проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"07" листопада 2019 р. Справа №905/1712/19
Суддя Гетьман Р.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ Дружківський машинобудівний завод» (вх.№3361Д/1 від 05.11.2019) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2019 (м. Харків, суддя Лейба М.О.) за результатами розгляду
зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька обл,
до Дочірнього підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод», м. Кам'янське, Дніпропетровська обл,
про визнання договору №КДРМЗ/132-19/03-40/19 від 19.03.2019 недійсним,
у справі №905/1712/19,
за позовною заявою Дочірнього підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод», м. Кам'янське, Дніпропетровська обл,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька обл,
про стягнення 492717,90 грн, -
Позивач, Дочірнє підприємство «Дніпродзержинський сталеливарний завод», м. Кам'янське, Дніпродзержинська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область про стягнення 492717,90 грн., з яких: 463200,00 грн. - основний борг; 22868,12 грн. - пеня; 2017,78 грн. - 3% річних; 4632,00 грн. - інфляційні нарахування.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1712/19.
16.10.2019 до Господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область №03/2-56 від 11.10.2019 до Державного підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод», м. Кам'янське, Дніпропетровська область про визнання договору №КДРМЗ/132-19/03-40/19 від 19.03.2019 недійсним.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.10.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецька область №03/2-56 від 11.10.2019 до Державного підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод», м.Кам'янське, Дніпропетровська область про визнання договору №КДРМЗ/132-19/03-40/19 від 19.03.2019 недійсним, повернуто заявнику.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРУМ Дружківський машинобудівний завод» з ухвалою суду не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2019 у справі №905/1712/19 та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на день подання скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік», встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2019 у розмірі 1921,00 грн.
Виходячи з положень Закону України «Про судовий збір», апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Однак, заявником апеляційної скарги не надано до матеріалів справи доказів сплати судового збору, у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.
Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апелянт посилається на те, що у скаржника на даний час склалося тяжке фінансове становище, у нього немає достатніх коштів для того, щоб сплатити судовий збір; на виконанні у відділах державної виконавчої служби знаходяться накази господарський судів по яких винесені постанови про стягнення з ТОВ «КОРУМ Дружківський машинобудівний завод» на користь інших контрагентів значних сум боргів та штрафних санкцій.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, станом на момент подання апеляційної скарги), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, заявник не належить до жодної з категорії осіб, визначеної законом, яким передбачено відстрочення сплати судового збору.
Крім того, скаржник не надав будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання, та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, що виключає його задоволення.
Отже, на думку суду, відповідний недолік апеляційної скарги потребує усунення шляхом надання апелянтом суду доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме апелянт повинен надати суду докази сплати судового збору в установленому законом розмірі та порядку.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ Дружківський машинобудівний завод» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2019 у справі №905/1712/19 залишити без руху.
2. Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
4. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875
Суддя - доповідач Р.А. Гетьман