Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77
Іменем України
"18" грудня 2009 р. Справа № А15/473-07
м. Київ
11 год. 45 хв.
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянув
позов Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області, м. Житомир
до Державного підприємства «Управління капітального будівництва», Київська обл., м. Чорнобиль
про стягнення 5922,80 грн.
Секретар судового засідання Нижник І.М.
за участю представників:
від позивача - Комашня С.М. (дов. № 06-25-15/9421 від 09.12.2009 р.), Гуменюк О.В. (дов. № 06-25-15/9389 від 08.12.2009 р.);
від відповідача -не з'явився;
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладалося на 23.12.2009 р. на 10 год. 00 хв., про що повідомлено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суть спору:
До господарського суду Київської області звернулося з позовом Контрольно-ревізійне управління в Житомирській області до Державного підприємства «Управління капітального будівництва»про стягнення до Державного бюджету 5922,80 грн. використаних не за цільовим призначенням. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2005 р. по 01.02.2007 р. КРУ в Житомирській області складено Акт від 27.04.2007 р. № 12-09/025, яким встановлено порушення по оплаті відпускних по додатковій відпустці громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на загальну суму 5922,80 грн. протягом 2005 року, в результаті чого бюджетні кошти в сумі 5922,80 грн. використані не за цільовим призначенням, тобто на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України та плану використання бюджетних коштів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № А15/473-07; попереднє засідання призначене на 11.01.2008 р.
Ухвалою суду від 11.01.2008 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.02.2008 р.
Під час розгляду справи відповідач заперечував проти позову, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на позовну заяву. Відповідач зазначає, що нецільового використання бюджетних коштів, порушення п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, передбачених по КЕКВ 1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних програм»немає, оскільки зазначені кошти затверджені цією програмою, відповідними кошторисами та планами використання бюджетних коштів до неї у повній відповідності до вимог чинного законодавства (додаток -2 -7), тому відповідач не визнає звинувачення позивача в нецільовому використанні бюджетних коштів на суму 5922,80 грн. і вважає його необґрунтованим.
Ухвалою суду від 01.02.2008 р. у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи на даній стадії розгляду справи покладені на позивача -Контрольно-ревізійне управління в Житомирській області. Ухвалою суду від 01.02.2008р. провадження у справі зупинено на час проведення судової бухгалтерської експертизи.
Справу повернуто суду без проведення судової бухгалтерської експертизи, оскільки позивачем Контрольно-ревізійним управлінням в Житомирській області не проведено попередню оплату вартості експертизи.
Ухвалою суду від 16.09.2008р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 10.10.2008р.
10.10.2008р. розгляд справи відкладений на 28.10.2008р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Ухвалою суду від 28.10.2008 р. у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та на вирішення якої поставлено наступне питання:
- чи мало місце нецільове використання відповідачем бюджетних коштів при нарахуванні заробітної плати за час відпустки -різниця між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р., та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону України «Про відпустки»від 15.11.1996 р., протягом січня - листопада 2005 року в сумі 5922,80 грн.
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи на даній стадії розгляду справи було покладено на відповідача.
Ухвалою суду від 28.10.2008р. провадження у справі зупинено на час проведення судової бухгалтерської експертизи.
Справу повернуто суду без проведення судової бухгалтерської експертизи, оскільки відповідачем не проведено попередню оплату вартості експертизи.
Ухвалою суду від 30.11.2009 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 18.12.2009 р.
В судовому засіданні 18.12.2009 р. представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності господарський суд
встановив:
З 26.03.2007 р. по 27.04.2007 р. Контрольно-ревізійним управлінням в Житомирській області проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2005 р. по 01.02.2007 р.
За результатами проведення зазначеної ревізії Контрольно-ревізійне управління в Житомирській області оформило Акт від 27.04.2007 р. № 12-09/025. Як вбачається з Акта ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача (аркуш акта 37) від 27.04.2007 р. № 12-09/025, нарахування заробітної плати за час відпустки - різниця між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону України «Про відпустки»від 15.11.1996 р., проводилося по коду програмної класифікації видатків -3201510 без послідуючого відшкодування з державного бюджету по коду програмної класифікації видатків -2501200, чим порушено п. 27 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 № 987 (в період чинності), п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для використання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 де зазначено, що підприємства, установи та організації виплату компенсацій і допомоги здійснюють за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх за рахунок коштів Фонду за поданням органам Державного казначейства розрахунків витрат протягом двох тижнів від дня проведення виплати. Отже, позивач вважає, що управлінням в порушення п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. використано бюджетних коштів в сумі 5922,80 грн. на фінансування іншої державної програми ніж та, на яку їх було виділено (аркуш акта 38).
Акт КРУ в Житомирській області від 27.04.2007 р. № 12-09/025 не підписаний директором та головним бухгалтером відповідача.
Контрольно-ревізійним відділом у Любарському районі на підставі ст. ст. 10, 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»направлено відповідачу лист-вимогу від 04.05.2007 р. № 12-17/363, якою відповідача зобов'язано перерахувати грошові кошти, що використані ним не за цільовим призначенням.
Зазначена вимога відповідачем не виконана.
Статтею 1 Закону України «Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення»№ 1445-ІП від 10.02.2000 року визначено, що фінансування видатків на заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення, провадиться за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та інших джерел визначених Законами України.
Відповідно до статті 3 цього Закону перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансується з Фонду у відповідному році, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Проте, абзацом 4 зазначеної статті визначено, що кошти Фонду витрачаються у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Тобто, іншого порядку використання коштів Фонду затвердженого будь-яким іншим чином ніж Постановою Кабінету Міністрів та Законом України «Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення»не передбачається.
Крім того, статтею 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року встановлено, що роз'яснення порядку застосування норм Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тобто, зазначеним Законом не передбачається надання роз'яснень про порядок застосування норм зазначеного Закону інакше, ніж через затвердження Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»№ 1344-ІV від 27 листопада 2003 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»№ 2285-ІV від 23 грудня 2004 року визначено, що Головним розпорядником коштів Державного бюджету за програмами, пов'язаними з соціальним захистом громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство праці та соціальної політики України, в тому числі й за кодом програмної класифікації видатків (КТЖВ) 2501200 «Доплати за роботу на радіоактивне забруднених територіях, збереження заробітної плати при переведені на нижче оплачувану роботу та у зв'язку з відселенням, виплати підвищених стипендій та надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини 2 статті 4 Бюджетного кодексу України положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України на відповідний рік. У період до прийняття Постанов Кабінету Міністрів України № 931 від 16.09.2005 року та № 936 від 20.09.2005, діяв «Порядок використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення», затверджений Постановою КМУ № 987 від 20.06.2000, але в частині тих бюджетних програм, за якими головним розпорядником було встановлено Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Тобто, до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 протягом 2004-2005 років взагалі був відсутній будь-який порядок використання коштів Фонду на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких визначено Міністерство праці і соціальної політики України, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Згідно з роз'ясненнями, наданими Міністерством праці і соціальної політики у листі № 68/13/116-06 від 03.03.2006 року, різниця між тривалістю щорічної відпустки яка надається у відповідності до статті 47 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та тривалістю щорічної відпустки яка надається у відповідності до Закону України «Про відпустки»не є якимось іншим видом додаткових відпусток.
Статтею 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»встановлена обов'язковість затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку використання коштів за всіма бюджетними програмами, крім програм, пов'язаних з функціонуванням бюджетних установ.
У 2005 році прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 936, якою затверджено «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розпорядником яких визначено Міністерство праці та соціального захисту України, яка набрала чинності 20 вересня 2005 року, але відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 03.10.2005 № 41/0/15-05/04-12 передбачався перехідний період на протязі трьох місяців до повного переходу на здійснення виплат за затвердженим Порядком через управління (відділи) праці та соціального захисту населення.
Таким чином, фактично Порядок використання коштів, затверджений у повній відповідності до вимог законодавства, з'явився лише в кінці 2005 року а був запроваджений до виконання лише з 2006 року.
Питання щодо правильності визначення частини відпустки, яка підлягає оплаті за рахунок коштів державного бюджету, що передбачені для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, на законодавчому рівні було врегульоване лише після набуття чинності Постанови КМУ від 14.02.2007 № 211. Зазначеною постановою внесено зміни до Постанови КМУ № 936 від 20.09.2005, які остаточно визначили, що оплаті підлягає «різниця між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону України № 796-ХІІ та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону України «Про відпустки».
Єдиним документом, в якому було упорядковано використання коштів Державного бюджету України за програмами соціального захисту заселення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, був Наказ № 147 від 02.07.2004 року, виданий Міністерством праці та соціальної політики України, який визначив механізм здійснення видатків на соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України і головним розпорядником яких визначено Міністерство праці та соціальної політики України.
Проте, Наказ № 147 від 02.07.2004 року також як і Постанова КМУ № 936 від 20.09.2005 року не визначали, що оплаті підлягає «різниця між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону України № 796-ХІІ та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону України «Про відпустки». Крім того, в додатку 1 до п. 6 Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України № 147 від 02.07.2004 року взагалі не згадується зона відчуження, тобто порядок відшкодування працівникам зони відчуження тривалості відпустки, гарантованої ст. 47 закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» через органи Міністерство праці та соціальної політики України не передбачений.
Лише прийняття Постанови КМУ № 936 від 20.09.2005 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»дало змогу усунути існуючу законодавчу неврегульованість і невизначеність щодо порядку надання пільг, виплати компенсацій та допомоги, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За 2005 рік вказані суми додаткових відпускних та внески до цільових фондів, як вбачається з матеріалів справи, нараховувались відповідачем у відповідності до чинного законодавства та згідно з Указом Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення № 32 від 24.03.1998 року, виплати щорічної відпустки повної тривалості, передбаченої статтею 47 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводились за рахунок фонду оплати праці, що доводилось відповідачу на поточний рік.
Як вбачається з аналізу зазначених норм законів, Територіальні органи Міністерства праці та соціальної політики України тільки з 1 січня 2006 року розпочали в явному обсязі проводити відшкодування підприємству витрат на оплату додаткової частини відпустки.
Враховуючи викладене, відповідач не мав правових підстав для подання до відшкодування виплачених своїм працівникам сум по оплаті щорічних відпусток до повного переходу на здійснення виплат за Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 року.
Таким чином, судом встановлено, що у зв'язку з неврегульованістю питання на законодавчому рівні відповідач, з метою забезпечення права працівників на щорічну відпустку, встановленої законодавством тривалості, змушений був проводити протягом 2005 року такі виплати за рахунок коштів, що передбачалися для виплати заробітної плати без наступного подання до відшкодування.
Отже, виходячи з наведеного, враховуючи, що підприємство не мало правових підстав для подання до відшкодування виплачених своїм працівникам сум по оплаті щорічних відпусток до повного переходу на здійснення виплат за Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 року, судом не встановлено нецільового використання бюджетних коштів, порушення п. 8 ст.7 Бюджетного кодексу України, передбачених по КЕКВ 1171 «Дослідження а розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних програм»відсутнє, оскільки зазначені кошти затверджені цією програмою, відповідними кошторисами та планами використання бюджетних коштів до неї у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Твердження позивача про нецільове використання бюджетних коштів на суму 5922,80 грн. спростовується вимогами чинного на той час законодавства та матеріалами справи, а отже є необґрунтованим та помилковим.
Таким чином, висновки, викладені в Акті КРУ від 27.04.2007 р. № 12-09/025 щодо нецільового використання відповідачем 5922,80 грн. спростовуються нормами законодавства, що діяло в період, за який проводилася перевірка, та документами, наявними в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем в порушення ч. 1 ст. 71 КАС України не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність обставин, якими обґрунтовані вимоги позивача про стягнення 5922,80 грн., позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області до Державного підприємства «Управління капітального будівництва» задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 7, 17, ст. 94, 158, 161, 162 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
постановив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Рябцева О.О.