07 листопада 2019 року справа № 580/2902/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17), в якому просить стягнути з Державної екологічної інспекції у Черкаській області (вул. Вернигори, буд. 17, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 38030602) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.05.2019 по 19.08.2019 в сумі 52003,44грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 25.03.2019 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №2340/5049/18, яке набрало законної сили 07.05.2019, зокрема поновлено ОСОБА_1 з 22 грудня 2018 року на посаді заступника начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Черкаської області та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44780грн. 74 коп. Не погоджуючись що середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі не нарахований та невиплачений, позивач звернувся до суду.
Відповідач у визначений судом строк відзив до суду не надав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 20.12.2018 №39-о "Про звільнення ОСОБА_1 " звільнено ОСОБА_1 21 грудня 2018 року з посади заступника начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Черкаської області, у зв'язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції у Черкаській області відповідно до п. 1 ч. 1 ст.87 Закону України "Про державну службу".
Не погодившись із прийнятим наказом ОСОБА_1 оскаржила його до суду.
25.03.2019 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2340/5049/18, яке набрало законної сили 07.05.2019: визнано протиправним та скасувано наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 20.12.2018 №39-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Черкаської області з 22.12.2018 та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44780 (сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят) грн. 74 коп.
При цьому, згідно даного рішення середній заробіток за час вимушеного прогулу стягнуто за період з 22.12.2018 по день винесення рішення судом про поновлення на роботі - 25.03.2019.
15.08.2019 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2340/5049/18 від 25.03.2019, наказом голови ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 15.08.2019 № 3-О "Про поновлення на посаді ОСОБА_1" поновлено ОСОБА_1 з 22 грудня 2018 року на посаді на посаді заступника начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Черкаської області та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Черкаській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 44780 грн. 74 коп. за період з 22.12.2018 по 25.03.2019 і наказано приступити до виконання посадових обов'язків з 20.08.2019.
Не погоджуючись що середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі з 08.05.2019 до дня фактичного розрахунку не нарахований та невиплачений, позивач звернувся до суду.
Судом також враховано, що середній заробіток за час вимушеного прогулу стягнуто судом у справі № 2340/5049/18 за період з 22.12.2018 по 25.03.2019.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
За приписами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частинами першою та сьомою статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Так, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2340/5049/18, стягнуто з Державної екологічної інспекції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.12.2018 по 25.03.2019 з утриманням податків та інших обов'язкових платежів при виплаті.
При цьому, статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Ця норма передбачає обов'язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносинах - суб'єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. В цьому випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування.
Зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.
Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Отже, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
Відповідно до КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Разом з тим, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді негайно не виконано.
Частиною четвертою статті 257 КАС України законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 2 ст. 65 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження").
У постанові від 23 травня 2015 року у справі № 21-63а15 Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування положень статті 236 КЗпП у подібних правовідносинах, зазначив, що правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.
З огляду на те, що рішення Черкаського адміністративного суду в частині поновлення позивача на посаді негайно не виконане, суд вважає, що згідно ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.
Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
В силу положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини щодо розміру середньоденної заробітної плати позивача встановлені, в рішенні Черкаського адміністративного суду від 25.03.2019 у справі №2340/5049/18 та відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування у даній справі.
Наведеним судовим рішенням встановлено, що відповідно до довідки Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 21.12.2018 №11-40/2689 доходи позивача за два останні місяці роботи (жовтень-листопад 2018 року) становлять - 31780 грн., а фактично відпрацьовані робочі дні - 44, отже середньоденний заробіток становить 722 грн. 27 коп. (31780 грн / 44 робочих днів за вказаний період = 722 грн. 27 коп.).
Суд встановив, що час затримки у поновленні на роботі становить 97 робочих днів з 26.03.2019 по 14.08.2019, зокрема у березні 2019 - 4 дні; у квітні 2019 - 21 день (28.04.2019 пасха - вихідний (постанова КМУ)), у травні 2019 - 21день (постанова КМУ, 1, 9 вихідні), у червні 2019 - 18 днів (постанова КМУ), у липні 2019 - 23дні, у серпні 2019 - 10днів.
Середній заробіток позивача за час затримки у поновленні на роботі складає 70060 грн. 19 коп. (722,27 х97).
При цьому, посилання представника позивача в обгрунтуванні позову, що середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення необхідно обраховувати з 08.05.2019, наступний день з набрання законної сили судовим рішенням є необгрунтованим, з огляду на те, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання, а сума стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу розраховано по день винесення рішення судом про поновлення на роботі - 25.03.2019.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не врахував затримку виконання рішення суду та компенсацію за вимушений прогул в період з 26.03.2019 по 07.05.2019 включно.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, суд вважає належним способом захисту права особи у даному конкретному випадку є включення періоду з 26.03.2019 по 07.05.2019 включно до періоду стягнення середнього заробітку за час затримки у поновлені на роботі.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягнення судових витрат на користь позивача не передбачено.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Державну екологічну інспекцію у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, код ЄДРПОУ 38030602) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки у поновлені на роботі за період з 26.03.2019 по 14.08.2019 у сумі 70060 (сімдесят тисяч шістдесят) грн. 19 коп. з утриманням податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя П.Г. Паламар