Справа № 2-а-1674/2010 року
29 березня 2010 року м. Макіївка
Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі головуючого: судді Алексєєнко І.П.
при секретарі Чернієнко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до У правління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,
У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 01.09.2009 року, як дитині війни.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, уточнив позовні вимоги та пояснила, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «діти війни», так як народилася 30 березня 1937 року і на 02 вересня 1945 року, на час закінчення Другої світової війни, їй не виповнилося 18 років. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», йому з 01 січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком. ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області зазначену допомогу не нараховувало їй згідно до закону та не виплатило. Просила визнати неправомірною бездіяльність щодо не нарахування їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, як дитині війни, поновивши їй пропущений строк звернення до суду, зв'язку з тим, що вона хвора людина, перебуває на обліку у лікарні, а тому за станом здоров'я не могла своєчасно звернутися до суду з позовною заявою про захист своїх прав.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача. . По суті позовних вимог відповідач надіслав суду заперечення, в яких позов не визнав, посилаючись на те, що позивач на обліку в Пенсійному фонді перебуває як одержувач пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71, ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік”. Виплати дітям війни відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, законодавчим органом не визначено, які органи повинні виплачувати пенсії, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. До того ж нормативними актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується для виплати підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня -470 гривень, з 01 липня -482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень).Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі № 10-рп/2008р. визнано не конституційними положення п. 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та ці положення втратили чинність. Таким чином, ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» не передбачені вищевказані виплати відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08р. встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня 49,80 грн. Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області вважає, що дії управління ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки правомірні та виплата пенсії відповідає вимогам діючого законодавства в Україні. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менш 18 років.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 954547 від 5 травня 2005 року та перебуває на пенсійному обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області ( а. с. 4).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( 2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.
Таким чином, з 09 липня 2007 року ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.
ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено зміни до ст.. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з однім із законів. Згідно зазначеного Закону учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки ВВВ, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасника війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення підпункту 2 п. 41 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня-470 гривень, з 01 квітня - 481 гривень, з 01 липня 482 гривни, з 01 жовтня - 498 гривень.
За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Тобто, у цій частині позов ОСОБА_1, підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби - це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів , зокрема визначених Законом «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6 , статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд приходить до висновку, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин, оскільки він, будучи людиною похилого віку, часто хворіє, перебуває на диспансерному обліку у лікарні, що підтверджується довідкою, а тому він не міг звернутись своєчасно до суду з даним позовом.
Сукупність вказаних вище причин, дає суду підстави вважати, що ці причини пропуску строку звернення позивачем до суду за захистом його порушеного права є поважними і тому цей строк підлягає поновленню.
Отже, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
На підставі вищевказаного, керуючись статтями 3,8,19,22,75,83,92 Конституції України, статтями 8, 9, 10,11,71,88,158,159,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ( 3551-12), Закону України «Про соціальний статус дітей війни» Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до У правління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, як дитині війни - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: