Справа №359/5269/18
Провадження №2/359/478/2019
10 липня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Коробові О.П.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача Касандяка В.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом державного підприємства «Інжексбуд» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про виселення з житлового приміщення та стягнення плати за проживання в цьому об'єкті нерухомого майна,
встановив:
1. Зміст доводів пред'явленого позову.
1.1. В липні 2018 року ДП «Інжексбуд» звернулось до суду з вказаним позовом та посилається на те, що позивач є власником бази відпочинку по АДРЕСА_1 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району. 27 січня 2017 року ДП «Інжексбуд» уклав з військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України договір №02/17/27-КЕС. За цим договором позивач надав ОСОБА_2 кімнату №7 для проживання в цьому об'єкті нерухомого майна, а військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України зобов'язалася щомісячно до 25 числа здійснювати плату за ліжко-місця в кімнатах, фактично зайнятих військовослужбовцями. 29 червня 2017 року ДП «Інжексбуд» уклав з військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України додаткову угоду №1 до договору №02/17/27-КЕС від 27 січня 2017 року. За цією угодою сторони договору виключили ОСОБА_2 зі списку військовослужбовців, що мають право проживати в кімнатах бази відпочинку, у зв'язку з її виселенням зі спірної кімнати з 1 липня 2017 року. Однак ОСОБА_2 продовжує проживати у вказаній кімнаті, у неї виник обов'язок сплатити позивачу плату за проживання в цьому об'єкті нерухомого майна за період часу з 1 липня 2017 року до 26 червня 2018 року в розмірі 34968 гривень. Відповідач відмовляється добровільно виселитись з кімнати та ухиляється від сплати вказаних грошових коштів. Тому ДП «Інжексбуд» просить суд виселити відповідача з кімнати АДРЕСА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району та стягнути з ОСОБА_2 плату за проживання в цьому об'єкті нерухомого майна в розмірі 34968 гривень.
2. Процесуальні дії, вчинені у цивільній справі.
2.1. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 6 серпня 2018 року (а.с.63-64) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
2.2. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 21 листопада 2018 року (а.с.76-77) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред'явленого позову.
3.1. У судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.
3.2. Представник відповідача ОСОБА_3 не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що додаткова угода №1 до договору №02/17/27-КЕС від 27 січня 2017 року суперечить закону. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_2 має право безоплатно користуватись кімнатою АДРЕСА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Тому представник відповідача ОСОБА_3 просить суд відмовити у задоволенні позову.
3.3. Представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Коломацький Я.О. підтримує позов та посилається на те, що ОСОБА_2 звільнилась з військової служби. Вона не має права користуватися спірною кімнатою та зобов'язана здійснити плату за безпідставне проживання в цьому об'єкті нерухомого майна. Тому представник військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_4 просить суд задовольнити позов.
4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
4.1. ДП «Інжексбуд» є власником бази відпочинку по АДРЕСА_1 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Ця обставина підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №9833383 від 23 вересня 2013 року (а.с.21), копією наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1169 від 2 жовтня 2013 року (а.с.18) та копією статуту ДП «Інжексбуд» (а.с.10-12).
4.2. 27 січня 2017 року ДП «Інжексбуд» уклав з військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України договір №02/17/27-КЕС (а.с.22-24). Згідно з пунктами 1.1. та 3.1. цього договору ДП «Інжексбуд» надало ОСОБА_2 кімнату №7 для безоплатного проживання в цьому об'єкті нерухомого майна, а військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України зобов'язалася щомісячно до 25 числа сплачувати вартість ліжко-місць в кімнатах бази відпочинку,зайнятих військовослужбовцями.
4.3. Ці обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються главою 29 «Захист права власності» та главою 52 «Поняття та умови договору» ЦК України.
5. Норми матеріального права, якими керується суд при вирішенні спору.
а. щодо права користування житловим приміщенням.
5.1. Відповідно до ч.1, ч.3 ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. З моменту вираження третьою особою наміру скористатись своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.
5.2. Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 цього ж Кодексу сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
б. щодо підстав для усунення перешкод у користуванні майном та стягнення грошових коштів.
5.3. Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
5.4. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
5.5. За правилами ч.2, ч.3 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
6.1. Як вбачається зі змісту пункту 6.1 договору №02/17/27-КЕС від 27 січня 2017 року (а.с.22 зворот), вказаний договір діяв до 31 грудня 2017 року без права пролонгації.
6.2. Ця обставина свідчить про те, що 31 грудня 2017 року договір №02/17/27-КЕС від 27 січня 2017 року остаточно припинив юридичну дію. У зв'язку з цією подією припинилось право ОСОБА_2 на користування кімнатою АДРЕСА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.
6.3. Однак з акту комісії ДП «Інжексбуд» від 18 січня 2018 року (а.с.37) вбачається, що відповідач відмовився добровільно виселитись з вказаної кімнати та продовжила проживати в цьому об'єкті нерухомого майна. У такий спосіб ОСОБА_2 перешкоджає позивачу користуватись спірною кімнатою.
6.4. З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення порушеного права власності позивача допустимо виселити ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.
6.5. Водночас, договір №02/17/27-КЕС від 27 січня 2017 року не передбачав обов'язку відповідача здійснювати плату за проживання в кімнаті. Не передбачає такого обов'язку і чинне цивільне законодавство. Навпаки, згідно з пунктом 3.1 вказаного договору обов'язок по сплаті вартості ліжко-місць у кімнатах, зайнятих військовослужбовцями, покладається виключно на військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України.
6.6. З огляду на це суд вважає, що підстави для стягнення з ОСОБА_2 плати за проживання в кімнаті відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги ДП «Інжексбуд» належить відмовити.
7. Докази позивача, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
7.1. 29 червня 2017 року ДП «Інжексбуд» уклало з військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України додаткову угоду №1 до договору №02/17/27-КЕС від 27 січня 2017 року (а.с.25). За умовами цієї додаткової угоди сторони договору виключили ОСОБА_2 зі списку військовослужбовців, які мають право на проживання в кімнатах бази відпочинку, у зв'язку з її виселенням зі спірної кімнати з 1 липня 2017 року.
7.2. У такий спосіб ДП «Інжексбуд» та військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України внесли зміни до вказаного договору. Однак ОСОБА_2 не надавала згоди на внесення змін, що стосуються її прав та обов'язків, до договору №02/17/27-КЕС від 27 січня 2017 року. Цим договором не передбачено право сторін вносити зміни до договору без згоди військовослужбовців, які проживають в кімнатах бази відпочинку.
7.3. Ці обставини свідчать про те, що додаткова угоду №1 від 29 червня 2017 року була укладена з порушенням порядку, передбаченого ч.3 ст.636 ЦК України. На підставі абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України укладення вказаної додаткової угоди не припинило право ОСОБА_2 на користування кімнатою АДРЕСА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Тому відповідач мав право на проживання в цьому об'єкті нерухомого майна до 31 грудня 2017 року.
8. Розподіл судових витрат.
8.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
8.2. ДП «Інжексбуд» сплатило судовий збір в розмірі 3524 гривень. Ця обставина підтверджується платіжним дорученням №202 від 27 червня 2018 року (а.с.9). Однак пред'явлений позов задоволений лише частково.
8.3. З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 704 гривень 60 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов державного підприємства «Інжексбуд» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про виселення з житлового приміщення та стягнення плати за проживання в цьому об'єкті нерухомого майна задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_2 на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.
У задоволенні позову в частині іншої вимоги про стягнення плати за проживання в цьому об'єкті нерухомого майна державному підприємству «Інжексбуд» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного підприємства «Інжексбуд» витрати на оплату судового збору в розмірі 704 гривень 60 копійок.
Повний текст рішення суду складений 22 липня 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець