07 листопада 2019 року м. Київ
Справа № 22-14447 Головуючий у1-й інстанції - Жук М. В.
Унікальний № 756/3106/19 Доповідач - Пікуль А. А.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Гаращенка Д. Р.
Невідомої Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Уманця Сергія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів -
У березні 2019 року ОСОБА_2 пред'явив в суд позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 47 465 грн 93 коп. понесених витрат на утримання житла й оплачених житлово-комунальних послуг згідно частки у праві власності у порядку зворотної вимоги (а.с.2-4).
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 41 858 грн 18 коп. на відшкодування витрат на утримання житла, 700 грн судового збору, 4 000 грн витрат на правничу допомогу, а всього 46 558 грн 18 коп. В решті вимог позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн., адвокат Уманець С. Г. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 4 000 грн змінити - відмовити ОСОБА_2 в стягненні витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн. (а.с.225-227).
В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзиву на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не надходило.
Рішення суду в частині вирішення спору по суті та в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 грн. (8000 - 4000) сторонами не оскаржується, а тому у апеляційному порядку у цій частині не перевіряється.
За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга адвоката Уманця Сергія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як вже було зазначено вище, рішення оскаржується лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн., а тому в іншій частині рішення апеляційним судом не переглядається.
З матеріалів справи убачається, що у березні 2019 року ОСОБА_2 пред'явив до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 47 465 грн 93 коп. понесених витрат на утримання житла й оплачених житлово-комунальних послуг згідно частки у праві власності у порядку зворотної вимоги.
29 травня 2019 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн. До вказаного клопотання позивач додав Угоду про надання правових послуг адвоката (а.с.178), копію ордеру про надання правової допомоги серія КВ № 286083 (а.с.179), Акт здачі-прийняття робіт (послуг), надання правової (адвокатської) допомоги від 29 травня 2019 року (а.с.180), квитанцію про сплату 8 000 грн, в якій платником зазначено ОСОБА_2 а отримувачем ОСОБА_3 з призначенням платежу «за юридичні послуги» (а.с.181).
При частковому стягненні на користь ОСОБА_2 понесених витрат на правничу допомогу районний суд виходив з того, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн є завищеними, не співмірними зі складністю справи та часом витраченим адвокатом на виконання робіт, натомість районний суд вважав правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги відповідача апеляційний суд виходить з наступного.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, є доведеними.
Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону.
Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (а.с.219).
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України кожна із сторін процесу подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частиною другою зазначеної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Отже на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду відповідні докази: договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
З матеріалів даної справи убачається, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 надав суду Угоду про надання правових послуг адвоката (а.с.178), копію ордера про надання правової допомоги серія КВ № 286083 (а.с.179), Акт здачі-прийняття робіт (послуг), надання правової (адвокатської) допомоги від 29 травня 2019 року (а.с.180), квитанцію про сплату 8 000 грн, в якій платником зазначено ОСОБА_2 а отримувачем ОСОБА_3 з призначенням платежу «за юридичні послуги» (а.с.181).
Тобто витрати на правничу допомогу, пов'язану із розглядом даної справи, ОСОБА_2 були фактично понесені. На підтвердження таких витрат сторона надала суду, у тому числі, Акт здачі-прийняття робіт (послуг), надання правової (адвокатської) допомоги від 29 травня 2019 року (а.с.180), який містить детальну інформацію про обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У даному випадку, оскільки, відповідно до угоди про надання правових послуг адвоката від 28 лютого 2019 року сторони досягли згоди, що вартість послуг виконавця (адвоката) за цією угодою встановлюється за домовленістю сторін і підтверджується актом виконаних робіт, і акт здачі-прийняття робіт (послуг), надання правової (адвокатської) допомоги був складений 29 травня 2019 року, після оплати послуг 24 травня 2019 року, районний суд обґрунтовано не вбачав підстав для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу у зв'язку із неподанням стороною попереднього розрахунку суми судових витрат та обґрунтовано ухвалив рішення про відшкодування 50 % витрат позивача на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що Угода про надання послуг адвоката не містить розміру гонорару та про те, що позивачем не було подано детального опису робіт виконаних адвокатом та здійсненим ним витрат, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.
Аргументи апеляційної скарги про те, що з наданих позивачем квитанцій убачається, що 8 000 грн. були сплачені не в якості оплати правничої допомоги за угодою від 28.02.2019, а в якості поповнення карткового рахунку ОСОБА_3 як фізичної особи, що є забороненим, також не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для відмови у відшкодуванні витрат ОСОБА_2 на правову допомогу. Порушення адвокатом порядку вчинення розрахунків із клієнтами є підставою для його дисциплінарної та/або фінансової відповідальності, однак не спростовує факту понесення стороною витрат на професійну правничу допомогу.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат апеляційна скарга відповідача не містить.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що висновки суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для зміни оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката Уманця Сергія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий А. А. Пікуль
Судді Д. Р. Гаращенко
Т. О. Невідома