01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"28" грудня 2009 р. Справа № 10/267-09
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/267-09
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого
підприємства «Біо-Тест-Лабораторія», м. Київ;
до дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка»;
про стягнення 21695,43 грн.
Представники сторін:
від позивача: Сахно Б.В., довіреність від 01.09.2009р. б/н;
від відповідача: Странніков А.В., довіреність від 20.11.2009р. б/н.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Біо-Тест-Лабораторія»до дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка»про стягнення заборгованості за поставлений, на підставі Договору поставки № 153/07/08 від 14.07.2008р., товар та нарахованих за прострочку платежу пені і річних у загальній сумі 21 695,43 грн.
Ухвалою від 21.09.2009р. суд порушив провадження у справі № 10/267-09 та призначив її розгляд на 06.10.2009р.
Ухвалою від 06.10.2009р. суд відклав розгляд справи на 20.10.2009р., в зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом документів.
Ухвалою від 20.10.2009р. суд відклав розгляд справи на 10.11.2009р., в зв'язку з неявкою представників сторін в засідання суду та неподанням витребуваних судом документів.
У судовому засіданні 10.11.2009р. представником відповідача було подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 7 ст. 81-1 ГПК України здійснюється повне фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Крім того, представником позивача було надано суду клопотання б/н від 08.12.2009р. про зменшення розміру позовних вимог на 2000 грн., в зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем.
Відповідач в судове засідання 08.12.2009р. не з'явився. Проте, до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 08.12.2009р. дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка»про відкладення розгляду справи, в зв'язку перебування юрисконсульта у службовому відрядженні. Також до клопотання додано копію платіжного доручення №456 від 12.11.2009р. на підтвердження часткової сплати заборгованості позивачу.
Ухвалою від 08.12.2009р. суд відклав розгляд справи на 22.12.2009р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в засідання суду та неподанням витребуваних судом документів.
Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача надав у судовому засіданні відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем здійснено поставку товару без письмових погоджень зі сторони відповідача, що передбачено п. 3.1. Договору поставки № 153/07/08 від 14.07.2008 р., а також позивач в порушення вимог ст. 61 Конституції України просить застосувати до відповідачу юридичну відповідальність (санкції) по суті одного виду (пеня та 10% річних) за одне й те саме правопорушення.
Крім того, представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, зокрема, контракту, за яким позивач імпортував товар, що був предметом поставки за Договором поставки № 153/07/08 від 14.07.2008 р., з метою перевірки правильності розрахунку позовних вимог.
Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки, відповідно до ч.1 ст. 38 ГПК України, господарський суд зобов'язаний витребувати документи і матеріали, якщо подані сторонами докази є недостатніми. З огляду на обставини справи, контракт, за яким позивач імпортував товар, що був предметом поставки за Договором поставки № 153/07/08 від 14.07.2008 р., ніяким чином не стосується та не впливає на вирішення даного спору по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, судом була оголошена перерва 28.12.2009р. для підготовки повного тексту рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
14.07.2009 р. між товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Біо-Тест-Лабораторія»(за договором -продавець) та дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка»(за договором -покупець) укладено Договір поставки № 153/07/08, згідно з умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору (п. 1.1. договору). Предметом постачання є ветеринарні препарати, вакцини, обладнання згідно видаткових накладних (передача за якими товару покупцю підтверджується довіреностями від останнього), які є невід'ємною частиною даного договору (п. .1.2 договору). Кількість та асортимент товару передбачається в видаткових накладних на кожну окрему поставку (п. 2.1. договору). Покупець оплачує поставлений продавцем товар за цінами, які вказуються в рахунках-фактурах та видаткових накладних на кожну окрему поставку (п. 4.1. договору). Загальна сума кожної поставки визначається у відповідній видатковій накладній ( п. 4.3. договору).
На виконання умов договору, позивач згідно з рахунком № Счт-003919 від 14.05.2009р. та за видатковою накладною № РНк-002729 від 19.05.2009р. поставив відповідачеві товар загальною вартістю 24127,88 грн. Факт одержання товару відповідачем підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПР № 326291 від 19.05.2009 р.
Згідно п. 5.2. договору, 100% суми кожної поставки сплачується в термін п'ятнадцяти банківських днів після переходу права власності на товар. Датою переходу права власності на товар вважається дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної.
Відповідач за одержаний товар розрахувався частково, сплативши 4447,65 грн. На день звернення позивача до суду заборгованість відповідача за одержаний товар складала 19680,23 грн.
Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
В силу ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та за одержаний товар у визначений договором строк повністю не розрахувався. Після звернення позивача до суду відповідач оплатив 2000 грн. суми основного боргу, тому в частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності з п. 7.2. договору, у разі порушення терміну розрахунків покупець за вимогою продавця зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період такого прострочення, за кожний день затримки від суми заборгованості.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1373,57 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.
Суд перевірив розрахунок позивача щодо нарахування пені за прострочку платежу, який є арифметично правильним, та задовольняє її в сумі 1373,57 грн. за період з 09.06.2009р. по 04.09.2009р.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 10% річних за період з 09.06.2009р. по 04.09.2009р. у сумі 641,63 грн., що передбачено п. 7.3. договору.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування 10% річних та задовольняє їх за розрахунком позивача, наведеним у додатку до позовної заяви.
При цьому, судом не приймається до уваги заперечення відповідача стосовно того, що стягнення пені та річних є застосуванням юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки, виходячи з приписів ч. 1 ст. 546 ЦК України, проценти у вигляді річних не відносяться до видів забезпечення виконання зобов'язання, до яких входить неустойка. Пеня є різновидом неустойки (ст. 549 ЦК України), тоді як проценти мають іншу правову природу.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у повному розмірі з урахуванням того, що частково сума основного боргу була сплачена після порушення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка»(07433, Київська область, Броварський р-н, с. Богданівка, вул. Польова, 1; код ЄДРПОУ 30280733) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Біо-Тест-Лабораторія»(03151, м. Київ, вул. Ушинського, 25-А; код ЄДРПОУ 18094674) 17680 грн. 23 коп. -боргу, 1373 грн. 57 коп. - пені, , 641 грн. 63 коп. -10% річних, 216 грн. 95 коп. -державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В частині вимог щодо стягнення 2000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяА.І. Привалов