Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 листопада 2019 р. Справа№200/11894/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 09.08.2019 № Ф-1053-17 на суму 36 552,91 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначила, що пунктом 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільняються від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Місцезнаходження платника та контролюючого органу, на обліку в якому він перебував, розташовані в зоні АТО, що, на думку позивача, свідчить про відсутність в нього обов'язку щодо сплати єдиного внеску, а тому сформована відповідачем вимога із визначенням в ній суми боргу є протиправною.
Відповідач надав суду відзив на позов, де в обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що на виконання положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів надсилають платникам вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Пунктами 3 та 4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 № 609/28739 передбачено обов'язок органу доходів та зборів у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску формувати вимоги про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів.
Оскільки за даними інформаційної системи органу доходів та зборів заборгованість позивача станом на 31.07.2018 становила 36 552,91 грн., на підставі цих даних ГУ ДФС у Донецькій області сформовано спірну вимогу про сплату боргу.
Відповідач у відзиві також зауважив на безпідставності посилань позивача на звільнення його від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 на підставі п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», включеного до цього Закону нормою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, яка з 1 січня 2016 року втратила чинність, а, отже, втратив чинність і пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Крім цього, відповідач вказав, що на офіційному веб-сайті Президента України розміщено новину, де вказано, що Президентом підписано Указ («Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» від 30.04.2018 № 116/2018), відповідно до якого АТО завершується та починається Операція Об'єднаних сил (ООС). Отже, на думку відповідача антитерористична операція скінчилася 30.04.2018. Після її закінчення позивачем не подавалась до податкової інспекції за місцем обліку заява про звільнення від обов'язків платника податків, необхідність якої визначена цим пунктом.
Ухвалами від 09.10.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та запечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі спірної вимоги.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач з 07.11.2012 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, в цей час перебув на обліку у ГУ ДФС у Донецькій області, Слов'янській ДПІ.
09.08.2019 відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1053-17, де вимагається до сплати позивачем протягом 10 календарних днів від дня одержання вимоги борг в розмірі 36 552,91 грн. (недоїмка) з єдиного соціального внеску, що обліковується станом на 31.07.2019.
Згідно наданого відповідачем розрахунку до наведеної вимоги до сплати позивачем вимагається недоїмка з єдиного соціального внеску за рік зі строками сплати з 09.02.2016 по 22.07.2019 в сумі 36 552,91 грн., яка виникла через нарахування платнику єдиний внеску одночасно «на суму заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності» (код класифікації бюджету 71010000) та як «фізичній особі-підприємцю, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» (код класифікації бюджету 71040000).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами п. 1 ч. 1. ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Статтею 12 Закону № 2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, п. 3 Інструкції № 499 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку (на кінець календарного місяця), вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів.
Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
За змістом пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ (9-3 в редакції Закону № 2464-VI чинній до Закону № 219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Серед обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464-VI наявний обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пункт 9-4 Закону України № 2464-VІ є чинним та не скасований на час прийняття спірної вимоги, будь-яких змін, пов'язаних із його дійсністю до цього Закону не вносилося, через що суд вважає безпідставними посилання відповідача на втрату цією нормою чинності через виключення пунктом 28 Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII, що набрав чинності 01.01.2016, підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Статтею 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено серед населених пунктів у Донецькій області м. Слов'янськ, де зареєстрована позивач та розташований фіскальні органи, де перебував на обліку позивач, місто Маріуполь, де розташований відповідач та орган фіскальної служби, де також перебував на обліку позивач.
Отже, з наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що на час виникнення спірної суми недоїмки та на час прийняття відповідачем спірної вимоги населені пункти, в яких зареєстрований позивач і де розташовані відповідач та фіскальні органи, де перебував на обліку позивач, включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не опубліковувався, проведення антитерористичної операції триває, у зв'язку з чим посилання відповідача з цього приводу судом не приймаються.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що починаючи з 14 квітня 2014 року позивач звільнена від обов'язку щодо сплати єдиного внеску у строки, встановлені Законом України № 2464-VI.
Суд також не приймає твердження відповідача стосовно правомірності та обґрунтованості оскаржуваної вимоги, вмотивовані встановленням обов'язку контролюючого органу щодо формування вимог про сплату боргу відповідно, зокрема, пунктами 3-4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.20145 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), за змістом яких вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, оскільки за прямою вказівкою пункту 9-4 Закону України № 2464-VI позивач звільнений від обов'язку сплати у встановлені строки нарахованого внеску до закінчення антитерористичної операції, а тому сума нарахованого єдиного внеску платником не може вважатися недоїмкою.
Формування та направлення вимоги є одним з заходів впливу та стягнення органів доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції та відбувається на підставі статті 25 Закону України № 2464-VI. Проте, за вказівкою частини другої пункту 1 цієї статті положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Як вже зазначалося вище, позивача звільнено від обов'язку сплачувати єдиний внесок з 14 квітня 2014 року по день завершення антитерористичної операції, а тому до позивача не мають застосовуватись заходи впливу та стягнення.
Таким чином, спірна вимога про сплату боргу від 09.08.2019 № Ф-1053-17 на суму 36 552,91 грн. є такою, що порушує права позивача та підлягає визнанню протиправною і скасуванню, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частини першої 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., враховуючи що та наведене вище суд присуджує цю суму на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 09.08.2019 № Ф-1053-17 на суму 36 552,91 грн.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.С. Михайлик