Справа 2а-5541/09/1270
Категорія 2.19.4
03 лютого 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Качуріної Л.С.,
при секретарі: Лустіній Т.В., за участю сторін
представник позивача: ОСОБА_1,
відповідач: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про визнання дії незаконними, зобов'язання зробити перерахування та виплату пенсії інваліду ЧАЕС, -
24 листопада 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про визнання дії незаконними, зобов'язання зробити перерахування та виплату пенсії інваліду ЧАЕС.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що він є інвалідом 2-ї групи від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями йому, як інваліду 2-ї групи по захворюванні, якого причинний зв'язок із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, призначена пенсія не можу бути нижчим 8-ми мінімальних пенсій віком, а також призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
У 2006 та 2007 роках законодавчо були встановлені розміри мінімальної пенсії за віком. Але відповідач виплачував пенсію в значно менших розмірах, чим передбачено Законом. На звернення до Пенсійного фонду про перерахунок пенсії з 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з 75% мінімальної пенсії за віком, йому було відмовлено.
Крім того позивач має статус інваліда війни 2 групи, а згідно ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому позивач просить суд:
Визнати дії відповідача неправомірними.
Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та призначити пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.12.2007 року.
Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком та 40% мінімальної пенсії за віком, виходячи із суми мінімальної пенсії встановленої з 01.12.2007 року.
29 січня 2009 року відповідач надав суду заперечення в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позову, так як оскаржувані дії вчинені відповідно до Закону, в межах повноважень управління Пенсійного фонду, без порушення прав і інтересів позивача.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин не явки суду не доповів, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Згідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 08.07.2004 року.
Згідно з посвідченням НОМЕР_2 від 04.06.2007 року позивач має статус інваліда війни
2 групи.
Відповідно до довідки МСЕК від 22.05.2007 року за № 018917 позивачу встановлена друга група інвалідності, пов'язаної з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач звернувся до Управління пенсійного фонду із заявою про перерахування його пенсії та встановлення її розміру згідно діючого законодавства, але 04.12.2007 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, у зв'язку з правомірністю здійснення управлінням розрахунку.
На підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які
постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами
та доповненнями на 09.07.2007 рік (до внесення змін 28.12.2007 року) особам, віднесеним до
1 категорії, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначалися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3, 0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В усіх випадках розмірі пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не могли бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до 1 категорії, мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складає з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячна додаткова пенсія особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, призначається у розмірі 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, діє редакція Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями на 09.07.2007 року (до внесення змін 28.12.2007 року).
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначені (перерахунку) пенсії.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1, 2. З, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2008 року № 107 встановлений мінімальний розмір пенсії за віком: з 01.01.2008 року - 470, 00 грн., з 01.04.2008 року - 481, 00 грн., з 01.10.2008 року - 498, 00 грн.
Таким чином, для позивача як інваліда другої групи, особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Згідно ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - у
розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На підставі вищенаведеного, вимоги позивача є обгрунтованими і відповідають діючому законодавству.
Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх оплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, статтями 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про визнання дії незаконними, зобов'язання зробити перерахування та виплату пенсії інваліду ЧАЕС задовольнити часткове.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про відмову в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, додаткової пенсії як інваліду війни в розмірі 40 % мінімальної пенсії за віком з 01.12.2007 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, додаткової пенсії як інваліду війни в розмірі 40 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.12.2007 року.
В решті позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Перерахунок пенсії здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом на відповідний період.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.