01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
26.11.09 Справа № 9/265-09
За позовом ТОВ "Покрівельні рішення"
до ПП "М Груп"
про стягнення 49362,67 грн.
Суддя Сокуренко Л. В.
Представники:
Позивача -Вершиніна А.М., дов. б/н від 10.11.2009 року
Відповідача -не з'явився
На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення» (далі -позивач) до Приватного підприємства «М Груп» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 49 362,67 грн., з яких 48 643,02 грн. - сума основного боргу та 719,65 грн. - сума трьох процентів річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання щодо оплати товару, поставленого згідно усної домовленості між сторонами спору за товарно-транспортними накладними, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 49 362,67 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2009 року порушено провадження у справі № 9/265-09 та призначено її розгляд на 10.11.2009 року.
У судовому засіданні 10.11.2009 року представник позивача в усних та письмових поясненнях суду позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. Також, представник позивача надав суду витребувані ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2009 року документи.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 10.11.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2009 року, не надав та не надіслав.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України, в зв'язку з нез'явленням в засідання представника відповідача, Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 26.11.2009 року та зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 26.10.2009 року.
04.11.2009 року позивач виконав вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 10.11.2009 року та направив на адресу відповідача примірники актів звірки розрахунків на суму заборгованості 48 643,02 грн., що підтверджується наданими представником позивача суду фіскальними чеками поштових відправлень та описами вкладення у цінний лист. Відповідь від відповідача, чи підписані відповідачем акти звірки розрахунків позивач не отримав.
В судовому засіданні 26.11.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обсязі, також, представник позивача виконав вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 10.11.2009 року та надав в судове засідання копії банківських виписок, що підтверджують часткове погашення відповідачем заборгованості перед позивачем за поставлений товар.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 26.11.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не надав витребувані ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2009 року документи.
На підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) справа розглядається та вирішується за наявними у ній матеріалами.
Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-
У 2008 році між Товариством з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення» (позивач) та Приватним підприємством «М Груп» (відповідач) укладено усну домовленість про поставку будівельних матеріалів (далі - Товар).
На виконання усної домовленості, 19.11.2008 pоку та 17.12.2008 року позивач поставив відповідачеві Товар на загальну суму 103 643,02 грн., що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними № 5863 від 19.11.2008 pоку (на суму 61 935,22 з ПДВ), № 6275 від 17.12.2008 року (на суму 18 306,00 з ПДВ) та № 6278 від 17.12.2008 року (на суму 23 401,80 з ПДВ), товарно-транспортною накладною № 00006278 від 17.12.2008 року та довіреністю представника відповідача на отримання Товару серії ЯПМ № 615228 від 18.11.2008 року (належним чином завірені копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Фактично, між позивачем та відповідачем на підставі ст. ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виникли правовідносини купівлі-продажу, згідно яких та на підставі ст. ст. 11, 509, 626 та 655 ЦК України у позивача виник обов'язок передати у власність відповідача замовлений ним Товар, а у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого Товару.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно (товар) і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ч.2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В порушення усної домовленості та вимог діючого законодавства України відповідач за отриманий Товар розрахувався з позивачем лише частково, в сумі 46 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.11.2008 року, 27.11.2008 року, 24.12.2008 року, наданими позивачем (належним чином завірені копії банківських виписок знаходяться в матеріалах справи).
У зв'язку з наявністю заборгованості в сумі 57 643,02 грн. (станом на 03.03.2009 року) за переданий товар, позивач звернувся до відповідача з Претензією вих. № 47 від 03.03.2009 року про повернення (сплату) грошової заборгованості. Вказана претензія була отримана відповідачем 06.03.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 422281 (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи), але відповідач Претензією вих. № 47 від 03.03.2009 року залишив без відповіді та задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки, між сторонами не укладено письмового договору, то неможливо визначити строк оплати відповідачем отриманого товару, суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.
Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості була отримана відповідачем 06.03.2009 року, обов'язок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України, настав 13.03.2009 року.
На виконання вимог претензії про погашення існуючого боргу, позивач перерахував на рахунок відповідача 9 000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками від 30.04.2009 року та від 15.05.2009 року (належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи)., тобто даними діями відповідач підтвердив існування договірних відносин та зобов'язань перед позивачем.
Таким чином, на момент розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 48 643,02 грн.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 та ч.7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених ЦК України.
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства України, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено самим договором або законом (ст.525 ЦК України).
Ч.1 ст.527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до досліджених судом матеріалів справи, відповідач в строки, встановлені чинним законодавством України щодо правовідносин із купівлі-продажу, не сплатив в повному обсязі позивачеві вартість переданих товарів. В наслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства України щодо оплати придбаних товарів, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 48 643,02 грн.
Згідно ч.1 ст. 33 ГПК України країни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, що порушила зобов'язання.
Відповідач в судові засідання не з'явився, докази, що підтверджують вжиття заходів відповідачем щодо належного виконання зобов'язання відповідачем не надані та не надіслані..
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 48 643,02 грн. основного боргу належним чином доведені, підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем не спростовані, і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст.625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 719, 65 грн. підлягають задоволенню (за розрахунком позивача).
Отже, з урахуванням викладеного та наявних у справі доказів, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми трьох процентів річних у розмірі 719,65 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «М Груп» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 8 А, код 34442758, р/р 26001048338000 в АКІБ «УкрСиббанк»в м. Харкові, МФО 351005, або з будь-якого іншого розрахункового рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7-А, код 32769312, р/р 26004001312803 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) 48 643 (сорок вісім шістсот сорок три) грн. 02 коп. -основного боргу, 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 65 коп. -3 % річних та судові витрати: 493 (чотириста дев'яносто три) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Л.В. Сокуренко
Дата підписання рішення: 22.12.2009 року