Рішення від 06.11.2019 по справі 580/2719/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року справа № 580/2719/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, далі - відповідач), в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо не відновлення з 31.10.2018 права позивача на отримання пільги із 50 відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством;

-зобов'язати департамент соціальної політики Черкаської міської ради поновити з 31.10.2018 позивачу пільги з 50% знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо у межах норм, встановлених законодавством.

09.10.2019 перейдено до розгляду справи у письмове провадження.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що надання пільг позивачу, як працівнику міліції що перебуває на пенсії, було припинено у зв'язку із змінами у законодавстві. Позивач 24.06.2019 звернувся до відповідача з заявою про відновлення пільг, як працівнику міліції що перебуває на пенсії. Однак, відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію». Таким чином особи, які мали право на пільги згідно з Законом України «Про міліцію» втратили таке право. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки йому вже була встановлена пільга довічно, а тому у відповідача були відсутні правові підстави зупиняти дії пільги у зв'язку з внесенням змін до чинного законодавства.

Відповідач до суду відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_2 є пенсіонером МВС України та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_1 від 15.04.2011.

01.03.2011 управлінням МВС України у Черкаській області видано ОСОБА_3 довідку № 126/10439, згідно з якою позивач і члени його сім'ї мають право на пільги відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію».

З 27 січня 2016 року, як зазначає позивач, його було позбавлено 50-відсоткової знижки по оплаті житлово-комунальних послуг.

24.06.2019 ОСОБА_2 звернувся до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою, в якій просив поновити право на отримання наданих пільг з 50% знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо у межах норм, встановлених законодавством у зв'язку зі скасуванням нормативно-правових актів які такі пільги скасовували.

08.07.2019 відповідач листом №С-351/28-5/01-11 повідомив позивача про те, що відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію». Таким чином, особи, які мали право на пільги згідно з Законом України «Про міліцію», втратили таке право.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію», який втратив чинність 07.11.2015, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.

На час встановлення позивачу 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, електроенергії, а також палива, правові основи діяльності міліції закріплювались Закони України «Про міліцію» 20.12.1990 №565-XII у відповідній редакції (далі - Закон України №565-XII), статтею 22 якого встановлювалось, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 в статті 22 Закону України «Про міліцію» частини шосту та сьому викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 1 розділу I Закону України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про міліцію» частину сьому статті 22 викладено у наступній редакції: «Установити, що пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

04.06.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №389 (набрала чинності 01.07.2015), якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, дія такого поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема, згідно із Законом України «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 р. № 36, у пункті 2 Порядку № 389 слова "Про міліцію" (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні)," виключено.

Постановою Верховного суду від 31.10.2018 у справі №826/7972/16, визнано нечинним абзац 2 пункту 2 Змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 36, яким виключено з пункту 2 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сімї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389 слова "Про міліцію" (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утримання)".

З 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII втратив чинність Закон України №565-XII відповідно до статті 22 якого позивач, як колишній працівник міліції, мав право на 50 - відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач мав право на пільги встановлені безпосередньо законом - до 07.11.2015, тобто до дня втрати чинності Законом України «Про міліцію» на умовах визначених обумовленими законодавчими актами.

Відповідно до абз. 2 п.15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Пункт 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» доповнено зазначеним абзацом 2 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-VIII від 23.12.2015, який прийнятий з метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей.

Враховуючи наведене, Закон України № 580-VIII не містить норм, які б передбачали пільги по оплаті житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Тому, враховуючи те, що останнім в часі є Закон України «Про Національну поліцію», то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону, які в частині втрати чинності Законом України «Про міліцію» не скасовувалися та не змінювалися, є діючим, не визнавалися неконституційним.

При цьому, законодавцем встановлено умову, за наявності якої вказана пільга призначається, а саме, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. На виконання зазначеної норми закону Кабінетом Міністрів України затверджено механізм реалізації права на отримання зазначеного виду пільг, яким врегульовано в тому числі види доходів, які враховуються до складу сукупного доходу сім'ї пільговика.

Відповідно до п. 3 Порядку № 389, пільги, зазначені у пункті 1 надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Згідно з п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2018 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1762 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1921грн.

Отже, з урахуванням вказаних вище норм та періоду відновлення пільг, з 1 січня 2018 року податкова соціальна пільга (у спірних правовідносинах - 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо) застосовується виключно за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує суму 1762 гривень, з 2019 року - 1921 грн.

Як встановлено судом, позивачем не підтверджено показник середньомісячного сукупного доходу його сім'ї (не більше податкової соціальної пільги), необхідного для визначення права на отримання спірної податкової соціальної пільги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами.

Таким чином, відповідач, зупиняючи застосування пільги позивачу, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50 % знижки на оплату житлово-комунальних послуг, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 415/5600/16-а, від 27 вересня 2018 року у справі № 638/6025/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 227/1458/16-а, яка враховуються судом під час вирішення наведеного спору відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

З огляду на наведене, оскільки саме пільги на оплату житлово-комунальних послуг в Законі України «Про Національну поліцію» не передбачені, суд вважає, що відсутні встановленні законом підстави для поновлення позивачу пільг, на які він мав право і якими користувався відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», а тому дії відповідача щодо припинення надання позивачу пільг у вигляді 50-відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, є правомірними.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014, суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Попередній документ
85448432
Наступний документ
85448434
Інформація про рішення:
№ рішення: 85448433
№ справи: 580/2719/19
Дата рішення: 06.11.2019
Дата публікації: 08.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.01.2020)
Дата надходження: 29.01.2020
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
РИБАЧУК А І
суддя-доповідач:
РИБАЧУК А І
відповідач (боржник):
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради
заявник касаційної інстанції:
Соловей Ігор Анатолійович
суддя-учасник колегії:
БУЧИК А Ю
МОРОЗ Л Л