Справа № 753/9696/19 Головуючий у суді І інстанції Скуба А.В.
Провадження № 33/824/2721/2019 Доповідач: Капічон О.М.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
іменем України
05 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М. за участю водія ОСОБА_1 , захисника Мещанінова А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу адвоката Мещанінова А.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 24.05.2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до постанови судді, 26.04.2019 року о 04 годині 58 хвилин ОСОБА_3 керував автомобілем «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1 , по просп. М. Бажана у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродня блідність обличчя), від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 24.05.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.
На вказану постанову адвокатом Мещаніновим А.М. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванні усіх фактичних обставин справи, та з неналежним наданням оцінки наявним в матеріалах справи доказам й формально підійшов до вивчення справи. Адвокат зазначає, що розгляд справи судом першої інстанції був призначений лише один раз, однак, жодної судової повістки ОСОБА_1 не надходило, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про його повідомлення судом. Окрім того, в порушення вимог чинного законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку, що участь правопорушника є необов'язковою. Апелянт вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на неіснуюче рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року «Смірнов проти України», яке не має відношення до розгляду справ про адміністративні правопорушення. Адвокат звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки він знаходився на парковці по проспекту Бажана в районі будинку №8, так як він як водій таксі чекав пасажира та матеріалами справи, які суд першої інстанції прийняв як беззаперечні докази, не встановлено даний факт. Окрім того, матеріали справи не містять доказів того, що правопорушнику не було роз'яснено його права. На переконання захисника, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є доказом, який підтверджує винуватість ОСОБА_1 , а пояснення свідків є шаблонними, та в них зазначено про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу DRAGER та у медичному закладі, хоча ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду за допомогою приладу DRAGER, та суд першої інстанції не звернув увагу на правомірність проведення огляду на стан сп'яніння.
Одночасно з апеляційною скаргою адвокатом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, ОСОБА_1 не був повідомлений про судовий розгляд та не був присутній під час судового розгляду в суді першої інстанції, а копію оскаржуваної постанови отримав засобами поштового зв'язку 17.06.2019 року та одразу звернувся за правовою допомогою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та переглянувши в судовому засіданні запис з нагрудної відеокамери поліцейського, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Так, апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постановиДарницького районного суду м. Києва від 24.05.2019 року, оскільки участі в розгляді справи він не приймав, тому визначений законом строк було пропущено ним з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи судом першої інстанції вказаних вимог чинного законодавства, спрямованих на своєчасний і об'єктивний розгляд справи, було дотримано.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння утворює собою закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи перебувала особа, яка відмовилася від такого огляду, в стані сп'яніння.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР), водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , наданих суду апеляційної інстанції, в день складання протоколу про адміністративне правопорушення він зупинився на трасі на смузі для розгону транспортних засобів на декілька хвилин та стояв на аварійці, чекаючи клієнта, оскільки працює таксистом. До нього під'їхав спочатку один екіпаж працівників поліції, а потім і інший, попросили у нього ліцензію, він почав з ними сперечатися. Зазначив, що 12 років не вживав алкоголь, оскільки закодований. В подальшому, у працівників поліції виникла підозра щодо того, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. В подальшому, працівники поліції запропонували йому надати їм неправомірну вигоду, від чого він відмовився і на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Огляд на стан сп'яніння він проходити відмовився, зазначивши, що пройде самостійно у незалежній організації. Зі скаргами на дії працівників поліції він нікуди не звертався. Пояснив, що йому пропонували пройти огляд на стан сп'яніння та відеозапис з нагрудних камер поліцейських здійснено за його участю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №307372, 26.04.2019 року о 04 годині 58 хвилин в м. Києві по проспекту М. Бажана, 8 водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків /а. с. 1/.
Як убачається з відеофіксації зупинки ОСОБА_1 , він відмовляється пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в присутності двох свідків. Окрім того, ОСОБА_1 при оголошенні працівником поліції свідкам про те, що ними був зупинений водій транспортного засобу, не заперечував факт керування ним транспортним засобом.
В поясненнях, наданих ОСОБА_1 апеляційному суду, він зазначив, що як водій таксі приїхав до місця, де чекав пасажира, зупинився на декілька хвилин, тобто, факт керування транспортним засобом ним підтверджено.
Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №307372 в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначено, що він зобов'язується не керувати автомобілем протягом 24 годин /а. с. 1/, що свідчить про його відсторонення від керування транспортним засобом.
Тобто ОСОБА_1 не заперечував того, що він керував транспортним засобом, жодних заперечень з даного приводу до протоколу не вносив.
Посилання апелянта на неправомірні дії працівників поліції не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки в ході судового розгляду не було надано жодних доказів оскарження їх дій.
Заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно того, що судовий розгляд відбувся без участі ОСОБА_1 , однак, вказані порушення були усунуті в ході судового розгляду в апеляційній інстанції шляхом можливості надати пояснення.
Таким чином, в ході перегляду постанови суду першої інстанції апелянтом не було надано доказів, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння була зафіксована упередбаченому законом порядку.
Враховуючи наведені обставини, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується належними та допустимими доказами, які суд апеляційної інстанції проаналізував у їх сукупності, а тому приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити адвокату ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 24.05.2019 року.
Апеляційну скаргу адвоката Мещанінова А.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 24.05.2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Капічон