Справа № 156/1009/17 Провадження № 1-кп/165/31/19 q НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07 листопада 2019 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в колегіальному складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Нововолинську в режимі відеоконференції шляхом трансляції між Нововолинським міським судом Волинської області та Державною установою Маневицька ВК №42, кримінальне провадження №120170030080000098 від 23 березня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.
Ухвалою Нововолинського міського суду від 22 липня 2019 року строк запобіжного заходу, застосованого відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, було продовжено до 15 листопада 2019 року.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований щодо останнього закінчується 15 листопада 2019 року. У клопотанні зазначає, що ризики, які виправдовували застосування такого виду запобіжного заходу, не зменшилися і продовжують існувати на даний час, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду та іншим чином перешкоджати судовому розгляду справи, що унеможливлює застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу. Також, просив врахувати, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, є громадянином Грузії, а тому є велика ймовірність того, що він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання.
Його захисник ОСОБА_7 заперечив щодо продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає клопотання безпідставним, оскільки ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України прокурором не доведені, а тому вважає їх надуманими. Свої доводи виклав у поданих суду письмових запереченнях. Просив замінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого долучив до матеріалів провадження договір оренди житла від 10 жовтня 2019 року.
Суд, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Стаття 199 КПК України встановлює порядок продовження строку тримання під вартою, де вказано, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У судовому засіданні, з наявних у матеріалах кримінального провадження, а саме копій ухвал про обрання та продовження запобіжного заходу встановлено, що на досудовому розслідуванні і у суді існували ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд враховує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, один з яких є особливо тяжким, тяжкість покарання, передбаченого санкціями вищевказаних статтей, вік та стан здоров'я останнього, те, що він не має міцних соціальних зв'язків в Україні, є громадянином іншої держави, що свідчить про існування ризику ухилення від суду. Крім того, у судовому засіданні судом було задоволено клопотання захисника про повторний допит потерпілої, а тому є достатньо підстав вважати, що ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України на даний час продовжують існувати, обвинувачений надалі може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні.
Приймаючи рішення щодо продовження запобіжного заходу, суд також враховує стадію судового розгляду даного кримінального провадження.
Заперечення сторони захисту не доводять такого зменшення ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які б давали суду правові підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт. Крім того сторона захисту при обгрунтуванні заперечення вдалась до оцінки доказів, що є прерогативою суду при ухваленні остаточного рішення.
Продовжуючи строк тримання під вартою на строк шістдесят днів, суд враховує наявність суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, суд, враховуючи обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, приходить до висновку, що відсутні підстави визначення ОСОБА_6 застави.
Керуючись ст.177, ст.178, ст.183, ст.197, ст.199, ст.372 КПК України, суд,-
ухвалив:
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто з 07 листопада 2019 року до 05 січня 2020 року включно.
Строк дії цієї ухвали встановити до 05 січня 2020 року включно.
Ухвала про продовження застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду.
Головуючий підпис
Судді підписи
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1