Справа № 2а- 453/09/1213
10 квітня 2009 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Шембелян B.C., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
В 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в якому зазначив, що він має правовий статус „дитини війни", відповідачем йому не виплачувалося підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за липень-грудень 2007 року в сумі 735, 30 грн.
Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Вимоги щодо виплати підвищення з 01.01.2006 року безпідставні, оскільки за Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік була зупинена і до теперішнього часу Закон України № 3235 Конституційним Судом України не визнаний неконституційним. Питання, пов'язані з підвищенням пенсії відповідно до ст. 6 Закону повинно бути вирішено шляхом внесення змін до Закону, в 2007 році це не було врегульовано. З 01.01.2008 року позивачеві проводиться підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму, відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимо г.
10.04.2009 року була винесена ухвала про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ч. 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Сторони не наполягають на застосуванні строку позовної давності, а позивач вказує в позові, що про факт порушення його прав їй стало відомо лише після отримання ним відповіді на його звернення до відповідача для вирішення спору в позасудовому порядку, якою в задоволенні його вимог відповідачем відмовлено.
Враховуючи віковий та соціальний стан позивача, відсутність юридичної освіти суд вважає за можливе поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується довідки УПСЗН Ленінської районної в м. Луганську ради від 19.01.2009 року, № 09/172 /арк. справи № 6/.
Позивач звертався до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату підвищення до пенсії дитині війни, але листом № 2362/Д-15 від 13.01.2009 року їй було відмовлено в перерахунку пенсії /арк. справи № 10/.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. з 01 липня 2007 року - 410, 06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415, 11 грн.
Таким чином, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710, 91 грн. (з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року - ((410, 06 грн. х 30%) / 31 день) х 23 дні = 91, 27 грн., за серпень - вересень 2007 року - (410, 06 грн.х30%) х 2 місяці = 246, 04 грн., за жовтень - грудень 2007 року - (415, 11 грн. х 30%) х 3 місяці = 373, 60 грн.).
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно п.п.3 п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить 1% від розміру таких вимог, але не більше 1700 грн. Тобто позивач повинен був сплатити державне мито у розмірі 7, 10 грн. за вимоги, які суд визнає такими, що підлягають задоволенню, однак фактично позивачем сплачено 3, 40 грн. (а.с. 1). У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України несплачену частину державного мита в розмірі 3, 70 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710, 91 (сімсот десять гривень дев'яносто одна копійка) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3, 70 (три гривні сімдесят копійок) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.