01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"10" грудня 2009 р. Справа № 9/279-09
За позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»
До Комунального підприємства Княжицької сільської ради «Добробут»
Третя особа ОСОБА_1
Про стягнення 9 183,00 грн.
Суддя Сокуренко Л.В.
Представники:
Позивача - Винокуров О. В., дов. б/н від 02.01.2009 року
Відповідача - не з'явився
Третьої особи - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1
На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (далі -позивач) до Комунального підприємства Княжицької сільської ради «Добробут» (далі -відповідач), за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 9 183,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що до нього, в порядку регресу, перейшло право на отримання компенсації майнової шкоди, завданої власнику автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2009 року порушено провадження у справі № 9/279-09 та призначено її розгляд на 24.11.2009 року.
У судовому засіданні 24.11.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання 24.11.2009 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, документів, витребуваних ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2009 року, не надали.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), в зв'язку з нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 10.12.2009 року та зобов'язано відповідача та третю особу виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 09.11.2009 року.
25.11.2009 року через загальний відділ суду надійшов лист-відзив Відповідача вих. № 11 від 20.11.2009 року на позовну заяву щодо відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті ДТП, у розмірі 9 183,00 грн., в якому відповідач повідомив суду про звільнення з роботи за власним бажанням водія ОСОБА_1 (наказ відповідача № 1 від 15.01.2009 року) та директора відповідача на момент скоєння ДТП Дудка П.М. (розпорядження сільського голови Княжицької сільської ради № 54 від 02.07.2009 року), а також зазначив про неможливість відшкодувати збитки позивача у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача. У вказаному листі жодних заперечень проти обставин, якими позивач аргументує свої позовні вимоги, відповідач не навів. До листа відповідач додав документи, витребувані ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2009 року, та копії документів (наказу, розпорядження) про звільнення водія ОСОБА_1 та директора відповідача Дудка П.М., копію звіту про фінансові результати відповідача за дев'ять місяців 2009 року (на підтвердження збитковості діяльності відповідача у 2009 році).
В судовому засіданні 10.12.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
В судовому засіданні 10.12.2009 року був присутній представник третьої особи, який надав суду усні пояснення щодо обставин справи.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 10.12.2009 року не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.
У зв'язку з повторним нез'явленням відповідача в судове засідання, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути та вирішити справу без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 10.12.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, наявні у матеріалах справи, суд,-
14 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «ВУСО»(далі -позивач, страховик) та ОСОБА_4 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 000822-02-10-01 (далі - Договір страхування). Відповідно до Договору було застраховано автомобіль MAZDA 3, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (далі - автомобіль Мазда).
Страхування проводилось згідно з Правилами № 03-02 «Добровільного страхування наземного транспорту», зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг в Україні 03.02.2005 року за реєстраційним номером № 0650074.
Відповідно до матеріалів справи, 11 серпня 2008 року в селі Княжичі Броварського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля Мазда, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля ЗІЛ 4329, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить Комунальному підприємству Княжицької сільської ради «Добробут»(далі - відповідач), під керуванням ОСОБА_1 (далі - третя особа), що на час скоєння ДТП працював у відповідача водієм.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Мазда був пошкоджений, що підтверджується довідкою ВДАІ по обслуговуванню Броварського району УДАІ ГУМВС України в Київській області про механічні пошкодження автомобіля (копія довідки знаходиться в матеріалах справи).
Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 (третьою особою) вимог п.13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується постановою Броварського районного суду Київської області у справі № 3-14338/2008 від 22.08.2008 року та довідкою ВДАІ по обслуговуванню Броварського району УДАІ ГУМВС України в Київській області вих. № 478 від 12.08.2008 року (копії постанови та довідки знаходяться в матеріалах справи).
У вказаній постанові суду, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАІІ (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу), та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти гривень.
Згідно з Розділом 4 Договору страхування, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до Розділу 7 Договору, страховик (позивач) зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, прийняти міри по оформленню всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування. Також, він зобов'язаний не пізніше двох днів з моменту отримання від страхувальника усіх необхідних документів, указаних в цьому договорі, скласти Страховий акт про визнання випадку страховим (не страховим), чи провести додаткове розслідування, якщо страхувальник, відповідно до наявних даних, не може прийняти однозначне рішення. Протягом п'яти робочих днів після складення Страхового акту, якщо подія (випадок) ідентифікована як страховий випадок, здійснити виплату страхового відшкодування в порядку, вказаному в цьому договорі.
Згідно з п.10.1. Договору страхування, страхове відшкодування виплачується страховиком на підставі письмової заяви страхувальника і Страхового акту про визнання випадку страховим, який складається на підставі документів, підтверджуючих факт настання страхового випадку і розмір завданих збитків. Страхове відшкодування виплачується лише після того, як повністю будуть встановлені причини страхового випадку та розмір збитків.
12.08.2008 року страхувальник, на умовах Договору страхування, звернувся до страховика (позивача) з заявою на виплату страхового відшкодування, зареєстрованою у страховика під вхідним № 1806 від 12.08.2008 року (копія заяви знаходиться в матеріалах справи).
15.08.2008 року представник страховика, представник страхувальника та ОСОБА_1 оглянули пошкоджений автомобіль та за результатами огляду оформили та скріпили власними підписами Акт огляду автомобіля (копія акту знаходиться в матеріалах справи). В названому акті вказано наявність пошкоджень автомобіля Мазда та їх перелік, місце проведення ремонту пошкодженого автомобіля Мазда та строк надання страхувальником рахунків станцій технічного обслуговування на ремонт автомобіля. Представник відповідача в огляді пошкодженого автомобіля Мазда участі не приймав, хоча був повідомлений про місце та час його проведення телеграмою позивача (докази її відправлення та отримання відповідачем знаходяться в матеріалах справи).
Згідно п.10.11. Договору страхування, розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.
Підставою для виплати страхового відшкодування, згідно п. 5.2. Договору страхування, є рахунок станції технічного обслуговування (СТО).
На підставі наданих страхувальником страховику рахунків-фактур на ремонт автомобіля Мазда, а саме: рахунку-фактури ПП Дралова від 18.08.2008 року та рахунку-фактури ФОП ОСОБА_2 № 0000000002 від 21.08.2008 року, та відповідно до умов Розділу 10 Договору страхування, страховик (позивач) провів розрахунок суми страхового відшкодування (копії рахунків-фактур знаходяться в матеріалах справи). На умовах вказаного розділу Договору страхування, до суми страхового відшкодування страховиком (позивачем) були також включені витрати страхувальника на оплату послуг ДАІ в розмірі 83,00 грн. (платіжне доручення про сплату представником страхувальника послуг ДАІ знаходиться в матеріалах справи).
Враховуючи викладене, загальна сума страхового відшкодування склала 9 183,00 грн. (з розрахунку: 9 100,00 грн. (вартість ремонту) + 83,00 грн. (вартість послуг ДАІ) = 9 183,00 грн.), що відображено (зафіксовано) позивачем у п.7.2. Звіту № 752-70 з визначення матеріального збитку по страховому випадку.
17.09.2008 року, на підставі наданих страхувальником документів, оформлених відповідно до умов Договору страхування актів та звітів і згідно проведених страховиком (позивачем) розрахунків суми страхового відшкодування, створена позивачем комісія склала Страховий акт № 6200-02 від 17.09.2008 року.
Відповідно до Правил страхування, страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб (Вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також змінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
Згідно п.10.22. Договору страхування, виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком особам, вказаним страхувальником, якщо інше не передбачено листом Вигодонабувача.
В Розділі 2 Договору страхування Вигодонабувачем визначено ВАТ КБ «Надра».
На підставі вищевказаних заяви страхувальника та страхового акту і відповідно до листа Вигодонабувача за Договором страхування (ВАТ КБ «Надра») б/н від 04.09.2008 року, позивач (страховик) здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 9 183,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15225 від 17.09.2008 року (копії листа Вигодонабувача та платіжного доручення знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9 183,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, відповідно до вищевказаних норм законодавства, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, що керувала транспортним засобом, належним на праві приватної власності відповідачу, а саме, водія відповідача ОСОБА_1, встановлена в судовому порядку постановою Броварського районного суду Київської області у справі № 3-14338/2008 від 22.08.2008 року.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Мазда через його пошкодження в результаті ДТП.
Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
На момент дорожньо-транспортної пригоди громадянин ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з відповідачем і виконував свої безпосередні посадові обов'язки водія, керуючи належним відповідачу транспортним засобом. Подальше звільнення громадянина ОСОБА_1 з роботи у відповідача за власним бажанням, а також подальше звільнення за згодою сторін директора відповідача, що займав посаду керівника відповідача на момент виникнення ДТП, не має значення для вирішення справи. Тяжке фінансове становище відповідача (збитковість, заборгованість по виплаті заробітної плати), на яке посилається відповідач у своєму листі-відзиві на позовну заяву, не звільняє його від відповідальності за шкоду, завдану в результаті ДТП, та не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Виходячи з Договору страхування, Правил страхування та вищезазначених норм чинного законодавства України, 24.02.2009 року позивач направив на адресу відповідача лист-претензію про добровільне відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (копія листа знаходиться в матеріалах справи). Відповіді на цей лист-претензію позивач від відповідача не отримав. Вимоги вказаного листа-претензії відповідач добровільно не виконав.
Суд, також, зазначає, що ч. 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судові засідання не з'явився, в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував, не довів факт того, що шкоду автомобілю Шевроле було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія відповідача, не надав (не надіслав) доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника автомобіля Мазда, або позивача.
Враховуючи викладене, позов про стягнення з відповідача 9 183,00 грн. шкоди є обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи, та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Княжицької сільської ради «Добробут» (07400, Київська область, місто Бровари, вул. Незалежності, буд. 14, код 34837656, з будь-якого розрахункового рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 78, код 31650052, р/р 26506150676452 в ДОФ АКБ «УКРСОЦБАНК», МФО 334011) 9 183 (дев'ять тисяч сто вісімдесят три) грн. 00 коп. - основного боргу та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Л.В. Сокуренко
Дата підписання рішення: 31.12.2009 року