Іменем України
1-9/2009
17 березня 2009 року м. Сімферополь
Військовий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді ГАПОНОВА Д.Ю., при секретарі ШВЕЦЬ Я.В., за участю помічника військового прокурора Сімферопольського гарнізону ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням матроса служби за контрактом військової частини А 2320
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Обухів, Київської області, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимого, не одруженого, на військову службу призваного в березні 2008 року Обухівським військкоматом міста Києва, який до призову мешкав за адресою: АДРЕСА_1.
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України,
Судовим слідством суд
ОСОБА_3, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину згідно статті 383 КК України, 9 лютого 2009 року, маючи на меті отримати гроші від ОСОБА_2, завідомо неправдиво повідомив орган дізнання - начальника Кримського територіального управління військової служби правопорядку про те, що його нібито побив останній.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинувачені визнав в повному обсязі, дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеному вище, пояснивши, що 7 лютого цього року близько 20-ї години на вулиці Кірова у місті Сімферополі його побив незнайомий хлопець, за те що він чіплявся до дівчат. Внаслідок побиття він, ОСОБА_3, потрапив до шпиталю з переламом щелепи. Надалі, бажаючи отримати гроші на лікування, він, ОСОБА_3, звернувся до начальника Кримського територіального управління військової служби правопорядку із заявою притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, проте, насправді, ОСОБА_2 його не бив. Зрозумівши, що скоїв протиправний проступок, оговоривши ОСОБА_2, 10 лютого цього року він, ОСОБА_3, звернувся до органу дізнання із зізнанням.
В порядку ст. 299 КПК України суд, за погодженням з учасниками судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Покази ОСОБА_3 про вчинення ним даного злочину, а також зібрані по справі докази відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 9 лютого 2009 року на ім'я начальника Кримського територіального управління військової служби правопорядку він, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину згідно статті 383 КК України, дав пояснення, що його побив ОСОБА_2, та він, ОСОБА_3, просить притягти останнього до кримінальної відповідальності.
Згідно з'явлення із зізнанням від 10 лютого цього року, ОСОБА_3 повідомляє Кримське територіальне управління військової служби правопорядку про те, що ОСОБА_2 насправді його не бив, а він навмисно оговорив останнього з метою отримати гроші на лікування від побиття незнайомим.
Таким чином, дії ОСОБА_3, який 9 лютого 2009 року, з метою отримання від ОСОБА_2 грошових коштів надав до Кримського територіального управління військової служби правопорядку брехливі відомості з приводу вчинення злочину щодо себе з боку ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.2 ст. 383 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину вчинене з корисливих мотивів.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, обгрунтувавши його тим, що злочин він вчинив вперше, щиро розкаявся у вчиненому, зробив відповідні висновки, перестав бути суспільно небезпечним.
Заслухавши висновок прокурора, який заперечував проти задоволення заявленого клопотання, думку потерпілого ОСОБА_2, який погодився на закриття кримінальної справи щодо підсудного КО-ЗИРА за клопотанням останнього, слід прийти до висновку про задоволення клопотання підсудного з наступних підстав.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Згідно ст. 12 КК України інкримінований підсудному злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Зі змісту ст. 282 КПК України вбачається, що якщо під час судового розгляду справи будуть встановлені підстави для закриття справи, передбачені ст. 7 наведеного Кодексу суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, своєю мотивованою постановою закриває справу.
Стаття 7 КПК України передбачає можливість суду звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що до часу розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки скоєне особою діяння втратило суспільну небезпеку, або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинений ним злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості, до призову на військову службу він характеризується позитивно, щиро покаявся у вчиненому, з'явився із зізнанням, активно сприяв розкриттю злочину, слід прийти до висновку про втрату ним на час судового розгляду справи суспільної небезпеки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 282 КПК України суд,
Звільнити ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 383 КК України від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 того ж Кодексу, у зв'язку зі зміною обстановки, кримінальну справу відносно ОСОБА_3, на підставі ст. 7 КПК України - закрити.
Запобіжний захід КОЗИРУ - підписку про невиїзд - скасувати.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до військового апеляційного суду Військово - Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону.
Згідно.
Головуючий у справі Д.Ю.ГАПОНОВ