31 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 808/2080/18 (ВО/280/16/19/)
Головуючий суддя І інстанції - Новікова І.В.,
суддів: Кисіль Р.В., Конишева О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року в адміністративній справі № 808/2080/18 (ВО/280/16/19/) за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому просив:
- визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії по інвалідності у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.10.2017, з урахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
21 травня 2019 року позивачем, через відділення поштового зв'язку, була подана до Запорізького окружного адміністративного суду заява про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року у зв'язку з виключними обставинами, в якій останній просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року та винести нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року у справі № 808/2080/18 за виключними обставинами було відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року за виключними обставинами задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що рішенням Конституційного суду України від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019(402/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
04.05.2018 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до п. 5 ч. 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII.
Листом Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 22.05.2018 року № 262/Б-1 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на тій підставі, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
Не погодившись з вказаним діями пенсійного органу, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
В подальшому, з огляду на прийняття 25.04.2019 року Конституційним судом України рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), позивач звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності на момент виникнення спірних правовідносин у діях/бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який реалізує надані законодавством дискреційні повноваження, протиправної поведінки, суд не наділений повноваженнями приймати рішення замість зазначеного органу, оскільки за таких умов порушується принцип розподілу влади.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я регламентовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (надалі за текстом - Закон № 796-XII).
Частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII, у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, вказаною нормою Закону № 796-XII було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, колегія суддів дійшла висновку, що позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, саме з 25 квітня 2019 року.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовна вимога в частині визнання протиправними дій відповідача про відмову в перерахунку пенсії задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами підлягає частковому задоволенню, шляхом скасування рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року та часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325, 328, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року в адміністративній справі № 808/2080/18 (ВО/280/16/19/) - скасувати та прийняти нову постанову.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року у справі № 808/2080/18 (ВО/280/16/19/) - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року у справі № 808/2080/18 (ВО/280/16/19/) - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 25 квітня 2019 року, з урахуванням проведених виплат, на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко