01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"10" грудня 2009 р. Справа № 19/238-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра-Схід», м. Київ;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»,
с. Гаврилівка;
про стягнення 189619,38 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
Представники:
від позивача: Авторгов А.М. (довіреність б/н від 01.07.2009 р.),
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кобра-Схід»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(далі -відповідач) про стягнення 189619,38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови Договору № 31/07-08 про надання охоронних послуг від 31.07.2008 р. та не розрахувався за надані послуги з охорони в грудні 2008 р. та січні 2009 р., в результаті чого виникла заборгованість в сумі 157800,00 грн. Крім того, позивачем за всі прострочення по оплаті послуг, які мали місце під час дії договору, нараховані пеня в сумі 21314,23 грн., інфляційні в сумі 16956,64 грн. та 3% річних у сумі 2548,51 грн.
Ухвалою від 07.09.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/238-09 та призначив її розгляд на 28.09.2009 р.
Присутнім у судовому засіданні 28.09.2009 р. представником позивача на підставі ст. 22 ГПК України було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивача просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 157800,00 грн., пеню в сумі 39548,77 грн. втрати від інфляції в сумі 16956,64 грн. та 3% річних у сумі 3702,83 грн., а також відшкодувати витрати по наданню правової допомоги адвоката в сумі 9857,00 грн.
Ухвалою від 28.09.2009 р. суд відклав розгляд справи на 29.10.2009 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.
Судове засідання 29.10.2009 р. не відбулось, оскільки відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи.
Ухвалою від 03.11.2009 р. Голова господарського суду Київської області клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»про призначення колегіального розгляду справи № 19/239-09 залишив без задоволення та повернув справу для подальшого розгляду по суті.
Ухвалою від 03.11.2009 р. суд призначив розгляд справи на 03.12.2009 р.
Присутній у судовому засіданні 03.12.2009 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем жодним чином не підтверджується факт надання послуг у грудні 2008 року та в січні 2009 року, зокрема підписаними сторонами актами про надання послуг у відповідності з умовами договору. Тому позовні вимоги в цій частині стягнення боргу в сумі 157800,00 грн. не підлягають задоволенню, а також не підлягають задоволенню позовні вимоги і в частині стягнення штрафних санкцій, 3% річних та втрат від інфляційних процесів, нарахованих на суму 157800,00 грн. Крім того, при розрахунку штрафних санкцій, індексу інфляції та 3% річних за всі періоди прострочення по оплаті послуг, які мали місце під час дії договору, позивачем допущені численні арифметичні помилки.
Ухвалою від 03.12.2009 р. суд відклав розгляд справи на 10.12.2009 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, проте через канцелярію господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник ТОВ «Комплекс Агромарс»не зможе з'явитись, так як буде приймати участь в іншому засіданні в господарському суді м. Києва.
Судом клопотання відповідача відхилено, оскільки як вбачається з ухвали господарського суду м. Києва від 26.11.2009 р. представником ТОВ «Комплекс Агромарс»є Яковіцька І.П., тоді як у даній справі відповідача представляє Круглов С.С.
Крім того, суд вважає, що відповідно до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (за договором -Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кобра-Схід»(за договором -Охорона) було укладено Договір про надання охоронних послуг № 31/07-08 від 31.07.2008 р., за умовами якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт, вказаний у дислокації -додаток № 1. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожева служба охорони (п. 1.1 договору). Сума даного договору складає 78900,00 грн. і не може бути змінена до 31.12.2008 року. Оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним. Акт про надання охоронних послуг підписується замовником до 5 числа місяця (п.п. 6.1.-6.3.). Договір набирає чинності з 01.08.2008 р. і діє до 31.12.2008 р. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови,договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону за 10 днів.
На виконання умов договору, позивач надав послуги з охорони об'єктів відповідача на загальну суму 473400 грн. за період з серпня 2008 р. по січень 2009 р. Факт надання послуг за період з серпня по листопад 2008 р. підтверджується підписаними сторонами актами здачі прийняття робіт (надання послуг), а саме: Акт № ОУ-0000240 за серпень 2008 р.; Акт № ОУ-0000273 за вересень 2008 р., Акт № ОУ-0000306 за жовтень 2008 р., Акт № ОУ-0000339 за листопад 2009 р. Відповідач за послуги, надані на підставі вказаних актів, розрахувався повністю, але з прострочкою платежу.
Листом від 20.01.2009 за вих. № 49 відповідач повідомив про припинення договірних відносин з 01.02.2009 р.
При цьому, відповідач не оплатив послуги з охорони об'єктів, надані у грудні 2008 р. та січні 2009 р., а також не підписав відповідні акти за ці періоди.
Проте, позивач звернувся до відповідача з листом від 22.01.2009 р. за № 172, в якому просив провести розрахунок за надані охоронні послуги у січні 2009 р., та з листом від 27.01.2009 р. за № 173, яким просив повернути підписаний другий екземпляр акту про надання охоронних послуг за грудень 2008 р.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Статтею 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
12.02.2009 р. позивач вручив відповідачу претензію вх. № 179 від 11.02.2009 р. з вимогою у строк до 18 лютого 2009 року сплати заборгованість у сумі 157800,00 грн. за надані послуги охорони в грудні 2008 р. та січні 2009 р.
Приписами ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за надані послуги охорони в грудні 2008 р. та січні 2009 р. у встановлений законом строк не розрахувався. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 157800,00 грн. Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, тому в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно пункту 6.4. договору, у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охорони згідно договору, замовник зобов'язаний сплатити охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Суд, перевіривши розрахунок позивача та з урахуванням наведених вище підстав, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково в розмірі 24245,41 грн., а саме:
- за всі прострочення по оплаті послуг, які мали місце під час дії договору, за розрахунком позивача у сумі 5854,14 грн.;
- за період прострочки з 10.02.2009 р. по 10.08.2009 р. з суми боргу 157800,00 грн. (157800 грн. х 125 дн. (з 10.02.2009 р. по 14.06.2009 р.) х 12% х 2 : 100 : 365 = 12969,86 грн.; 157800 грн. х 57 дн. (з 15.06.2009 р. по 10.08.2009 р.) х 11% х 2 : 100 : 365 = 5421,41 грн., оскільки у відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких за розрахунками позивача, які є арифметично правильними, складає: втрати від інфляції в сумі 16956,64 грн. та 3% річних у сумі 3702,83 грн., що підлягає задоволенню судом у повному розмірі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню 2027,05 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9857,00 грн. витрат на послуги адвоката, сплачені на підставі Угоди про надання адвокатом правової допомоги від 01.07.2009 р.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка; код ЄДРПОУ 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобра-Схід»(03051, м. Київ, вул. Солом'янська, 18-А, оф. 18; код ЄДРПОУ 33234323) 157800 (сто п'ятдесят сім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. -боргу, 24245 (двадцять чотири тисячі двісті сорок п'ять) грн. 41 коп. -пені, 3702 (три тисячі сімсот дві) грн. 83 коп. -3% річних, 16956 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 64 коп. -втрат від інфляції, 2027 (дві тисячі двадцять сім) грн. 05 коп. - витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 9857 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп. -витрат на оплату послуг адвоката.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя