Номер провадження 2/754/102/19
Справа №754/17644/18
Іменем України
29 жовтня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Синюк С.Л.,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невчасне відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невчасне відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18.12.2015 року з вини водія ОСОБА_2 сталась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний їй автомобіль «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_2 визнав в добровільному порядку, що ДТП сталась з його вини, а тому вони скористались умовами п.33.2 ст.33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та склали повідомлення без виклику працівників ДАІ.
Як зазначає позивач, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «ПРОСТО-страхування» згідно полісу № АІ/8461462. 21.12.2015 року вона надала письмове повідомлення відповідачу про ДТП та всі документи згідно ст.35 вищевказаного ЗУ. 29.12.2015 року нею було подано заяву про виплату страхового відшкодування. Також, нею було надано пошкоджений автомобіль «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , для огляду, який було проведено працівником СК ОСОБА_4 , яким було складено протокол огляду від 21.12.2015 року.
Позивач вважає, що при врегулюванні її справи відповідачем було порушено ст.29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, позивач зазначає про те, що працівником СК було оглянуто її автомобіль та складено акт № 111528 огляду, але страховиком так і не було замовлено експертизу з метою здійснення розрахунку матеріального збитку, нанесеного їй, як власнику пошкодженого автомобіля. 24.12.2015 року працівниками СК було складено ремонтну калькуляцію № 111528, що є грубим порушенням вказаної норми, згідно якої вартість ремонту склала 4988,70 грн. Також, не замовивши експертизу та розрахувавши страхове відшкодування без проведення експертизи, відповідач порушив п.34.2 ст.34, п.36.2 ст.36 вказаного ЗУ. Позивач зауважила і на те, що нею було отримано листа від 04.03.2016 року № 04-1081/1, в якому її було повідомлено про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 8553,76 грн. У даному листі зазначено, що цей розмір збитку розраховано аварійним комісаром, але з нею ніхто не узгоджував спосіб розрахунку страхового відшкодування, а згоди на проведення виплати без проведення експертизи вона не давала і розмір збитку працівники СК з нею не узгоджували. Крім того, з розміром страхового відшкодування її так і не було ознайомлено.
Позивач вказує і на те, що нею було замовлено висновок № 608 від 15.02.2016 року, згідно якого розмір збитку становить 12 964,34 грн., витрати на експертизу становлять 600,00 грн. Відтак, матеріальний збиток, який повинен був відшкодувати відповідач, становить 12 964,34 грн. та витрати на експертизу в розмірі 504,00 грн. Однак, матеріальна шкода у вказаному розмірі відповідачем не відшкодовано в повному обсязі, чим порушено її права.
Посилаючись на викладені обставини, відповідно до позовної заяви в редакції від 08.02.2019 року, наданої на виконання ухвали про усунення недоліків, позивач просить задовольнити її вимоги та стягнути з відповідача на її користь 28 541,75 грн., яка складається з: матеріальна шкода - 4410,58 грн., пеня - 14 585,77 грн., інфляційні втрати - 7695,63 грн., 3 % річних - 1345,77 грн., витрати на проведення експертизи - 504,00 грн., а також судові витрати.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 11.02.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
26.03.2019 року до суду надійшли письмові заперечення представника відповідача Синюка С.Л. на позовну заяву. У даних запереченнях представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими, вказуючи на те, що 29.10.2015 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування № АІ/8461462 цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме автомобіля «Міцубісі», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого встановлена франшиза в розмірі 510,00 грн.
18.12.2015 року сталась ДТП за участю забезпеченого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , що був припаркований на узбіччі. З повідомленням про ДТП сторони до правоохоронних органів не звернулись та скористались вимогами ст.33.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». В телефонному режимі учасники ДТП повідомили відповідача про ДТП та скористались послугами аварійного комісара, який за їх вимогою був направлений страховою компанією на місце події для фіксації ДТП. За результатами виїзду аварійного комісара був складений відповідний акт. В подальшому учасники ДТП 21.12.2015 року та 22.12.2015 року звернулись до відповідача з повідомленням про подію.
Як вказує представник відповідача, враховуючи вимоги чинного законодавства 21.12.2015 року за участю позивача був проведений поверховий огляд пошкодженого транспортного засобу «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , аварійним комісаром ОСОБА_4 та складено протокол огляду останнього за підписами зацікавлених осіб. Відповідно до вищезазначеного акту було встановлено ряд пошкоджень, які не відносяться до вищевказаної ДТП, що можуть бути підставою для застосування зносу, а саме: пошкодження переднього бамперу зліва. Під час проведення додаткової перевірки згідно бази даних МТСБУ було встановлено, що автомобіль «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , 20.10.2014 року на території Дарницького району м.Києва потрапив у ДТП, що є підставою для застосування зносу при проведенні розрахунку матеріального збитку.
Враховуючи отриману первинну інформацію щодо історії використання вказаного автомобіля, 24.12.2015 року експертами відповідача була складена попередня ремонтна калькуляція № 111528 за допомогою автоматичної системи «Audatex», відповідно до якої розмір страхового відшкодування склав 3987,72 грн. Паралельно, відповідно до вимог вищевказаного ЗУ, працівниками відповідача було замовлено незалежне автотоварознавче дослідження, на вирішення якого було постановлено питання визначення розміру матеріального збитку з урахуванням зносу. Відповідно до звіту № 4518/111528 з оцінки транспортного засобу від 21.12.2015 року, яке було проведено ФОП ОСОБА_6 , розмір відновлювального ремонту автомобіля становить 4772,91 грн., а розмір матеріального збитку з урахуванням зносу на дату пошкодження 18.12.2015 року становить 3987,72 грн.
Представник відповідача зазначив і про те, що 04.01.2016 року відповідач листом повідомив позивача про визнання події страховою та проведення страхового відшкодування, а також просив позивача надати банківський рахунок для перерахування коштів. 08.02.2016 року на адресу відповідача надійшов лист позивача про ознайомлення з матеріалами страхової справи та експертним дослідженням. 18.02.2016 року позивачу надана відповідь про можливість ознайомлення та необхідність надання заяви з банківськими реквізитами. В той же час, позивач надіслала запрошення на повторний огляд автомобіля, який повинен відбутися 11.02.2016 року в умовах СТО. 11.02.2016 року відбувся повторний огляд пошкодженого автомобіля, про що складено акт огляду ТЗ, де були зафіксовані додаткові пошкодження, про що сторони погодились, скріпивши акт своїми підписами. На підставі вищезазначеного акту огляду та раніше отриманої історії про використання автомобіля, відповідно до вимог чинного законодавства, аварійний комісар ОСОБА_4 склав висновок, згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, становить 9063,76 грн. Паралельно, на вимогу позивача було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження та відповідно до звіту № 4518/111528 від 15.02.2016 року було визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 11 002,43 грн., а вартість матеріального збитку становить 9063,76 грн. Таким чином, розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи становить 8553,76 грн.
Представник відповідача зауважив і про те, що листами від 04.03.2016 року № 04-1081/1 та від 28.03.2016 року № 1354/1 відповідач додатково повідомив позивача про порядок врегулювання страхового випадку та необхідності надати банківські рахунки для проведення відшкодування. Оскільки сума страхового відшкодування не була узгоджена з потерпілою особою, а у заяві на виплату страхового відшкодування від 29.12.2015 року не було надано картковий рахунок чи розрахунковий рахунок банку позивача, відповідач прийняв рішення щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі шляхом банківського переводу у встановлений законом строк до 90 днів з дня отримання заяви на страхове відшкодування. 23.03.2016 року був складений страховий акт № 111528, а 24.03.2016 року відповідно до платіжного доручення № 111953 була проведена виплата страхового відшкодування.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача наголошує на тому, що наданий позивачем висновок автотоварознавчого дослідження № 608 від 15.02.2016 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 12 964,34 грн., не можна вважати належним доказом, оскільки до проведення дослідження позивач не повідомила оцінювачу історію використання автомобіля, а саме те, що 20.10.2014 року автомобіль вже був учасником ДТП, що є підставою для нарахування зносу, але не було застосовано оцінювачем через відсутність даної інформації у останнього. Також, представник відповідача зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності, а також вказав на те, що в досудовому порядку позивач двічі зверталась зі скаргами до контролюючих органів, а саме Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Листами № 403 від 27.01.2016 року та № 2217/13-12 від 13.04.2016 року контролюючий орган повідомляв заявника про те, що в ході проведення перевірок відповідача не виявлено порушень вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для застосування будь-яких санкцій з боку контролюючих органів.
Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача вважає, що право позивача не було порушено, а тому її вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, в зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача на користь позивача витрати на правову допомогу.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 03.06.2019 року витребувано у ПрАТ «ПРОСТО-страхування» наступні документи:
-оригінал Звіту №4518/111528 від 21.12.2015 року, складений ФОП Козолій Л.С.,
-оригінал Звіту №4518/111528 від 15.02.2016 року, складений ФОП Козолій Л.С.,
-оригінал Аварійного сертифікату від 15.02.2016 року з кольоровими фотографіями, складений аварійним комісаром ОСОБА_4 ,
-оригінал Ремонтної калькуляції №111528 від 24.12.2015 року,
-оригінали актів огляду ТЗ від 21.12.2015 року та 11.02.2016 року.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення.
Представник відповідача Синюк С.Л. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні залишив вирішення спору на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, приходить до наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 18.12.2015 року о 18.30 год. по вул.Братиславській, 3 в м.Києві сталась ДТП за участю автомобіля «Міцубісі», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 Свою вину в ДТП водій ОСОБА_2 визнав (а.с.22, зворот).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у відповідача ПрАТ «ПРОСТО-страхування» відповідно до полісу № АІ/84611462 (а.с.49).
21.12.2015 року позивач, а 22.12.2015 року ОСОБА_2 звернулись до відповідача з повідомленнями про подію, що має ознаки страхового випадку (а.с.50, 51).
21.12.2015 року автомобіль «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу, було оглянуто працівниками відповідача, про що складено акт № 111528 (а.с.54).
Також, 21.12.2015 року ФОП ОСОБА_6 було складено звіт № 4518/111528 з оцінки транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження в ДТП її автомобіля складає 3987,72 грн. (а.с.54-62).
04.01.2016 року відповідач листом повідомив позивача про здійснення страхової виплати в розмірі 2956,35 грн. (а.с.78).
08.02.2016 року до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» надійшла заява позивача про ознайомлення з експертною оцінкою, на що їй була надана відповідь 18.02.2016 року (а.с.79, 80).
11.02.2016 року було проведено повторний огляд автомобіля позивача, яким зафіксовано пошкодження, не пов'язані з вищевказаною ДТП, а саме пошкодження переднього бамперу зліва (а.с.63).
15.02.2016 року ФОП ОСОБА_6 складено звіт № 4518/111528 з оцінки транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 11 002, 43 грн., вартість матеріального збитку складає 9 063,76 грн. (а.с.65-70).
Крім того, 15.02.2016 року аварійним комісаром ОСОБА_4 складено аварійний сертифікат, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу, становить 9063,76 грн. (без врахування ПДВ) (а.с.71-77).
Також, 15.02.2016 року за замовленням позивача експертом Української Автомобільної Корпорації «УкрАвто» Рябченко В.І. складено висновок експертного дослідження № 608 по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача (з технічної точки зору) з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ внаслідок його пошкодження в ДТП становить 12 964,34 грн. За проведення вказаного дослідження позивачем сплачено 504,00 грн. (а.с.11-17, 18).
04.03.2016 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування» направило позивачу листа про готовність здійснення страхової виплати в розмірі 8553,76 грн. після написання нею заяви на виплату страхового відшкодування, оформленої відповідно до ст.35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.81).
Листом від 28.03.2016 року відповідач повторно повідомив позивача про нарахування страхового відшкодування в розмірі 8553,76 грн. та можливість його отримання (а.с.82).
04.04.2016 року відповідач листом повідомив позивача про перерахування страхового відшкодування у «ВТБ Банк», оскільки позивачем не було повідомлено банківські реквізити для безготівкового розрахунку (а.с.83).
Також, судом встановлено, що 29.12.2015 року, 26.02.2016 року, 24.03.2016 року позивач зверталась зі скаргами на дії відповідача щодо порушень ст.ст.29, 36.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.6, 7, 8).
На вказані скарги позивачу Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринку фінансових послуг було надано відповідь від 27.01.2016 року № 403/13-12, згідно якої порушень вказаних норм не виявлено; відповідь від 13.04.2016 року № 2217/13-12, якою повідомлено про здійснення виплати страхового відшкодування, який було розраховано на підставі звіту № 4518/111528 з оцінки транспортного засобу, складеного 15.02.2016 року ФОП ОСОБА_6 ; відповідь від 28.03.2016 року № 1683/13-12, з якої вбачається, що висновок експертного дослідження № 608 від 15.02.2016 року по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу позивачем ПрАТ «ПРОСТО-страхування» не надавався, а також не надавались пропозиції до заяви на виплату страхового відшкодування щодо погодження розміру страхового відшкодування (а.с.6 зворот, 7 зворот, 8 зворот).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить задовольнити її вимоги, посилаючись на порушення відповідачем ст.29, п.34.2 ст.34, п.36.2 ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Представник відповідача в судовому засіданні проти даних тверджень заперечував, вказуючи на те, що відповідач діяв з чітким дотриманням вказаних норм при нарахуванні та здійсненні позивачу страхового відшкодування, а наданий позивачем висновок про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля не є належним доказом.
Суд вважає, що доводи позивача у позові та її представника в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ, відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Статтею 28 вказаного ЗУ визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст.29 вищевказаного ЗУ, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 34 даного ЗУ визначено дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати)
Так, згідно п.34.2 ст.34 ЗУ, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до п.п.34.3, 34.4 вказаної статті, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Пунктом 36.2 ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Судом не вбачається порушень вказаних норм ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, відповідачем дотримано положень ст.34 вказаного ЗУ, а саме забезпечено виїзд аварійного комісара на місце настання страхового випадку 18.12.2015 року, а також до місцезнаходження пошкодженого майна 11.02.2016 року для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (а.с.52-53, 63).
Також, відсутні і порушення ст.29 вищевказаного ЗУ, оскільки розмір страхового відшкодування розраховано відповідно до звіту № 4518/111528 від 15.02.2016 року, складеного ФОП ОСОБА_6 , з оцінки транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 11 002, 43 грн., вартість матеріального збитку складає 9 063,76 грн. Вказаний звіт складено з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, оскільки автомобіль позивача мав пошкодження, що не відносились до даного страхового випадку, і які безпосередньо впливали на визначення розміру такого зносу згідно п.п.7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Слід звернути увагу і на те, що 15.02.2016 року за замовленням позивача експертом Української Автомобільної Корпорації «УкрАвто» Рябченко В.І. складено висновок експертного дослідження № 608 по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача (з технічної точки зору) з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ внаслідок його пошкодження в ДТП становить 12 964,34 грн.
Саме на вказаний висновок позивач посилається в обґрунтування своїх вимог.
Однак, до даного висновку суд ставиться критично, оскільки, посилаючись у ньому на п.7.38 Методики, експерт визначив коефіцієнт фізичного зносу у 0,00. При цьому, експертом проігноровано п.7.39 Методики, оскільки не надано оцінки наявному у автомобілі пошкодженні, яке було отримано в результаті іншої події, а не страхового випадку, що прямо вливає на визначення розміру коефіцієнта фізичного зносу.
Також, як вбачається з відповіді Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринку фінансових послуг на скаргу позивача від 28.03.2016 року № 1683/13-12, вказаний висновок відповідачу позивачем не надавався.
Відсутні і порушення з боку відповідача вимог п.36.2 ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки відповідачем було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення позивача про нарахування страхового відшкодування, а також неодноразово роз'яснювалось щодо порядку узгодження цієї суми та порядку здійснення виплати. Зокрема, позивачу неодноразово пропонувалось повідомити необхідні банківські реквізити для проведення виплати страхового відшкодування, що позивачем свідомо ігнорувалось. Відтак, з урахуванням позиції позивача, відповідачем здійснено виплату у строк до 90 днів, передбачений вказаною нормою.
Крім того, суд повторно звертає увагу і на те, що Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринку фінансових послуг на скарги позивача було надано відповідь від 27.01.2016 року № 403/13-12, згідно якої порушень вищевказаних норм не було виявлено; відповідь від 13.04.2016 року № 2217/13-12, якою повідомлено про здійснення виплати страхового відшкодування, який було розраховано на підставі звіту № 4518/111528 з оцінки транспортного засобу, складеного 15.02.2016 року ФОП ОСОБА_6 ; відповідь від 28.03.2016 року № 1683/13-12, з якої вбачається, що висновок експертного дослідження № 608 від 15.02.2016 року по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу позивачем ПрАТ «ПРОСТО-страхування» не надавався, а також не надавались пропозиції до заяви на виплату страхового відшкодування щодо погодження розміру страхового відшкодування.
Вказані відповіді також свідчать про відсутність будь-яких порушень ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з боку відповідача при нарахуванні розміру страхового відшкодування позивачу та його виплаті.
Інші твердження представника позивача в судовому засіданні щодо неправомірності дій відповідача, зокрема, щодо підробки документів, не підтверджуються наявними доказами по справі та є особистими припущеннями представника позивача.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зауважує і на те, що складені представником відповідача розрахунки пені, індексу інфляції та 3 % річних також є невірними, оскільки вказані нарахування розраховані з вартості відновлювального ремонту в розмірі 12 964,34 грн., в той час, як предметом спору фактично є сума в розмірі 4410,58 грн., що становить різницю між сумою в розмірі 12 964,34 грн., яку позивач вважає дійсним розміром завданої шкоди, та сумою сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8553,76 грн. Наведене також свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, що виключає можливість їх задоволення.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то відповідно до ст.141 ЦПК України стягує з позивача на користь відповідача витрати на надання правової допомоги в розмірі 3000,00 грн., який є обґрунтований та доведений належними доказами (а.с.99-105).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невчасне відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м.Київ, вул.Герцена,10, код ЄДРПОУ 24745673) судові витрати по сплаті на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2019 року.
Суддя: