05 листопада 2019 року справа №805/5021/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Мозговая Н.А.) від 12 липня 2019 року, повний текст рішення складено 22 липня 2019 року, по справі № 805/5021/15-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення залишку одноразової грошової допомоги, -
У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі відповідач-1), Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі відповідач-2) про визнання частково незаконним наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 6 листопада 2015 року № 354 о/с "По особовому складу" та зобов'язання відповідача внести зміни до нього в частині визначення вислуги років та виплати грошової допомоги; стягнення з Слов'янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області: грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 19 жовтня 2015 року по 3 листопада 2015 року у розмірі 2083 грн., одноразову грошову допомогу у розмірі 34417 грн., грошове забезпечення за два місяці (після звільнення) у розмірі 10589 грн.; компенсацію за невикористану відпустку; зобов'язання Слов'янський МВ ГУ МВС України в Донецькій області виплатити позивачу грошове забезпечення за затримку розрахунку при звільненні з 6 листопада 2015 року по день фактичного розрахунку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року позовні вимоги про визнання частково незаконним наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 354 о/с "По особовому складу" та зобов'язання відповідача внести зміни до нього в частині визначення вислуги років та виплати грошової допомоги залишено без розгляду за клопотанням позивача (т. 1 а.с. 98).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Слов'янського МВ ГУ МВС в Донецькій області на користь позивача: одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 34417,05 грн.; середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 листопада 2015 року по 29 лютого 2016 року у розмірі 7563,04 грн.; компенсацію за невикористану відпустку за 2015 рік у розмірі 5148,85 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 141-149, 212-219).
Як встановлено судом першої інстанції та не є спірним у справі, на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року Слов'янським міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь позивача нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 34 417,05 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року касаційну скаргу Слов'янського міського відділу (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року в частині здійснення розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд. В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року залишено без змін (т. 2 а.с. 62-66).
У травні 2019 року, позивачем подано до Донецького окружного адміністративного суду уточнену позовну заяву до Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення залишку одноразової грошової допомоги в розмірі 3 323,73 грн., стягнення залишку середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з листопада 2015 року по 29 лютого 2016 року у розмірі 4 351,36 грн., стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 лютого 2016 року по 03 травня 2019 року у розмірі 27 924,47 грн.
В обґрунтування уточненого позову вимог посилається на те, що рішення суду в частині поновлення позивача на посаді виконано відповідачем 3 листопада 2015 року (наказ № 331 о/с від 3 листопада 2015 року), а 8 листопада 2015 року позивачу був оголошений наказ № 354 о/с від 6 листопада 2015 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС. При цьому звільненні позивачу не було здійснено розрахунок вислуги років та не було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка передбачена п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 - за розрахунком позивача розмір цієї грошової допомоги має складати 37 740,78 грн. (6 290,13*12/2). А з урахуванням сплати у розмірі 34 417,05 грн. залишок складає 3323,73 грн.(т. 2 а.с. 79-82).
Ухвалою суду від 20.06.2019року позовну заяву ОСОБА_1 в частині про стягнення з відповідача-2 го відповідача залишок середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з листопада 2015 року по 29 лютого 2016 року у розмірі 4 351,36 грн., стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 лютого 2016 року по 03 травня 2019 року у розмірі 27 924,47 грн. за клопотанням позивача залишено без розгляду.(т. 2 а.с. 139).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь позивача залишок одноразової грошової допомоги в розмірі 3 323,73 грн.
В апеляційній скарзі відповідач-2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на Порядок виплати особам РНС ОВС грошового забезпечення, затвердженого наказом МВС України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», звертає увагу суду, що для нарахування одноразової грошової допомоги беруться показники грошового забезпечення позивача, яке він отримав у місяці звільнення, тобто у листопаді 2015 року. Сума одноразової грошової допомоги, яку потрібно виплатити позивачеві, склала 7475 грн., яку він отримав у 2016 році. Окрім цієї, позивачу виплачена сума, визначена рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року у розмірі 34417,05 грн., та, на думку апелянта, виплачена надмірно.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 8 грудня 2003 року.
Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області № 288 о/с від 3 грудня 2003 року позивача призначено на посаду дільничного інспектора міліції; наказом УМВСУ в Донецькій області від 31 грудня 2003 року № 311 о/с позивачу присвоєно звання молодший лейтенант міліції; станом на час звільнення звання позивача - капітан міліції (наказ ГУМВС в Донецькій області від 31 березня 2011 року № 113 о/с.
З 14 серпня 2013 року займав посаду заступника начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) (Наказ ГУМВС України в Донецькій області від 14 серпня 2013 року № 362 о/с (т. 1 а.с. 61- 65).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у справі № 808/7013/14 встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2014 року № 805 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУМВС в Донецькій та Луганських областях" за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382, позивача звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (п. 24 наказу); наказом від 12 серпня 2014 року № 1535 о/с МВС України ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).
Цією ж постановою скасована постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року та задоволено частково позов ОСОБА_1 , внаслідок чого визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 805 від 29 липня 2014 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1535 о/с від 12 серпня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за здійснення вчинків, що дискредитують звання рядового й начальницького складу; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 333о/с від 5 вересня 2014 року в частині обчислення позивачу вислуги років та оголошення наказу про звільнення; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ізолятору тимчасового тримання узятих під варту осіб Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) з 13 серпня 2014 року; стягнуто зі Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 серпня 2014 року по 12 серпня 2015 року в сумі 44 268 грн. без урахування прибуткового податку й інших обов'язкових платежів (т. 1 а.с. 12-15).
Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 3 листопада 2015 року № 331 о/с позивача поновлено на посаді заступника начальника ізолятору тимчасового тримання узятих під варту осіб Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) з 13 серпня 2014 року. Ознайомлений з наказом 6 листопада 2015 року (а.с. 16, 55).
Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 6 листопада 2015 року № 354 о/с позивача на підставі п. 9 Розділу ХІ Закону Україну "Про національну поліцію" та відповідно до п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) звільнено з посади заступника начальника ізолятору тимчасового тримання узятих під варту осіб Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) з 6 листопада 2014 року. Відповідно до відмітки на вказаному наказі та згідно доповідної записки заступника начальника відділу майора міліції ОСОБА_2 від 11 грудня 2015 року за вих. № 13/8, позивач ознайомився з наказом 8 листопада 2015 року та позивачу була видана трудова книжка (т. 1 а.с. 17, 56, 87, 88).
Відповідно до довідки від 16 грудня 2015 року № 15/1538, виданої Слов'янським міським відділенням ГУМВС України в Донецькій області, за період вересень-жовтень грошове забезпечення розраховано, виходячи з місячного грошового забезпечення у розмірі 1 150,00 грн. (а.с. 57).
Згідно довідки Слов'янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області від 16 грудня 2015№ 15/1539, позивачу виплачено згідно рішення суду 44268 грн., після відрахування податків та зборів сума склала 42453,01 грн. платіжне доручення № 553 від 23.11.2015. Грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років) за період з 13.08.15 по момент звільнення 06.11.2015 було виплачено в сумі 3234,84 грн. після відрахування податків та зборів сума склала 3102,21 грн. Нараховано компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1111,67 грн.: 1150 грн.+1150 грн. = 2300,00 грн./60 днів*29 днів = 1111,67 (т. 1 а.с. 52).
Відповідно довідок Слов'янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області від 11.01.2016, 16.02.2016 № 15/191 та № 1773/303/06-2016 відповідно, позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 7474,00 грн. (т. 1 а.с. 53, 100).
Відповідно до довідки від 26.08.2015 року № 15/10190, Слов'янського міського відділу (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на момент звільнення ОСОБА_1 з Органів Внутрішніх Справ його грошове забезпечення в липні 2014 року складало 6290,13 грн. (оклад за посадою 800 грн., оклад за званням 120 грн., надбавка за вислугу років 230 грн., надбавка за особові умови служби 575 грн., доплата за ІВС 60 грн., премія 4462,50 грн., індексація 42,63 грн.) (т. 2 а.с. 89).
Відповідно до витягу з наказу від 05.09.2014року №333 о/с вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні складає 12 років 07 місяців 02 дні.(т. 2 а.с. 151).
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499), відповідно до підпункту 1.6 якої грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
За змістом частини першою статті 9 Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, яка діяла на час звільнення позивача з посади; далі - Закон № 2262-XII) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби, у тому числі, у зв'язку із скороченням штатів, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Порядок № 393) містить аналогічний зміст, згідно з яким, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби зв'язку із скороченням штатів, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Аналіз приписів статті 9 Закону № 2262-XII та пункту 10 Порядку № 393 дає підстави для висновку, що одноразова грошова допомога розраховується саме з місячного грошового забезпечення, а не з середньомісячного грошового забезпечення.
Відповідно до пунктів 1.3 та 3 Інструкції № 499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
Отже, яке вірно зазначив суд першої інстанції, при звільненні працівника органів внутрішніх справ зі служби за скороченням до розрахунку одноразової грошової допомоги мають включатися не лише основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років), а також і додаткові його види.
ОСОБА_1 проходив службу в органах міліції, порядок проходження якої, у тому числі і в частині виплати грошового забезпечення, врегульовані спеціальним законодавством України, а саме: Законом № 2262-XII, Порядком № 393 та Інструкцією № 499.
При цьому, спеціальним законодавством щодо осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не врегульовано питання, яким чином має обраховуватись одноразова грошова допомога при звільненні у зв'язку із скороченням особи, яка до дня звільнення перебувала у вимушеному прогулі і якій грошове забезпечення не нараховувалось, норми спеціальних законів мають пріоритет у правозастосуванні, тоді як положення трудового законодавства підлягають застосуванню лише у тих випадках, коли нормами спеціальних законів спірні правовідносини не врегульовано.
Таким чином, застосуванню підлягають положення абзацу шостого пункту 2 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), який, крім іншого, визначає порядок обчислення вихідної допомоги державним службовцям, яка за своєю правовою природою подібна одноразовій грошовій допомозі при звільненні особи рядового і начальницького складу. Згідно з цією нормою час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Матеріали справи свідчать, що позивач був звільнений з посади та поновлений за рішенням суду. З 13 серпня 2014 року по 2 листопада 2015 року позивач не працював та за ним не зберігалось його грошове забезпечення. Грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 44268,00 грн. за рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, за своєю правовою природою є компенсаційною виплатою особі за час її знаходження у вимушеному прогулі, а не оплатою праці.
Абзацом 6 п. 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Оскільки під час перебування у вимушеному прогулі позивачу грошове забезпечення не нараховувалось і не виплачувалось, тобто заробіток за ним взагалі не зберігався, то такий період не може включатися до розрахункового періоду при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року по справі №805/5021/15-а.
Отже, розмір грошової одноразової допомоги, що мала бути нарахована та сплачена позивачу під час його звільнення відповідно до абз.6 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року, складає: 6290,13 / 50% *12 років = 3145,07 * 12 років = 37 740,78 грн.
На виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29.02.2016р., позивачу нараховано та сплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 34 417,05 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення залишку одноразової грошової допомоги в розмірі 3 323,73 грн.
Отже, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст..ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року по справі № 805/5021/15-а - залишити без змін.
Повний текст складено 05 листопада 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв