Справа № 359/8118/18
Провадження №1-в/359/3/2019
25 жовтня 2019 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника колонії ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією об'єднане провадження за клопотанням засудженого ОСОБА_6 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» та клопотанням адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засудженого 26.02.2015 року Апеляційним судом м. Києва за ч.1 ст.121 КК України до 6 років позбавлення волі, відповідно до ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 03.05.2014 року по 16.12.2014 рік, -
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2015 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до 6 років позбавлення волі.
На підставі ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 03.05.2014 року по 16.12.2014 рік з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні відбування покарання.
10.10.2018 року засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році".
Яке обґрунтовує тим, що він п'ятнадцять років страждає психічним захворюванням, перебуває на обліку у лікаря психіатра, йому встановлено діагноз: шизотиповий розлад, що входить до переліку захворювань, які перешкоджають відбуванню покарання. У зв'язку з вищевикладеним просив суд звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році".
28.08.2018 року адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою засудженого ОСОБА_6 .
Яке обґрунтовує тим, що з дитинства засуджений ОСОБА_6 страждає психічним захворюванням, перебуває на обліку у лікаря психіатра, та йому встановлено діагноз: шизотиповий розлад. Вказаний діагноз був підтверджений коли ОСОБА_6 , перебував на лікуванні та обстеженні в міжобласній спеціалізованій психіатричній лікарні при Вільянській ВК № 20. Наявні зміни в психічній сфері у ОСОБА_6 вкладаються в патологію, яка входить до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572. У зв'язку з вищевикладеним просить суд, звільнити засудженого ОСОБА_6 від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою.
15.10.2019 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області об'єднано в одне провадження матеріали клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році" (справа №359/8118/19, провадження №1в/359/3/2019) та матеріали клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою (справа № 359/6746/18, провадження № 1-в/359/366/2018). Присвоєно єдиний номер об'єднаним провадженням, а саме - справа (справа №359/8118/19, провадження №1в/359/3/2019).
Прокурор та представник колонії ОСОБА_4 в судове засідання з'явилися, проти клопотання засудженого та його адвоката заперечили, зважаючи на відсутність законних підстав.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 та засуджений ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали клопотань та особової справи відносно ОСОБА_6 , в необхідному для розгляду клопотань обсязі, приходить до висновку що клопотання не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2014 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2015 року вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2014 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України в частині призначеного покарання скасовано та призначено ОСОБА_6 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України у виді 6 років позбавлення волі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду у України з розгляду цивільних справ і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2015 року щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
18.09.2017 року засуджений ОСОБА_6 звертався до суду з клопотанням про звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році".
Згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2019 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році" - відмовлено, у зв'язку тим, що ОСОБА_6 не підпадає під перелік категорій осіб зазначених у ст.ст. 1-5 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, на яких поширюється застосування амністії, та останній не підпадає під жодну статтю вищезазначеного Закону, оскільки ОСОБА_6 не входить до переліку осіб, зазначених в ст. 1 указаного Закону.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20.02.2018 року , у хвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 , про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році»- залишено без змін.
Також встановлено, що 02.10.2017 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 повторно звернувся до суду з клопотання про застосування до нього положень ЗУ "Про амністію у 2016 році".
20.11.2017 року ухвалою Бориспільського міськрайоного суду Київської області в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році" - відмовлено.
Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України ОСОБА_6 засуджений за тяжкий злочин, оскільки санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно вищевказаного вироку засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в Бориспільській ВК № 119.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, КК України та цього Закону.
7 вересня 2017 року набрав чинності Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.
Таким чином, умови застосування та перелік осіб на яких поширюється дія ЗУ "Про амністію у 2016 році", визначені положеннями такого Закону.
Відповідно до ст. 11 даного Закону рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Встановлено, що 18.09.2017 р. та 02.10.2017 р. засуджений ОСОБА_6 вже звертався до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із аналогічними клопотаннями про вирішення питання щодо застосування відносно нього положень Закону України "Про амністію у 2016 році".
Ухвалами Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2017 р. та 20.11.2017 р., які набрали законної сили, вищезазначені клопотання засудженого ОСОБА_6 були розглянуті.
Таким чином, в силу ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" до ОСОБА_6 не може бути застосовано ЗУ "Про амністію у 2016 році", оскільки засуджений ОСОБА_6 вже скористався своїм правом на звернення із вказаним клопотанням і судом було вирішено дане питання по суті.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи, що питання про застосування відносно засудженого ОСОБА_6 положень Закону України "Про амністію у 2016 році", вирішено, суд вважає, що повторне звернення засудженого ОСОБА_6 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з аналогічним клопотанням є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність усіх підстав для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році".
Відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України передбачено, що особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» № 8 від 28.09.1973 року, факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерством охорони здоров'я України від 18.01.2000 року №3/6 затверджений Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання.
Спільним наказом МЮ України та МОЗ України від 15.08.2014 року №1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 затверджено Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.
На виконання ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2018 року, засудженого ОСОБА_6 етаповано з Державної установи «Бориспільська вправна колонія № 119» до ДУ «Вільянської виправної колонії № 20» з метою підготовки та подання до суду висновку про медичний огляд засудженого щодо наявності у нього захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення його від подальшого відбування покарання за хворобою.
01.10.2019 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надано висновок лікарсько-консультативної комісії згідно вищезазначеної ухвали суду про медичний огляд засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо наявності, захворювання, визначеного «Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання» Вільянської спеціалізованої психіатричної лікарні №20 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області (Філія ЦОЗ ДКВС України в Запорізькій області).
Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії вбачається, що ОСОБА_6 страждає на Шизотиповий розлад, легко виражений апато-абулічний синдром, стадія компенсації. Зважаючи на стабільний стан перебігу захворювання, який характеризується упорядкованою поведінкою, відсутністю розладів сприйняття, продуктивних розладів мислення, психопатоподібної поведінки, агресивних та аутоагресивних тенденцій, адаптованістю у соціумі. Зважаючи на вищевказане, члени комісії прийшли до висновку, що на даний час не має підстав для "розгляду лікарсько-консультативною комісією філії Державної установи «ЦОЗ ДКВС України» в Запорізькій області матеріалів на ОСОБА_6 , 1982 р.н. з метою подання до суду - матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою. Стан при виписці: задовільний. Лікувальні і трудові рекомендації: Диспансерний нагляд лікаря-психіатра, раціональне працевлаштування з виключенням нічних змін та нервово-психічного перенапруження.
Отже, об'єктивно, стан засудженого ОСОБА_6 є задовільний. За час перебування в лікарні нападів не зафіксовано. Показники серця та інших життєво важливих органів в межах норми. Симптоми подразнення відсутні.
З огляду на це, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою відсутні.
Зважаючи на вищевикладені обставини, керуючись Законом України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року № 1810-VІІІ, Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та ст.ст. 84, 86 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році", - відмовити.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Оголошено повний текст ухвали 29.10.2019 року.
Суддя ОСОБА_1