01 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/9304/19
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника позивача - Чепури І.Л.,
представників відповідача - Тополя О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і рішення про результат розгляду скарги,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019 про застосування штрафних санкцій з ПДВ прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги № 27213/6/99-99-//-06-01-25 від 13.06.2019 прийняте Державною фіскальною службою України.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із податковим повідомленням-рішенням №0000634202 від 26.03.2019, яке винесено на підставі акту про результати камеральної перевірки ТОВ "Церсеніт Інвест" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у період з 01.11.2018 по 31.12.2018, оскільки всі податкові накладні, у відношенні яких органом ДФС застосовано штрафи в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні, є податковими накладними, що не надаються отримувачу (покупцю). Ці податкові накладні складені за причинами: 02, 04, 12, 13, 14, 15 передбаченими п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством фінансів України №1307 від 31.12.2015. А тому штрафна санкція, встановлена п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у відношенні до ТОВ "Церсаніт Інвест" застосовуватись не може. Додатково вказав, що штрафні санкції застосовані у відношенні тих податкових накладних, складання яких є частиною виправлення помилок, а тому відповідно до абз. 3 п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України санкції не повинні застосовуватись.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 31 липня 2019 року об 11:00.
На офіційну електронну адресу суду 30 липня 2019 року від представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшла заява про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву по вказаній адміністративній справі та 31 липня 2019 через відділ документального забезпечення суду надійшла аналогічна заява (а.с.102-104, 113-116).
У підготовче судове засідання 31 липня 2019 року об 11:00 прибув представник позивача. Клопотання представника відповідача задоволено та відкладено підготовче судове засідання на 06 вересня 2019 року о 12:30.
05 серпня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказав, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Зазначає, що Офісом великих платників під час проведення камеральну перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест", встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 539 572,8 грн про що за результатами проведення перевірки складено акт від 27.02.2019 №476/28- 10-42-02/33529350 та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0000634202. Для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Проте спірні податкові накладні, зазначені в акті перевірки, не звільнені від оподаткування та не оподаткувуються за нульовою ставкою. Всі накладні мають двадцяти відсоткову ставку. А тому оскаржуване повідомлення-рішення винесено відповідно до норм діючого законодавства (а.с. 118-132).
Через відділ документального забезпечення суду 06 серпня 2019 року від представника Державної фіскальної служби надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Церсеніт Інвест" у повному обсязі, оскільки оскаржуване рішення № 27213/6/99-99-//-06-01-25 від 13.06.2019 прийняте Державною фіскальною службою України винесене у відповідності до норм законодавства (а.с.134-139).
03 вересня 2019 року через відділ документального забезпечення суду від представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.162-163).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року у задоволенні клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено (а.с.171-172).
На офіційну електронну адресу суду 06 вересня 2019 року надійшла заява від представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відкладення підготовчого судового засідання у справі №240/9304/19 (а.с.174-175).
У зв'язку з вищевказаним клопотанням відкладено підготовчого судового засідання у справі на 24 вересня 2019 року о 12:00 (а.с.178).
У підготовче судове засідання 24 вересня 2019 року о 12:00 з'явились представники позивача та відповідача. Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 01 листопада 2019 року о 10:30, про що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 24 вересня 2019 року (а.с.186-187).
16 жовтня 2019 року на офіційну електронну адресу суду від представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.193-196).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено (а.с.197-198).
В судове засідання, призначене на 01 листопада 2019 року о 10:30 прибули представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (далі - ТОВ "Церсаніт Інвест") є юридичною особою, яке зареєстроване виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області 23 листопада 2005 року про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №751358 (а.с.16) та відповідно до свідоцтва №100008594 від 26 грудня 2006 року є платником податку на додану вартість (а.с.23).
Офісом великих платників податків ДФС, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, абз.2 п.76.3 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка ТОВ "Церсаніт Інвест" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період з 01.11.2018 по 31.12.2018 (без врахування виписаних у 2018 році розрахунків - коригувань до податкових накладних).
За результатами вказаної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки ТОВ "Церсаніт Інвест" №476/28-10-42-02/33529350 від 27.02.2019, яким встановлено порушення ТОВ "Церсаніт Інвест" п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування з порушенням законодавчо встановлених термінів (а.с.25-29).
На підставі висновку, викладеному в акті перевірки, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення Форми "Н" від 26 березня 2019 року за № 0000634202, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) застосовано штрафні санкції, а саме :
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 508 670 грн 16 коп. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 50 867 грн 04 коп.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 23 318 грн 36 коп. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 4 663 грн 68 коп.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 7 584 грн 28 коп. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 2 275 грн 28 коп.
Загальна сума застосованого до ТОВ "Церсаніт Інвест" штрафу становить - 57 806 грн 00 коп. (а.с.3031).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем в порядку адміністративного оскарження подано скаргу №212 від 11.04.2019 до Державної фіскальної служби України (а.с.34-40).
Рішенням Державної фіскальної служби України продовжено строк розгляду скарги до 14.06.2019 (а.с.41).
За результатами розгляду скарги, відповідачем прийнято рішення № 27213/6/99-99-11-06-01-25 від 26.06.2019, яким скаргу ТОВ "Церсаніт Інвест" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019 - без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
В свою чергу, пунктами 76.1, 76.2 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
При цьому, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.
Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі №821/187/17.
Як встановлено з матеріалів справи та відповідно до акту про результати камеральної перевірки №476/28-10-42-02/33529350 від 27.02.2019, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.11.2018 по 31.12.2018 позивачем зареєстровані податкові накладні з порушенням граничного строку встановленого законом, а саме:
- податкова накладна №21923 від 06.11.2018, зареєстрована 14.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 14 днів;
- податкова накладна №22521 від 22.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22524 від 29.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22522 від 22.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22515 від 14.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22513 від 09.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22526 від 29.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22520 від 22.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22525 від 29.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22518 від 14.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22523 від 29.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22516 від 14.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22512 від 009.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22514 від 09.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22519 від 22.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 12 днів;
- податкова накладна №22517 від 14.11.2018, зареєстрована 27.12.2018 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 27 днів;
- податкова накладна №22760 від 14.11.2018, зареєстрована 02.01.2019 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 2 днів;
- податкова накладна №22552 від 04.12.2018, зареєстрована 15.01.2019 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 15 днів;
- податкова накладна №22635 від 04.12.2018, зареєстрована 15.01.2019 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 15 днів;
- податкова накладна №22764 від 06.11.2018, зареєстрована 14.01.2019 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної 45 днів.
Представником позивача в позовній заяві та під час судового засідання не заперечувався той факт, що податкові накладні зареєстровані з порушенням граничного строку встановленого законом.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 11 Підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Тобто, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
А тому, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Як зазначалось раніше, факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем не оспорюється, тому не підлягає доказуванню. Позивач не надано жодних доводів на спростування факту несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки за порушення термінів реєстрації податкових накладних встановлена відповідальність згідно з положеннями п.120-1 Податкового кодексу України, то застосування такої відповідальності контролюючим органом до позивача не суперечить вимогам Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача щодо недоведеності складу податкового правопорушення.
Що стосується твердження позивача, що штрафні санкції застосовані у відношенні тих податкових накладних, складання яких є частиною виправлення помилок, а тому санкції не повинні застосовуватись, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачанні товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлений терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткуванню підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунок коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляд у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ці Кодексом.
Що стосується посилання позивача на той факт, що санкції у відношенні податкових накладних, складання яких є частиною виправлення помилок, з посиланням на абз. 3 п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, то суд їх не приймає до уваги з огляду на наступне.
За положеннями абз. 3 п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України передбачено, що при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
Тобто, мова іде про те, що якщо платником податку виявлено в поданих деклараціях помилки, то платник податку зобов'язаний подати уточнюючі податкові декларації та самостійно обчислити і сплатити суму штрафних санкцій. Жодного взаємозв'язку із реєстрацією податкових накладних дана стаття не має.
Крім цього, подання податкових декларацій та реєстрація податкових накладних не мають ніякого відношення один до одного, є окремими діями платника податку, та не залежать один від одного жодним чином.
До позивача застосовано штрафні санкції не у зв'язку з поданням уточнюючих податкових декларацій, а у зв'язку з порушенням терміну реєстрації податкових накладних.
З урахуванням викладеного та у зв'язку із допущенням позивачем порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019.
У частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у задоволенні скарги №27213/6/99-99-//-06-01-25 від 13.06.2019, суд зазначає наступне.
За змістом пунктів 56.1, 56.2 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Згідно пункту 56.8 названої статті ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Порядок розгляду скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-які інші рішення контролюючих органів щодо податків, зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на контролюючі органи врегульований нормами Податкового кодексу України та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами від 21.10.2015 №916.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що не погоджуючись із прийнятим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України
Рішенням Державної фіскальної служби України скарга залишена без задоволення.
Згідно з пунктами 2 - 7 Розділу 7 Порядку контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Вмотивованим є рішення, яке відповідає таким ознакам:
зазначені конкретні посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, на яких воно ґрунтується, з урахуванням матеріалів скарги;
по суті вимог чи заперечень платника податків контролюючий орган висловив свою позицію.
Рішення надсилається на адресу, зазначену платником податків у скарзі, а у разі незазначення такої адреси - на податкову адресу платника податків.
Керівник контролюючого органу (заступник керівника або інша уповноважена посадова особа) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад двадцятиденний строк, визначений в пункті 2 цього розділу, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного в пункті 2 цього розділу.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням №2075/6/99-99-11-06-01-25 від 03.05.2019 продовжено строк розгляду скарги до 14.06.2019, яке отримано позивачем 15.04.2019 (а.с.41-42).
За змістом п.1-3 розділу 8 Порядку за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу.
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом, або інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Під час розгляду матеріалів скарги платника податків в ході адміністративного оскарження враховуються податкові консультації, а також узагальнюючі податкові консультації, надані такому платнику податків контролюючим органом, з урахуванням положень статті 53 глави 3 розділу II Податкового кодексу України.
Рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (заступник керівника). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків.
Таким чином, розглядаючи даний позов, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги було прийняте у відповідності до зазначених вище норм законодавства.
При цьому, рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків. Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність юридичних підстав для їх задоволення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року № К/800/45400/14.
За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про відмову в задоволенні скарги №27213/6/99-99-//-06-01-25 від 13.06.2019, прийняте Державною фіскальною службою України, також задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019 та рішення про результати розгляду скарги № 27213/6/99-99-//-06-01-25 від 13.06.2019, а тому позовні вимоги ТОВ "Церсеніт Інвест" є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Шуляк
Повне судове рішення складене 07 листопада 2019 року