іменем України
Справа № 285/3136/19
провадження у справі № 2/0285/1152/19
05 листопада 2019 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді Заполовської Т.Г.
за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський
за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач у вересні 2019 року звернувся до суду з цим позовом та просив ухвалити рішення суду, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 25.10.2014 року в сумі 13 851,86 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 25.10.2014 року. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір. Відповідно до умов зазначеного договору позивач свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконав в повному обсязі. Останній, в свою чергу, своєчасно не повертає АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитні кошти, своєчасно не сплачує відсотки за його користування та ухиляється від виконання зобов'язань по кредитному договору. Станом на 15.07.2019 року заборгованість становила 13 851,86 грн. з яких: тіло кредиту - 0,00 грн., прострочене тіло кредиту - 417,99 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн., пеня за прострочене зобов'язання - 9397,07 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 2901,00 грн., по штрафам 500,00 грн. (фіксована частина), 635,80 грн. (процентна складова). З метою захисту своїх прав змушені звернутись до суду.
В судове засідання сторони не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В заяві представник позивача просив справу розглянути без його участі, наполягав на задоволенні позову. Не заперечував проти постановлення заочного рішення.
У встановлений строк відповідач не подав відзив на позов, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні.
Оскільки відповідач не повідомив про поважність причин повторної неявки в судове засідання, не подав відзив на позов та представник позивача в заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25.10.2014 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (перейменовано на АТ КБ «ПРИВАТБАНК») (надалі - Банк), укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 500,00 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації (а.с. 8).
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Згідно з наданого Банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 15.07.2019 року становила 13 851,86 грн., з яких: тіло кредиту - 0,00 грн., прострочене тіло кредиту - 417,99 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн., пеня за прострочене зобов'язання - 9397,07 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 2901,00 грн., по штрафам 500,00 грн. (фіксована частина), 635,80 грн. (процентна складова)(а.с. 5-7).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що заборгованість за кредитним договором від 25 жовтня 2014 року по тілу кредиту складає 0,00 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» вказувало, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Але надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою договору, оскільки вони не підписані відповідачем, а також з урахуванням того, що ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір та умови нарахування заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 417,99 грн., пені за прострочене зобов'язання у розмірі 9397,07 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 2901,00 грн., та штрафів 500,00 грн. (фіксована частина), 635,80 грн. (процентна складова).
Враховуючи вищевказані обставини, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, про повідомлення споживача про умови надання банківських послуг та узгодження зі споживачем саме тих умов, які банк вважав узгодженими, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по простроченому тілу кредиту, пені за прострочене зобов'язання, пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. та штрафів.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Також суд звертає увагу на той факт, що банк просив стягнути з відповідача заборгованість по двом видам пені та штрафам (неустойку) за порушення зобов'язань позичальника по кредитному договорі.
Однак згідно наданого розрахунку банку відповідач ОСОБА_1 станом на 15.07.2019 року не має невиконаних зобов'язань по кредитному договору № б/н від 25.10.2014 року по несплаті тіла кредиту, відсотків та комісії.
Відповідно до положень ст.ст. 610-611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) і у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки згідно наданого банком розрахунку відсутні факти порушення відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору № б/н від 25.10.2014 (відсутня заборгованість по тілу кредиту, відсоткам, комісії згідно договору), тому судом не встановлено правових підстав для стягнення неустойки з відповідача.
Відтак позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону, тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (01001, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості у розмірі 13851,86 грн. за кредитним договором № б/н від 25.10.2014 року - відмовити повністю.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської област і за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складення повного судового рішення 07.11.2019 року.
Головуюча суддя Т.Г. Заполовська