Справа № 2а-7885/09
Категорія № 2.19.5
Іменем україни
«22 » січня 2009 року
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качуріна Л.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському р-ні Луганської області про стягнення допомоги дитині війни, -
У грудні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України про зобов'язання виплати соціальну допомогу, в якому послався на те, що він має правовий статус „дитини війни", відповідачем йому не виплачувалася соціальна допомога, передбачена ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Тому позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 та 6 місяців 2008 рік в розмірі 3195, 30 грн.
Від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Ухвалою суду від 02.02.2009 року вирішено розглядати справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня -380 грн., з 01 квітня - 406 грн.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року - 605 грн., з 1 липня 2008 року - 607 грн.
Таким чином, суд вважає, що відповідач мав провести перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 01.10.2008 року.
Вимоги щодо виплати підвищення з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню, так як Законом України № 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 року « Про Державний бюджет України на 2006 рік», дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на 2006 рік і до теперішнього часу Закон України 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 року не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ст. ст. 22, 46 Конституції України, передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цієї Конституцією, не є вичерпними, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Враховуючи обставини справи суд вважає за необхідне поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2007 рік.
Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межи позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії позивачу відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки зазначена бездіяльність порушує права та інтереси позивача
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе поновити пропущений строк на звернення до суду, визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду з невиплати підвищення до пенсії позивачеві за віком, як дитині війни, протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 01.10.2008 року.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу- відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З квитанцій про сплату судового сбору, вбачається, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп., що підлягає частковому відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Перевальського району Луганської області про стягнення допомоги дитині війни задовольнити частково.
Поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії за 2007 рік.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Перевальського району Луганської області щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Перевальського району Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 01.10.2008 року.
В інших частинах адміністративного позову відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1, 70 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову складено та підписано 22 січня 2009 року