ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 листопада 2019 року № 826/13400/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі також - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі також - Відповідач), в якому просить:
1. визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні та матеріальних допомог на оздоровлення, зазначених у довідці Національної поліції України від 04.04.2018 №188, протиправним.
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 вересня 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільнені та матеріальних допомог на оздоровлення, зазначених у довідці Національної поліції України від 04.04.2018 №188 та провести її виплату, після проведеного перерахунку.
3. стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 1409,60 грн. судового збору.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Так, на думку позивача, вона має право на перерахунок та виплату їй пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які зазначені у довідці Національної поліції України від 04.04.2018 року №188, а саме з урахуванням одноразової грошової допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні, які вона отримувала протягом 2015-2017 років, тобто протягом 24 місяців до звільнення зі служби в поліції - з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Відповідачем через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що не всі додаткові види грошового забезпечення враховуються при обрахуванні пенсії, а лише ті, які носять щомісячний (постійний) характер, тобто перелік додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії є вичерпним. Відповідач наголосив, що одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виплата яких носить індивідуальних характер, за відповідною посадою (посадами) для призначення пенсії особам, відповідно до Закону №2262 не враховуються. Так, відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 01.09.2017 року отримує пенсію за вислугу років, у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в розмірі 59% грошового забезпечення.
24.05.2018 року, Позивач звернулась до Відповідача із заявою, в якій просила у відповідності з вимогами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії та виплатити їй пенсію, виходячи з 59% грошового забезпечення з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільнені та матеріальної допомоги для оздоровлення, які вона отримувала протягом 2015-2017 років, тобто протягом 24 місяців до звільнення зі служби в поліції з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до своєї заяви позивачем додано оригінал довідки від 04.04.2018 року за №188.
Листом від 11.06.2018 року №16505/03 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача, що пенсія їй призначена відповідно до норм чинного законодавства, а види грошового забезпечення, які мають разовий характер, не можуть бути враховані до грошового забезпечення для визначення розміру пенсії.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 22.09.2010 року № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.
Враховуючи наведене, премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, виплата яких здійснювалася не щомісячно, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" видів грошового забезпечення. Дії відповідача, які виразилися в неврахуванні зазначених виплат при розрахунку пенсії позивача, вчинені обґрунтовано, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.03.2019 року у справі №522/11262/16-а, від 13.03.2019 року у справі №758/12628/16-а, від 19.03.2019 року у справі №727/5754/16-а, від 05.04.2019 року у справі №552/4875/17, від 15.04.2019 року у справі №522/9659/16-а.
У зазначеній постанові Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.
Як вбачається з довідки про нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні від 04.04.2018 року №188 у серпні 2016 року позивачці виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у загальному розмірі - 2 856,50 грн., в травні 2017 року позивачці виплачено - 2 856,50 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення та у серпні 2017 року позивачці виплачено - 81 358, 64 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні.
Отже, такі разові додаткові види грошового забезпечення не враховується при обчисленні пенсії.
Окрім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки вказана виплата також є одноразовою допомогою та має інше правове призначення.
Наведене свідчить про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні від 09.10.1979 у справі Ейрі проти Ірландії , здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії від 12.10.2004.
Європейський суд з прав людини в рішенні Великода проти України від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Також, Конституційний суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
У разі відмови в задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - відмовити в повному обсязі.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Суддя Л.О. Маруліна