06 листопада 2019 року справа №0540/9345/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Гайдара А.В., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Токарева А.Г.
за участю: представника позивача - Романенка А.В.,
представника відповідача - Захарченка В.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 0540/9345/18-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (далі - ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2018 року №№ 0002774712, 0002754712, 0002744712, 0002734712.
Позивачем подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі, яке обгрунтовано тим, що для вирішення спору необхідно застосування спеціальних знань в області бухгалтерського та податкового законодавства та дослідження документів для з'ясування обставин, що мають значення для справи, що може бути здійснено судовим експертом. У клопотанні позивач також виклав питання, що пропонує поставити експерту. Позивач просив доручити проведення експертизи судовому експерту Кузнєцовій Галині Олександрівні (ПП «Галаексперт», 61166, м. Харків, пр. Леніна, б. 36, офіс 525 А) (т. 20 а.с.180-182).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку судової економічної експертизи. Проведення експертизи доручено судовому експерту Кузнєцовій Галині Олександрівні (ПП «Галаексперт», 61166, м. Харків, пр. Леніна, б. 36, офіс 525 А).
На розгляд експерту судом поставлені наступні запитання:
1. чи підтверджується документально висновок податкового органу, викладений в акті документальної планової виїзної перевірка від 21.05.2018 року № 5/28-10-47-12/00191129 в частині порушення ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139, п. п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, МСБО 18 «Дохід», в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 34786850грн., у тому числі:
- три квартали 2016 року у сумі 22111229 грн.
- 2016 рік у сумі 36539957 гри.
- 1 квартал 2017 року у сумі - 6484495 грн.
- півріччя 2017 року у сумі -13457399 грн.
- три квартали 2017 року у сумі - 2418508 грн.
- 2017 рік у сумі -1753107 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні № 0002744712 від 15.06.2018 року;
2. чи підтверджується документально висновок податкового органу, викладений в акті документальної планової виїзної перевірка від 21.05.2018 року № 5/28-10-47-12/00191129 в частині порушення ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» п. 44.1 ст. 44, п. 192.1,п. 192.2 п. 192.3 ст.192, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст.200. п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 року № 21, наказом МФУ від 25.05.16 року № 503, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальному розмірі 8117078 грн., у т. ч. по періодах: лютий 2015 року - 211735 грн., березень 2015 року - 6383 грн., квітень 2015 року - 242164 грн., травень 2015 року - 17522 грн., липень 2015 року - 22304 грн., серпень 2015 року - 15759 грн., вересень 2015 року - 47710 грн., жовтень 2015 року - 179628 грн., листопад 2015 року - 27844 грн., грудень 2015 року - 167922 грн., січень 2016 року - 1589227 грн., лютий 2016 року - 1297632 грн., березень 2016 року - 836071 грн., квітень 2016 року - 859640 грн., травень 2016 року - 90004 гри., червень 2016 року - 148723 грн., липень 2016 року - 102674 грн., серпень 2016 року - 135742 грн., вересень 2016 року - 45349 грн., жовтень 2016 року - 250451 грн., листопад 2016 року - 232420 грн., грудень 2016 року - 96368 грн., січень 2017 року - 384030 грн., березень 2017 року - 485599 грн., квітень 2017 року - 38448 грн., травень 2017 року - 49307 грн., червень 2017 року - 133822 грн., липень 2017 року - 80306 грн., серпень 2017 року - 92748 грн., вересень 2017 року - 58465 грн., жовтень 2017 року - 27382 грн., листопад 2017 року - 87413 грн., грудень 2017 року - 56286 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні № 0002774712 від 15.06.2018 року;
3. чи підтверджується документально висновок податкового органу, викладений в акті документальної планової виїзної перевірки від 21.05.2018 року № 5/28-10-47-12/00191129 в частині порушення ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, наказу МФУ від 20.10.2015 року № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» із змінами та доповненнями - знижені данні по рядку 27 «збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового періоду, що уточнюється» уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2016 року, що призвело до заниження суми податку на прибуток у розмірі 16986522 грн., про що значено у податковому повідомленні-рішенні № 0002754712 від 15.06.2018 року;
4. чи підтверджується документально висновок податкового органу, викладенний в акті документальної планової виїзної перевірки від 21.05.2018 року № 5/28-10-47-12/00191129 в частині порушення ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, 138.2 ст. 138, п. п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 80283229 грн. у тому числі: 2015 рік у сумі 80283229 грн.; 1 квартал 2016 року у сумі 121823313 грн.;
півріччя 2016 року у сумі 91885453 грн., про що зазначено у податковому повідомленні-рішенні № 0002734712 від 15.06.2018 року (т. 21 а.с. 219-221).
Відповідач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування доводів зазначив, що питання, поставленні судом на вирішення судової економічної експертизи є суто правовими питаннями, а не питаннями спеціальних знань в області бухгалтерського та правового обліку, а відповідно до ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Крім того, в оскарженій ухвалі суд зазначив, що відповідачем не запропоновано іншої експертної установи, ніж запропоновано позивачем. Апелянт вважає, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки у запереченні на клопотання позивача про призначення експертизи відповідач вказав, що згідно законодавства установою для проведення судової економічної експертизи є Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз, з урахуванням положень п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (додаток 1). В порушення вищенаведених норм суд в ухвалі не навів жодної обставини, яка зумовлює неможливість або недоцільність проведення експертизи в Донецькому науково-дослідному інституті судових експертиз (т. 2 а.с. 8-10).
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив доводи апеляційної скарги разом з відзивом на неї і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 102 КАС України).
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 102 КАС України).
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6 ст. 107 КАС України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до пп. 1.2.3 п. 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (далі - Інструкція № 53/5) основними видами (підвидами) експертизи є: економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Згідно п. 1.1 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є визначення:
документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;
документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;
документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;
документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;
відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;
відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Предметом спору у справі є правомірність податкових повідомлень-рішень від 15.06.2018 року, прийнятих на підставі акту перевірку від 21.05.2018 року № 5/28-10-47-12/00191129 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, а саме:
- № 0002734712 щодо зменшення сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 80283229 грн. за 2015 рік, 121823313 грн. за І квартал 2016 року, 91885453 грн. за півріччя 2016 року;
- № 0002744712 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток 43483562,50 грн., з яких: 34786850 грн. - сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язання, 8696712,50 грн. - за штрафними санкціями;
- № 0002754712 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток 21233150 грн., з яких: 16986522 грн. - сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язання, 4246630,50 грн. - за штрафними санкціями;
- № 0002774712 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 8117078 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4058539 грн.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що запропоновані позивачем питання відповідають суті спору та пункту 1.2 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5.
В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що питання, які поставлені судом на вирішення судової економічної експертизи є суто правовими питаннями, а не питаннями спеціальних знань в області бухгалтерського та правового обліку, а відповідно до ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги такі доводи апелянта та погоджує висновок суду першої інстанції, що питання, поставлені на вирішення експерту, не є правовими питаннями, а є питаннями спеціальних знань в області бухгалтерського та правового обліку.
Апелянт посилався на те, що в оскарженій ухвалі суд зазначив, що відповідачем не запропоновано іншої експертної установи, ніж запропоновано позивачем. Апелянт вважає, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки у запереченні на клопотання позивача про призначення експертизи відповідач вказав, що згідно законодавства установою для проведення судової економічної експертизи є Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз, з урахуванням положень п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (додаток 1). В порушення вищенаведених норм суд першої інстанції в ухвалі не навів жодної обставини, яка зумовлює неможливість або недоцільність проведення експертизи в Донецькому науково-дослідному інституті судових експертиз.
В запереченні відповідач вказав, що згідно законодавства установою для проведення судової економічної експертизи є Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз для Луганської та Донецької областей, з урахуванням положень п. 1.6 Інструкції № 53/5 та Додатку № 1 до інструкції (т. 21 а.с. 208-209).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не подано клопотання про призначення експертизи з зазначенням експертної установи, якій необхідно доручити проведення експертизи та не запропонував питання, які необхідно поставити перед експертною установою.
Відповідно до п. 1.6 Інструкції № 53/5 експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
Згідно Додатку № 1 до Інструкції № 53/5, яким визначено перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз є науково-дослідною установою на території Донецької і Луганської областей.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Суд зазначає, що положення Інструкції № 53/5, яка має нижчу юридичну силу, ніж КАС України, зобов'язують суд в першу чергу обирати експерту установу за зоною регіонального обслуговування, а у випадку обрання іншої - обов'язково обгрунтувати таке рішення.
Водночас, положення ч. 3 ст. 102 КАС України, якими керувався суд першої інстанції, мають вищу юридичну силу, ніж вищезазначена інструкція, і ці норми дозволяють на розсуд суду обирати будь-яку експертну установу з будь-якого регіону, а тому суд першої інстанції не повинен був обгрунтовувати в ухвалі обставини, які зумовлює неможливість або недоцільність проведення експертизи в Донецькому науково-дослідному інституті судових експертиз.
Згідно ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі: призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
За встановлених обставин та норм процесуального закону в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про призначення судової економічної експертизи з дорученням її проведення судовому експерту Кузнєцовій Галині Олександрівні (ПП «Галаексперт», м. Харків).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 102, 103, 195, 236, 241, 250, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 0540/9345/18-а про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 6 листопада 2019 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді А.В. Гайдар
Г.М. Міронова