Справа № 759/16452/19 Головуючий у суді І інстанції Оздоба М.О.
Провадження № 33/824/4278/2019 Доповідач: Капічон О.М.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
07 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий,
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 31.08.2019 року приблизно о 00 годин 40 хвилин в м. Києві на вул. Булаховського, керував автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння рук. Від проходження медичного огляду для визначення стану впливу наркотичних чи токсичних речовин, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн 20 коп.
На вказану постанову ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати, та закрити справу про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2019 року, яке мотивовано тим, що копія оскаржуваної постанови була отримана ним 18.10.2019 року, і, оскільки він був не ознайомлений з її змістом, він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає поверненню апелянту, разом з доданими до неї матеріалами, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді винесена 11.10.2019 року, а апеляційна скарга була подана до суду 28.10.2019 року, тобто після спливу 10-ти денного строку, встановленого Законом.
Так, відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2019 року, ОСОБА_1 був присутній під час судового розгляду та надавав суду першої інстанції пояснення.
Таким чином, про зміст оскаржуваної постанови ОСОБА_1 було відомо 11.10.2019 року.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що апелянтом не вказано об'єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не наведено аргументів його поновлення, у зв'язку з чим приходжу до висновку про відсутність підстав для його поновлення та необхідності повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Таким чином, об'єктивних обставин, які б вказували на неможливість звернення з апеляційною скаргою у передбачений законом строк, апелянтом наведено не було, а тому апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.10.2019 року, а апеляційну скаргу, разом з доданими до неї матеріалами, повернути особі, яка її подала.
Суддя О.М. Капічон