП ОСОБА_1 ), за результатами якої виявлено порушення позивачем вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яке полягало у введенні в обіг продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам. Відповідач посилається на хибність тверджень позивача про те, що він не здійснює підприємницьку діяльність за місцем проведення перевірки, оскільки під час безпосереднього спілкування з продавцем торгівельного об'єкту було підтверджено, що господарську діяльність за даною адресою здійснює саме ФОП ОСОБА_1 . Крім того, при здійсненні заходів ринкового нагляду за даною адресою у попередніх періодах, а саме у лютому 2018 року, ФОП ОСОБА_1 був присутній особисто. Також вважає безпідставними посилання позивача на порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки вважає, що в частині необхідності завчасного повідомлення про перевірку цей закон не розповсюджується на спірні правовідносини. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 30 травня 2019 року відкладено підготовче судове засідання на 25 червня 2019 року.
07 червня 2019 року представник позивача подав відповідь на відзив (вх.№23592), у якій заперечив участь позивача у заходах державного ринкового нагляду у 2018 році.
25 червня 2019 року підготовче судове засідання перенесено на 27 червня 2019 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.
Ухвалою суду від 27 червня 2019 року підготовче судове засідання відкладено на 01 липня 2019 року.
01 липня 2019 року відповідачем подано письмові пояснення (вх.27026), у яких зазначає, що законодавство України не зобов'язує контролюючий орган у сфері державного ринкового нагляду повідомляти суб'єкта господарювання про час та дату перевірки, оскільки метою перевірок є здійснення контролю продукції та забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам.
01 липня 2019 року представником позивача подано додаткові докази та надано письмові пояснення (вх.27028), у яких він зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не використовує у своїй господарській діяльності найману працю, що на його думку свідчить про відсутність факту трудових відносин з продавцем, яка була присутня під час проведення планової перевірки.
Ухвалою суду від 01 липня 2019 року підготовче провадження продовжено на 30 днів, підготовче судове засідання відкладено на 17 липня 2019 року.
18 липня 2019 року позивач подав уточнену позовну заяву (вх.№29477).
Ухвалою суду від 18 липня 2019 року уточнену позовну заяву повернуто у зв'язку з її відкликанням.
Ухвалою суду від 18 липня 2019 року зупинено провадження у справі до 17 вересня 2019 року.
Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року об'єднано в одне провадження адміністративну справу 280/2069/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДСНС про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій, зі справою №280/3511/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДСНС про визнання протиправним та скасування наказу на проведення планової перевірки, визнання протиправними дій. Об'єднаній адміністративній справі присвоєний №280/2069/19.
В обґрунтування позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу на проведення планової перевірки та дій щодо її проведення, позивач наводить аналогічні попередньо наданим аргументи про те, що відповідачем проведена перевірка невстановленого суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність за адресою, що відмінна від адреси, яка зазначена в наказі на перевірку. Крім того, посилається на порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» оскільки в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю) відсутня інформація про проведення будь-яких запланованих заходів відносно позивача.
Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року зупинено провадження у справі до 02 жовтня 2019 року.
02 жовтня 2019 року відповідачем подано уточнений відзив на позовну заяву (вх.41051), у якому висловлено незгоду з позовними вимогами щодо визнання протиправними дій та скасування наказу про проведення планової перевірки з тих підстав, що перевірка здійснена у відповідності до секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік, складеного відповідно до Порядку розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року № 1410, оприлюднення якого в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю) не здійснюється.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2019 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті у той самий день.
У відкритому судовому засіданні 02 жовтня 2019 року суд заслухав позиції сторін, дослідив електронні докази (відеозапис).
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті справи та письмових поясненнях, а представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, уточненому відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2019 року у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 09 жовтня 2019 року.
02 жовтня 2019 року представник позивача подав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності у письмовому провадженні, зазначив про те, що позов підтримує.
02 жовтня 2019 року представник відповідача подав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності у письмовому провадженні, також просив позовні вимоги залишити без задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час розгляду справи по суті судом встановлено такі обставини.
Наказом ГУ ДСНС від 26.02.2019 №90 «Про проведення планової перевірки» наказано у період з 26 по 27 лютого 2019 року здійснити планову перевірку характеристик продукції (піротехнічні вироби), яка розміщена за адресою: АДРЕСА_5 (ФОП ОСОБА_1 ) (а.с.71 т.1).
Перевірка призначена у відповідності до Секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік, затвердженого Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) 20 листопада 2018 року (а.с.78 т.1).
26.02.2019 видано Посвідчення на проведення перевірки №65, на проведення планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , розташованого: АДРЕСА_5 , щодо характеристик продукції (піротехнічних виробів) (а.с.80 т.1).
За результатами проведеної перевірки складений Акт перевірки характеристик продукції №40 від 27.02.2019 (а.с.40-45 т.1), відповідно до якого виявлено порушення вимог законодавства, а саме:
1.1 на маркуванні піротехнічних виробів (шутиха «STRZELAJACE DIABEІKІ», торгова марка невідома, артикул (модель) Р1004, місяць та рік виготовлення невідомий) відсутні відомості українською мовою щодо: - найменування та адреси виробника піротехнічного виробу, та найменування і адреса уповноваженого ним представника - резидента України; - найменування та типу піротехнічного виробу; - класу піротехнічного виробу; - інструкції по використанню та зберіганню піротехнічного виробу; - місяця та року виготовлення піротехнічного виробу; - строку зберігання піротехнічного виробу; - радіусу небезпечної зони дії піротехнічного виробу; - ваги піротехнічної суміші та/або вибухової речовини, що є порушенням «Технічного регламенту піротехнічних виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року, №839, пункти 21, 22;
1.2 на маркуванні піротехнічних виробів (шутиха «THUNDER KING», торгова марка невідома, артикул (модель) Р1000, місяць та рік виготовлення невідомий) відсутні відомості українською мовою щодо: - найменування та адреси виробника піротехнічного виробу, та найменування і адреса уповноваженого ним представника - резидента України; - найменування та типу піротехнічного виробу; - класу піротехнічного виробу; - інструкції по використанню та зберіганню піротехнічного виробу; - місяця та року виготовлення піротехнічного виробу; - строку зберігання піротехнічного виробу; - радіусу небезпечної зони дії піротехнічного виробу; - ваги піротехнічної суміші та/або вибухової речовини, що є порушенням «Технічного регламенту піротехнічних виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року, №839, пункти 21, 22;
1.3 на маркуванні піротехнічних виробів (шутиха, торгова марка невідома, артикул (модель) Р2000, місяць та рік виготовлення невідомий) відсутні відомості українською мовою щодо: - найменування та адреси виробника піротехнічного виробу, та найменування і адреса уповноваженого ним представника - резидента України; - найменування та типу піротехнічного виробу; - класу піротехнічного виробу; - інструкції по використанню та зберіганню піротехнічного виробу; - місяця та року виготовлення піротехнічного виробу; - строку зберігання піротехнічного виробу; - радіусу небезпечної зони дії піротехнічного виробу; - ваги піротехнічної суміші та/або вибухової речовини, що є порушенням «Технічного регламенту піротехнічних виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року, №839, пункти 21, 22;
2.1 на продукції (піротехнічні вироби, шутиха «STRZELAJACE DIABEІKІ», торгова марка невідома, артикул (модель) Р1004, місяць та рік виготовлення невідомий) не нанесено знак відповідності технічним регламентам, що є порушенням ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Технічного регламенту піротехнічних виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року, №839, пункт 23;
2.2 на продукції (піротехнічні вироби, шутиха «THUNDER KING», торгова марка невідома, артикул (модель) Р1000, місяць та рік виготовлення невідомий) не нанесено знак відповідності технічним регламентам, що є порушенням ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Технічного регламенту піротехнічних виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року, №839, пункт 23;
2.3 на продукції (піротехнічні вироби, шутиха, торгова марка невідома, артикул (модель) Р2000, місяць та рік виготовлення невідомий) не нанесено знак відповідності технічним регламентам, що є порушенням ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Технічного регламенту піротехнічних виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року, №839, пункт 23.
18.03.2019 начальником сектору нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту та ліцензування управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС Шендриком С.В. складено Протокол №000015 про виявлене(і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (а.с.12 т.1), відповідно до якого під час проведення планової виїзної перевірки характеристик продукції (піротехнічні вироби) у період з 26 по 27 лютого 2019 року за адресою: АДРЕСА_5, торгівельний кіоск ФОП ОСОБА_1 , виявлено порушення, що полягають у такому:
- введення в обіг продукції (піротехнічні вироби, шутиха «STRZELAJACE DIABEІKІ», торгова марка невідома, артикул (модель) Р1004, місяць та рік виготовлення невідомий), на якій не нанесено знак відповідності «Технічному регламенту піротехнічних виробів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року, №839, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;
- введення в обіг продукції (піротехнічні вироби, шутиха «THUNDER KING», торгова марка невідома, артикул (модель) Р1000, місяць та рік виготовлення невідомий), на якій не нанесено знак відповідності «Технічному регламенту піротехнічних виробів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року, №839, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;
- введення в обіг продукції (піротехнічні вироби, шутиха, торгова марка невідома, артикул (модель) Р2000, місяць та рік виготовлення невідомий), на якій не нанесено знак відповідності «Технічному регламенту піротехнічних виробів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року, №839, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
У той самий день 18 березня 2019 року заступником начальника ГУ ДСНС із запобігання надзвичайним ситуаціям Назаровим О.Г. прийнято Постанову про накладення штрафних санкцій №000015, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8 500 грн.
Не погоджуючись з наказом про проведення перевірки та діями відповідача щодо її перевірки, вважаючи протиправною постанову про накладення штрафних санкцій №000015 від 18.03.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження ГУ ДСНС у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що до спірних правовідносин не застосовуються норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, вказана норма визначає відносини, на які дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється, серед яких відсутні відносини під час здійснення державного ринкового нагляду.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Спеціальним у спірних правовідносинах є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», статтею 1 якого визначено, що державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів (частини 1 та 2 ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Відповідно до пунктів 4, 6 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Так, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:
1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
2) безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта: а) торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;
3) вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;
6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;
7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов'язки, визначені пунктами 1 - 5 частини першої статті 17 цього Закону;
8) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Відповідно до частин 1-3 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Частиною 5 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що органи державного ринкового нагляду, серед іншого уповноважені проводити у випадках і порядку, визначених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», документальні перевірки характеристик продукції та обстеження зразків продукції. При цьому, планові перевірки проводять на підставі щорічно затверджуваних секторальних планів ринкового нагляду, відповідно до яких видаються наказ органу ринкового нагляду та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, що оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Повідомлення про проведення перевірки направляється суб'єкту, щодо якого здійснюватиметься перевірка, рекомендованим листом не пізніше десяти днів до дня здійснення заходу перевірки.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вищенаведене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2019 року по справі №826/2615/18.
З матеріалів справи судом встановлено, що захід державного ринкового нагляду проведений відповідачем на підставі наказу ГУ ДСНС від 26.02.2019 № 90 «Про проведення планової перевірки», прийнятого у відповідності до Секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік, затвердженого ДСНС України 20 листопада 2018 року.
Суд зазначає, що даний наказ прийнятий на підставі та у спосіб, передбачений нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування такого наказу.
При цьому суд вважає хибними доводи позивача стосовно того, що форма, зміст та спосіб оприлюднення секторального плану державного ринкового нагляду мають узгоджуватись з вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з тих підстав, що у спірних правовідносинах Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є спеціальним, а його норми відповідних вимог не передбачають.
Крім того, особливість державного ринкового нагляду полягає в тому, що за змістом ч.1 ст.2 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходи ринкового нагляду здійснюються щодо продукції, яка виробляється або розповсюджується, а не щодо діяльності суб'єктів господарювання.
Отже, з огляду на специфіку ринкового нагляду під час планування відповідних контрольних заходів визначається не перелік суб'єктів господарювання, щодо яких такі заходи будуть здійснюватись, а види продукції, яка має бути перевірена на відповідність встановленим вимогам.
Щодо аргументів позивача про те, що перевірене торгівельне приміщення знаходиться за іншою адресою, ніж адреса, визначена в наказі про проведення перевірки, суд зазначає таке.
З наданих до матеріалів справи письмових доказів (інформації Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації №9779 від 30.07.2010 (а.с.16 т.1), Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.20-27 т.2)) можна встановити висновку, що відбулась зміна поштової адреси торгівельного об'єкта, розміщеного за адресою АДРЕСА_5, на АДРЕСА_6.
Зазначене в повній мірі дозволяє ідентифікувати торгівельне приміщення як таке, щодо якого прийнятий наказ ГУ ДСНС від 26.02.2019 № 90 «Про проведення планової перевірки», у зв'язку з чим твердження позивача є безпідставними.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДСНС від 26.02.2019 № 90 «Про проведення планової перевірки» та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що в порушення норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідач не повідомив позивача про здійснення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення перевірки. Відповідачем вказане не оспорюється, однак він вважає, що у нього не було такого обов'язку.
Як зазначалось вище, відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2019 року по справі №826/2615/18 правової позиції щодо застосування ч. 5 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та положень ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного ринкового нагляду зобов'язані направити суб'єкту, щодо якого здійснюватиметься перевірка, повідомлення про проведення перевірки не пізніше десяти днів до дня здійснення заходу перевірки.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок проведення планового заходу ринкового нагляду.
Суд зазначає, що фактичний допуск до проведення перевірки може нівелювати процедурні порушення, допущені до її початку, однак у тому випадку, якщо допуск здійснений особою, щодо якої здійснюється захід.
За змістом аргументів, наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, він заперечує факт здійснення будь-якої діяльності у торгівельному приміщенні, в якому відбувалась реалізація продукції, перевіреної відповідачем, у тому числі і на момент проведення планового заходу.
В обґрунтування власної позиції позивач надав докази відчуження 08.11.2014 об'єкту нерухомості - торгівельного комплексу за адресою АДРЕСА_5 (а.с.17-25 т.1).
Крім того, до матеріалів справи надано копію паспорта позивача та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за іншою адресою : АДРЕСА_9 . (а.с 68-71 т.1).
Також, з огляду на те, що перевірки проводилась в присутності продавця, позивач надав відомості Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31.06.2019 №11189/05 та Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21.06.2019 №35391/10/08-01-13-01-25, з яких вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не звітував про найманих працівників (а.с.84-88 т.1).
Також позивач надав Довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов'язань) за 2018 рік, видану Вознесенівським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області 04.07.2019 №11388/14/08-01-50-09, з якої вбачається відсутність у позивача доходів у 2018 році (а.с.17 т.2)
Суд зазначає, що відповідно до ч 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач вказує, що під час перевірки продавець торгівельного кіоску за місцем розміщення перевіреної продукції підтвердила, що в даному торгівельному приміщенні здійснює підприємницьку діяльність саме ФОП ОСОБА_1 . Крім того, під час попередніх планових заходів, проведених у даному торгівельному приміщенні у 2018 році, ФОП ОСОБА_1 брав особисту участь.
Разом з тим, суд критично оцінює вказані твердження та зазначає, що до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів того, що при виході на перевірку посадовими особами відповідача вчинялись дії щодо встановлення суб'єкта господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність у вказаному торгівельному приміщенні.
Судом досліджено наданий відеозапис фіксації заходу ринкового нагляду, на якому видно, що посадові особи відповідача під час проведення перевірки спілкувались з жінкою, яка виконує функцію продавця у торгівельному кіоску. Вказана особа повідомила про неможливість допуску до перевірки без дозволу керівника, та зв'язалась з керівником в телефонному режимі. З відеозапису можна встановити, що особу, з якою по телефону спілкувались продавець та перевіряючи, і яка надавала вказівки щодо допуску до перевірки, звали «Андрій». Вказаний відеозапис не містить відомостей про те, що особа, яка виконувала функції продавця, повідомила про те, що за адресою перевірки здійснює підприємницьку діяльності саме позивач.
Суд звертає увагу, що положення ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надають посадовим особам, які здійснюють ринковий нагляд, повноваження безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта: а) торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції; вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.
Однак, до матеріалів справи не надано доказів того, що посадовими особами відповідача в межах наданих повноважень вчинялись будь-які дій, спрямовані на встановлення особи, яка здійснює господарську діяльність у торгівельному приміщенні за адресою перевірки.
Зокрема, досліджений у відкритому судовому засіданні відеозапис не містить відомостей про те, що перевіряючі запитували у продавця відповідні документи на підтвердження особи, яка здійснює підприємницьку діяльність у місці проведення перевірки, або про те, що в наданні таких документів їм було відмовлено.
Крім того, з матеріалів проведеної перевірки вбачається, що перевіряючими не була встановлена особа жінки, яка здійснювала функції продавця у торгівельному кіоску, оскільки окрім прізвища та ініціалів « ОСОБА_3 », зазначених в розділі про отримання посвідчення на проведення перевірки (а.с.80 т.1), відсутні будь-які інші відомості про дану особу, які б дозволяли її ідентифікувати, або визначали характер її взаємовідносин з позивачем, а також докази на уповноваження її діяти від імені та в інтересах позивача під час перевірки.
Представник позивача заперечив відносини позивача з особою, зафіксованою на відеозаписі, або з особою на прізвище « ОСОБА_3 ».
Оцінюючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що всупереч ст.72 КАС України відповідачем не доведено, що плановий захід ринкового нагляду здійснений за місцезнаходженням продукції у торгівельному приміщенні, в якому здійснює підприємницьку діяльність саме позивач, отже відсутні докази того, що саме позивач здійснював розповсюдження продукції, щодо якої була встановлена невідповідність вимогам технічного регламенту.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем порушено порядок проведення планового заходу ринкового нагляду, у зв'язку з чим дії відповідача щодо проведення перевірки є неправомірними.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.17 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Частиною 6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Суду не надано доказів вручення або направлення на адресу позивача копії акту, складеного за результатами перевірки, у якому, крім іншого, відсутні відомості про надання ФОП ОСОБА_1 зауважень щодо проведеної перевірки або причини їх відсутності.
Крім того, судом встановлено, що позивач був позбавлений права взяти участь в розгляді питання про притягнення його до відповідальності за порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки протокол про виявлене порушення на його адресу не направлявся та був винесений в один день з оскаржуваною постановою про накладення на позивача штрафних санкцій.
Щодо посилань відповідача на особисту участь позивача під час планових заходів минулих періодів, суд зазначає, що вищезазначені обставини знаходяться поза межами предмету доказування в даній справі.
Крім того, за змістом ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суду не надано доказів того, що при прийнятті постанови про накладення на позивача штрафних санкцій були використані матеріали попередніх планових заходів ринкового нагляду, проведених за місцезнаходженням продукції за адресою: АДРЕСА_5
Отже, оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафних санкцій прийнята без урахування права особи брати участь у процесі прийняття рішення.
Вищенаведене у сукупності свідчить про те, що постанова про накладення на позивача штрафних санкцій є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що планова перевірка продукції на відповідність вимогам технічних регламентів за адресою АДРЕСА_5 проведена за наявності підстав, передбачених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», однак з порушенням встановленого порядку, а прийнята постанова про накладення на позивача штрафних санкцій є протиправною, у зв'язку з чим наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 ст.139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 4 610,40 грн підлягають частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2689,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області щодо проведення перевірки на підставі Наказу від 26.02.2019 №90 «Про проведення планової перевірки».
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області Назарова Олександра Георгійовича №000015 від 15 березня 2019 року про накладення на фізичну особі-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн (вісім тисяч п'ятьсот гривень).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2689,40 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, місцезнаходження: 69002, м.Запоріжжя, вул.Фортечна, буд.65; код ЄДРПОУ 38625593.
Повне судове рішення виготовлено 5 листопада 2019 року.
Суддя М.О. Семененко