01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"21" грудня 2009 р. № 02-03/2437/10
Суддя Привалов А.І., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», с. Оране;
до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво- Святошинської районної ради Київської області», м. Київ;
за участю третьої особи Державного підприємства «Спеціалізована будівельна компанія», с. Оране;
про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява від 08.11.2009р. б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», за участю третьої особи Державного підприємства «Спеціалізована будівельна компанія»про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська область, Іванківський район, с. Оране, вул. Шляхова, 12, та зобов'язання відповідача провести реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська область, Іванківський район, с. Оране, вул. Шляхова, 12, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна».
Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п.п. «а»п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005р. № 2505 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України», із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 грн. до 25500 грн.), а також відповідно до п.п. «б»п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 «Про державне мито», із позовних заяв немайнового характеру справляється державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).
Пунктом 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за N 50, встановлено, що з позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується, виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.
Позивачем не дотримано вимог в частині сплати державного мита у встановленому розмірі, оскільки квитанцією № 144 від 08.12.2009р. позивачем до Державного бюджету України сплачено 85,00 грн. державного мита, тобто за вимогу немайнового характеру -про зобов'язання вчинити певні. Вимога майнового характеру -про визнання права власності на нерухоме майно, державним митом неоплачена.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 58 ГПК України (в редакції Закону України № 1720-ІV від 17.11.2009р.), не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що позивачем порушено правила об'єднання вимог, оскільки в позовній заяві об'єднані вимоги, що підлягаю розгляду за правилами господарського судочинства -визнання права власності, та вимоги адміністративного судочинства -зобов'язання БТІ провести реєстрацію права власності. На основі чинного законодавства БТІ делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних із здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації права власності на нерухоме майно. Тобто, відповідно до п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, БТІ у цих відносинах є суб'єктом владних повноважень. Отже, на спір щодо зобов'язання БТІ провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно поширюється компетенція адміністративних судів. Наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України в постанові від 06.06.2006р.
Отже, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.
Враховуючи наведене та керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя А.І. Привалов