01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" грудня 2009 р. Справа № 10/319-09
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/319-09
за позовом закритого акціонерного товариства «Ніфар», м. Ніжин, Чернігівська область
до малого приватного підприємства «Лад», м. Біла Церква
про стягнення 8176,13 грн.
Представники:
від позивача: Діденко І.М. -довіреність б/н від 20.09.2009 р.;
від відповідача: не з'явився.
Закрите акціонерне товариство «Ніфар»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до малого приватного підприємства «Лад»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором купівлі -продажу № Р0511/08.03.18 від 18.03.2008 року у розмірі: 6408,00 грн. -основного боргу, 902,70 грн. -інфляційних втрат, 181,06 грн. - 3 % річних, 684,37 грн. -пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2009 р. порушено провадження у справі № 10/319-09 та призначено її розгляд на 01.12.2009 р., проте при виготовлені ухвали суду від 06.11.2009 р. про порушення провадження у справі № 10/319-09 було допущено описку, а саме помилково вказано дату розгляду справи - «24»листопада 2009 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2009 р. виправлено допущену в ухвалі господарського суду від 06.11.2009 р. описку із зазначенням вірної дати розгляду справи.
В судовому засіданні 01.12.2009 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 01.12.2009 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.11.2009 р. не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслав.
Ухвалою суду від 01.12.2009 р. розгляд справи № 10/319-09 відкладено на 17.12.2009 р.
В судовому засіданні 17.12.2009 р. позивачем надано суду заяву б/н, б/д, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 6408,00 грн. -заборгованості, 1109,30 грн. -інфляційних втрат, 226,89 грн. -3 % річних, 1822,82 грн. - пені.
В судове засідання 17.12.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 01.12.2009 р., вимоги ухвали суду від 01.12.2009 р. не виконав, відзив на позов та інших, витребуваних ухвалою суду, документів не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -
18.03.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі -продажу № Р0511/08.03.18, відповідно до умов якого продавець зобов'язується протягом дії договору передати у власність покупцю товар, визначений договором, по цінам, в асортименті та кількості узгодженими сторонами в накладних, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах договору.
Згідно з п. 1.2 договору, ціна на товар визначається сторонами в накладній на момент передачі партії товару.
Пунктом 3.1 договору, передбачено, що кінцевий строк оплати товару покупцем складає 10 календарних днів з дати отримання продукції покупцем.
Позивачем на підставі накладної № 707 від 01.10.2008 р., копія якої наявна в матеріалах справи, поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 28683,00 грн.
Також в якості доказу передання відповідачеві товару, позивачем в судовому засіданні 17.12.2009 р. надано податкову накладну № 18 від 01.10.2008 р., яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач в порушення умов Договору купівлі -продажу № Р0511/08.03.18 від 18.03.2008 р., за поставлений, згідно з накладною № 707 від 01.10.2008 р. товар розрахувався лише частково у сумі 20275,00 грн., вартість товару у сумі 6408,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
25.06.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 141 на суму 8470,29 грн., з яких 6408,00 грн. -заборгованість, 1082,69 грн. - пеня, 844,89 грн. -інфляційних втрат, 134,71 грн. -3 % річних, отримання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомленням про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення, з вимогою терміново перерахувати загальну суму заборгованості на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідач відповіді на претензію позивача не надав, оплату залишку вартості товару не здійснив.
Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 р. по 01.11.2009 р., з якого вбачається, що станом на 19.11.2009 р. сальдо на користь позивача становить 6408,00 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем, щодо оплати за поставлений товар, відповідно до умов Договору № Р0511/08.03.18 від 18.03.2008р., на час прийняття рішення не погашена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 6408,00 грн. підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1109,30 грн., які нараховані за період з жовтня 2008 р. по листопад 2009 р. включно та 3 % річних у сумі 226,89 грн., які нараховані з 12.10.2008 р. по 17.12.2009 р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, та задовольняє їх за розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 5.3 договору, за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за кожен день прострочення платежу до моменту повного виконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1822,82 грн., яка нарахована за період з 12.10.2008 р. по 17.12.2009 р.
У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, у відповідності до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність розрахунку позивача та виходячи з приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, задовольняє пеню за період прострочки з 12.10.2008 р. по 11.04.2009 р. в сумі 765,39 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
6408.0012.10.2008 - 15.02.200912712.0000 %0.066 %*533.65
6408.0016.02.2009 - 11.04.20095512.0000 %0.066 %*231.74
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 525, 526, 611, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з малого приватного підприємства «Лад»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Піщана, 21/1; код ЄДРПОУ 23240209) на користь закритого акціонерного товариства «Ніфар»(16611, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Березанська, 108; код ЄДРПОУ 00204470) 6408 (шість тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп. -заборгованості, 1109 (одна тисяча сто дев'ять) грн. 30 коп. -інфляційних втрат, 226 (двісті двадцять шість) грн. 89 коп. -3 % річних, 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. 39 коп. -пені, а також судові витрати: 85 (вісімдесят п'ять) грн. 10 коп. - державного мита та 209 (двісті дев'ять) грн. 92 коп. - витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі -28.12.2009 р.