01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"11" січня 2010 р. № 02-03/17/5
Суддя Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали
за позовомОб'єднання підприємств “Український музичний альянс”
доТовариства з обмеженою відповідальністю “ТНП Експерт”
простягнення 10000 грн.
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Об'єднання підприємств “Український музичний альянс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТНП Експерт” про стягнення відрахувань визначених законодавством України у розмірі 10000 грн.
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містить виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України під час ввезення на митну територію України обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких в домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і відеограмах не сплатив позивачу відрахувань (відсотків) в розмірі 10000 грн.
Разом з тим позивач не зазначає вартість ввезеного відповідачем на митну територію України зазначеного обладнання, строк чи період з якого у відповідача виникло зобов'язання щодо здійснення таких відрахувань та докази які б підтверджували настання такого строку. Крім того не зазначаючи вартість зазначеного обладнання яке імпортовано відповідачем позивач не пояснює та не надає обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми відрахувань, оскільки розмір відрахувань визначається для імпортерів зазначеного обладнання у відсотках від вартості завезеного обладнання, яка вказується у зовнішньоекономічному контракті. Не зазначаючи відповідний контракт та вартість завезеного відповідачем за ним обладнання на територію України не можливо визначити розмір відповідних відрахувань, оскільки він залежить від вартості поставленого обладнання.
Отже, враховуючи вказані норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно з п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви взагалі не додані документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Посилання позивача на те, що він звільнений від сплати державного мита та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, яким встановлено, що від сплати державного мита звільняються позивачі - за позовами, що випливають з авторського права, оскільки ним подано позов, що випливає з авторського права, а саме, на захист права суб'єктів авторського права та суміжних прав на винагороду встановлену законодавством не приймається судом до уваги, з огляду на те, що позивач в позовній заяві взагалі не зазначає які саме належні йому авторські права порушив відповідач.
Зазначений пункт Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” звільняє позивачів від сплати державного мита за позовами, що випливають з авторського права у разі коли особа звертається до господарського суду відповідно до вимог ст. 1 ГПК України якою встановлено, що до господарського суду має право звернутись особа за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, тобто у випадку коли позов подано на захист своїх порушених або оспорюваних авторських прав, а не в випадку звернення до суду за захистом прав невизначеного кола суб'єктів авторського права та суміжних прав.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що заявник при подачі даного позову не звільнений від сплати державного мита та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Оскільки до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку і розмірі, позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі пунктів 4, 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин позовна заява Об'єднання підприємств “Український музичний альянс” та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись п. 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Об'єднання підприємств “Український музичний альянс” та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя