06 листопада 2019 р.Справа № 524/3516/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2019 року (постановлену суддею Предоляк О.С.) по справі № 524/3516/19
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейськогот роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Миронець Володимира Григоровича
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Миронець В.Г., в якому просив скасувати постанову відповідача серія ДП 18 № 497367 від 04.05.2019 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2019 р. та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України , Кодексу адміністративного судочинства України, на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки він не отримував повістки про виклик у судове засідання, тому не прибув у судові засідання з поважних причин. Також ухвала суду не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, яким чином неявка відповідача перешкоджала розгляду справи. Вказує, що не просив суд розглядати справу за його участі та надав до суду усі наявні у нього докази для вирішення справи по суті позовних вимог.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.05.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідення на 30.05.2019 р. о 11:00 год. з повідомленням (викликом) сторін.
У судові засідання призначені на 30.05.2019 р., 04.07.2019 р. та 02.10.2019 р., позивач не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві, проте поштові повідомлення з судовими повістками повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».
Залишаючи позовні вимоги без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився у підготовче судове засідання без поважних причин, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз вищезазначеної норми свідчить про те, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття.
Згідно із ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Тобто, позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. ст. 205 КАС України).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що залишаючи позовну заяву без розгляду, судом першої інстанції не досліджено, чи перешкоджала неявка позивача розгляду вказаної справи.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки суд першої інстанції не зазначив поважності перешкод для розгляду справи за відсутністю позивача.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положенням ч. 4 ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Згідно із статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки судом не враховано всіх обставин справи.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі 21.05.2019 та призначаючи розгляд справи на 30.05.2019, а потім відкладаючи на 04.07.2019 р. та на 02.10.2019 р. грубо порушив строки розгляду справи цієї категорії, встановлені ст. 286 КАС України, не врахував також вимоги ст. 268 КАС України щодо особливостей повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2019, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 6, 205, 240, 243, 308, 320, 322 , 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.10.2019 року по справі № 524/3516/19 скасувати
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін