Справа № 2а-6145/09
Категорія № 2.7
02 лютого 2009 року.
Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Качуріної Л.С.
при секретарі Лустіній Т.В.
в присутності представників:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: Стоянов Д.В., довіреність № 3099 від 30.05.08р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання права власності на автомобіль та зобов'язання провести державну реєстрацію автомобіля, -
26 листопада 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання права власності на автомобіль та зобов'язання провести державну реєстрацію автомобіля.
У позовній заяві позивач просив суд визнати за ним право власності на автомобіль VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію автомобіля VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з місцем його прописки: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що 25 липня 1995 року третя особа у справі ОСОБА_3 придбала автомобіль VOLVO-940, державний номерНОМЕР_3, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, а 28 липня 1995 року зареєструвала на своє ім'я у МРЕВ ДАІ м. Луганськ, при цьому, у ході експертного дослідження, змін номерів вузлів та агрегатів не було виявлено та у розшуку автомобіль не значився.
Позивач зазначив, що у 1995 році за домовленістю з власником автомобіля VOLVO-940 третьою особою у справі ОСОБА_3 на його ім'я був оформлений тимчасовий реєстраційний талон на право користування цим автомобілем.
Таким чином, з 1995 року по теперішній час він безперервно володіє рухомим майном - автомобілем VOLVO-940 державний номер НОМЕР_3, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1.
22 червня 2007 року під час проведення експертного дослідження цього автомобіля було встановлено, що мало місце заміна, шляхом перебивання фрагментів знаків номеру кузову з № НОМЕР_1 на № НОМЕР_5 та у місці розташування номеру двигуна встановлено сліди обробки абразивним матеріалом. У ході перевірки встановлено, що первинний номер кузову № НОМЕР_1 належить автомобілю VOLVO-940 1994 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким незаконно заволоділи 14 березня 1995 року та станом на 11 вересня 2007 року він знаходився у розшуку.
23 червня 2007 року УДАІ УМВС України в Луганській області державну реєстрацію автомобіля VOLVO-940 державний номер НОМЕР_3 скасовано, а автомобіль затримано та поміщено до майданчика тимчасового утримання автомототранспорту УДАІ.
12 листопада 2008 року листом № 11/9-6235 УДАІ УМВС України в Луганській області повідомило, що 03.11.2008 року до бази даних «Угон-СНД + Україна» внесено запис про зняття з розшуку автомобіля VOLVO-940 державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Позивач вважає, що добросовісно та відкрито володів автомобілем протягом тринадцяти років і він має право на визнання за ним права власності на цей автомобіль та його державну реєстрацію за ним як за власником.
Згідно заяви третьої особи - ОСОБА_3, що надійшла у суд разом із адміністративним позовом, вона позовні вимоги підтримує у повному обсязі, але просила суд розглянути позов за її відсутності.
Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував і просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідно до вимог п.8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року передбачено, що реєстрація транспортних засобів скасовується у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів його вузлів та агрегатів, . а згідно п. 14 цих Правил державна реєстрація з підробленими ідентифікаційними номерами не допускається.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач - громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_4 виданий Краснодонським MB УМВС України в Луганській області 19 вересня 1995 року, прописаний за адресою: АДРЕСА_1
За матеріалами справи встановлено, що 25 липня 1995 року третя особа у справі -ОСОБА_3 придбала автомобіль VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, а 28 липня 1995 року зареєструвала його на своє ім'я у МРЕВ ДАІ м. Луганська де отримала державний номерний знак НОМЕР_3.
За домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка є власником автомобіля VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_1 був оформлений тимчасовий реєстраційний талон на право користування цим автомобілем.
Згідно пояснень позивача суд установив, що під час постановки на облік придбаного автомобіля, в ході огляду співробітниками ДАІ, змін номерів вузлів та агрегатів автомобіля не було виявлено та за даними АІПС «Автомобіль» вказаний транспортний засіб у розшуку не значився. В подальшому, під час експлуатації автомобіля за період з 1995 року по 2007 рік ніяких дій щодо зміни знаків номеру кузову а ні ОСОБА_1 а ні ОСОБА_3 не проводилися.
Згідно висновку фахівця НДКЦ при УМВС України в Луганській № 4916 від 22 серпня 2007 року під час експертного дослідження автомобіля VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3, фахівцем НДКЦ при УМВС України в Луганській області ОСОБА_4 встановлено, що на автомобілі наявна зміна шляхом перебивання фрагментів знаків номеру кузову з № НОМЕР_1 на № НОМЕР_5, а у місці розташування номеру двигуна встановлено сліди обробки абразивним матеріалом, на підставі чого фахівцем зроблено висновок про знищення номеру двигуна.
Цей факт став підставою до скасування державної реєстрації зазначеного транспортного засобу, його затримання та поміщення на майданчик тимчасового утримання • транспортних засобів при УДАІ.
Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.08.2007 року, оперуповноваженим ОУР Артемівського РВ УМВС ЛМУ УМВС України в Луганській області ОСОБА_5 установлено, що за даними АІПС «Автомобіль» первинний номер кузову № НОМЕР_5 належить автомобілю VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходився у розшуку з 14.03.1995 року. Але, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочинів, передбачених ст. ст. 289, 290 КК України, якими визначена кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом та за знищення, підробку або заміну номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу, в порушенні кримінальної справи відмовлено.
За наслідками службового розслідування, проведеного відділом розшуку УДАІ УМВС України в Луганській області за фактом затримання автомобіля VOLVO-940 державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, зазначений автомобіль був повернутий ОСОБА_1, а також він був повідомлений, що 03.11.2008 року до бази даних «Угон-СНД + Україна» внесено запис про зняття з розшуку автомобіля VOLVO-940 державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Згідно пункту 12 частини 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» та ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» на відповідача покладені обов'язки, у тому числі, здійснення державної реєстрації та обліку автомототранспортних засобів, порядок яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - транспортні засоби) та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлений Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими Постановою Кабінеті міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (надалі - Правила).
Цими Правилами встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - транспортні засоби) та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права цих власників у межах наданих їм повноважень.
Відповідно вимог п.8 Правил передбачено, що реєстрація транспортних засобів скасовується у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів його вузлів та агрегатів.
Таким чином, суд перевіривши наявні у справі дані установив, що співробітники УДАІ УМВС України в Луганській області в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством обгрунтовано скасували реєстрацію автомобіля VOLVO-940 державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3
З матеріалів справи також вбачається, що обставини купівлі ОСОБА_3 названого автомобіля ні ким не оскаржені. Відповідач не заперечує права власності ОСОБА_3 на вказаний автомобіль.
Але, позивач не надав суду доказів та не навів у судовому засіданні обставин, які б обгрунтовували його позовні вимоги, оскільки не підтвердив підстави набуття права власності на вказаний автомобіль згідно з нормами Цивільного кодексу України.
Так, статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Суд установив, що третя особа у справі - ОСОБА_3 25 липня 1995 року придбала автомобіль VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, та отримала державний номерний знак НОМЕР_3.
Разом з цим, суд установив, що первинний номер кузову № НОМЕР_5 належить автомобілю VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходився у розшуку з 14.03.1995 року в наслідок заволодіння ним невстановленими особами.
При таких обставинах статтею 344 Цивільного кодексу України передбачений обов'язковий судовий порядок набуття права власності на транспортний засіб за набувальною давністю.
Статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що саме цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Позивач у справі ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 не надали у судове засідання судового рішення відповідного суду щодо набуття права власності на автомобіль VOLVO-940, 1994 року випуску за набувальною давністю.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на:
спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
У зв'язку з цим, вимога позивача щодо визнання за ним права власності на автомобіль VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки необхідно встановлювати юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, тому, в даному випадку ця вимога підлягає розгляду місцевим загальним судом за місцем проживання позивача, так як згідно зі ст. 257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Враховуючи викладене, ухвалою від 02 лютого 2009 року справу, в частині зазначеної вимоги закрито згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з тим, що в цій частині справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію автомобіля VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 за місцем його прописки, а
саме: АДРЕСА_1, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав доказів про належне набуття права власності на зазначений автомобіль.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію автомобіля VOLVO-940, 1994 року випуску, синього кольору, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 за місцем його прописки, а саме: АДРЕСА_1, не відповідають чинному законодавству України, документально не обгрунтовані і задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5 - денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 07 лютого 2009 року.