07 листопада 2019 року Справа № 160/8324/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:
- визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови позивачу у підготовці та надані до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови КМУ №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він є пенсіонером Міністерства оборони України з лютого 2013 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 80% від суми грошового забезпечення (35 років вислуги). У травні 2019 року, йому стало відомо, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, в адміністративній справі №826/3858/18 було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, набрало законної сили 05 березня 2019 року. У зв'язку з набуттям 05.03.2019 року чинності Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18 з 05.03.2019 року вступили в дію правові акти вищої юридичної сили: Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ та Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: вимоги ст. 43 та ст. 63 Закону №2262-ХІІ та вимоги ст. 9 Закону №2011-XII, які визначають перелік видів грошового забезпечення, що обов'язково повинні включатися до довідки про розмір грошового забезпечення позивача (військового пенсіонера) та які в подальшому повинні враховуватися ГУ ПФУ під час обчислення пенсії та під час проведення її перерахунку. 23.07.2019 року позивач звернувся до Дніпропетровського територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про підготовку та надання до Головного управління пенсійного фонду України Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII і положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячні додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача. Листом від 16.08.2019 року № 12489/5 Дніпропетровським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки позивачу було відмовлено у підготовці та надані до Головного управління пенсійного фонд України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечені позивача станом на 05.03.2019 року, у зв'язку з тим, що прийняття рішення щодо видачі довідки з урахуванням додаткових видів грошове забезпечення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу деяких інших осіб» виходить за межі повноважень Дніпропетровського обласного територіальне центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки Кабінетом Міністрів України не виконані вимоги частини 4 статті 63 Закону та не внесені зміни у Постанову щодо форми довідки. Також з головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Позивач вважає, що дії відповідача, щодо відмови від підготовки і надання до ГУ ПФУ Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення є протиправними і такими, що порушують ст.ст. 3, 8, 9, 19, 22, 24, 46, 58, 124 Конституції України, пенсійне законодавство Україні Закон України №5207-VI від 06.09.2012 «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та гарантоване статтею 1 Першої протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном. На підставі викладеного просив, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно відомостей з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що, крім цієї справи, у даний час у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувають справи, а саме: №160/9050/19, №160/8351/19, №160/8342/19, №160/8307/19, №160/8316/19, №160/8313/19, №160/8232/19, №160/9370/19, №160/8350/19, №160/8340/19, №160/8337/19, №160/8331/19, №160/8324/19, №160/8323/19, №160/8354/19, №160/9545/19, №160/8472/19, №160/10283/19, №160/9369/19, №160/9363/19, №160/8352/19, №160/8315/19, №160/8360/19, №160/8321/19, №160/8341/19, №160/8335/19, №160/8977/19, №160/8355/19, №160/8308/19, №160/8429/19, №160/8319/19, №160/8361/19, №160/8346/19, №160/8348/19, №160/8334/19, №160/8333/19, №160/8329/19, №160/8416/19, №160/8339/19, №160/8359/19, №160/10100/19, №160/8967/19, №160/8413/19, №160/8327/19, №160/8336/19, №160/8338/19, №160/8345/19, №160/8390/19, №160/8365/19, №160/8414/19, №160/8394/19, №160/8393/19, №160/8855/19.
При цьому, відповідачами у даних справах є один і той самий суб'єкт владних повноважень - Дніпропетровський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, спір у наведених справах виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні позовні вимоги.
Відповідно до п.21 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Аналізуючи вказану норму та зміст позовних вимог, заявлених у вищенаведених справах, суд приходить до висновку, що дані справи містять всі ознаки типової справи, що передбачені п.21 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, а значна їх кількість у провадженні суду, визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення для формування єдиної судової практики вирішення даної категорії справ.
Відтак, із вирішенням Верховним Судом як судом першої інстанції даної категорії спорів буде постановлено зразкове рішення та буде встановлено єдину практику, а судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними та їх об'єднаннями на території України.
Пунктом 7 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.
Згідно до ч.10 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України передача справи на вирішення Верховного Суду як зразкової справи здійснюється відповідно до вимог статті 290 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.290 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Таким чином, враховуючи наведене та те, що ця справа та справи №№160/9050/19, №160/8351/19, №160/8342/19, №160/8307/19, №160/8316/19, №160/8313/19, №160/8232/19, №160/9370/19, №160/8350/19, №160/8340/19, №160/8337/19, №160/8331/19, №160/8324/19, №160/8323/19, №160/8354/19, №160/9545/19, №160/8472/19, №160/10283/19, №160/9369/19, №160/9363/19, №160/8352/19, №160/8315/19, №160/8360/19, №160/8321/19, №160/8341/19, №160/8335/19, №160/8977/19, №160/8355/19, №160/8308/19, №160/8429/19, №160/8319/19, №160/8361/19, №160/8346/19, №160/8348/19, №160/8334/19, №160/8333/19, №160/8329/19, №160/8416/19, №160/8339/19, №160/8359/19, №160/10100/19, №160/8967/19, №160/8413/19, №160/8327/19, №160/8336/19, №160/8338/19, №160/8345/19, №160/8390/19, №160/8365/19, №160/8414/19, №160/8394/19, №160/8393/19, №160/8855/19 містять всі ознаки типової справи, що передбачені п.21 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, а значна їх кількість у провадженні суду, визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення для формування єдиної судової практики вирішення даної категорії справ, суд приходить до висновку про те, що зазначена адміністративна справа як типова, в порядку ст.290 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає направленню до Верховного Суду (01043, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 8) разом із поданням про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції, виходячи з вимог п.7 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись п.7 ч.1 ст.29, ст.ст. 243, 248, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративну справу №160/8324/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Верховного Суду (01043, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 8) разом із поданням про розгляд даної справи Верховним Судом як судом першої інстанції в порядку ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна