06 листопада 2019 року Справа № 915/1956/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЯЛ МЕТАЛ” (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 41, кв. 2), адреса для листування: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 10/2, оф. 54
до відповідача: Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод” (54017, м. Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 120)
про: стягнення заборгованості, -
05.09.2019 товариство з обмеженою відповідальністю “РОЯЛ МЕТАЛ” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 02.09.2019 (вх. № 14085/19) про стягнення з Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод” заборгованості в розмірі 165857,45 грн.
Предметом даного позову є майнова вимога позивача, як постачальника, про стягнення з відповідача, як покупця, заборгованості за договором поставки №1815317 від 12.01.2018, яка виникла внаслідок порушення останнім строків оплати за поставлений товар.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1956/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 10.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу 5-денний строк від дня отримання ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено розгляд справи здійснювати без виклику сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті, запропоновано позивачу направити суду та іншим учасникам справи копію специфікації від 23.08.2018, що є додатком до договору поставки №1815317 від 12.01.2018.
Відзивом від 26.09.2019 відповідач вважає, що заборгованість за договором поставки №1815317 від 12.01.2018 не виникла та правових підстав для задоволення позову немає.
Заперечення обгрунтовано тим, що позивачем надано недостатньо доказів, якими відповідно до умов договору підтверджується поставки товару на суму 139217,28 грн. (доказів надання рахунків на оплату відповідно до п.5.1. договору). На думку відповідача, з урахуванням вимог п. 3.5. договору товар вважається непоставленим.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що розрахунок пені не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України та просить суд, у випадку не погодження з правовою позицією відповідача, зменшити розмір штрафних санкцій.
Відповідач не згодний з вимогою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
Додатковим відзивом відповідач повідомляє, що за його даними станом на 27.09.2019 заборгованість склала 111530,82 грн., при цьому останній платіж відповідачем було здійснено до звернення позивача до суду, що з урахуванням здійснених оплат розрахунок інфляційних витрат, 3% річних, пені є математично невірним.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Частинами 1-3 статті 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно частин 1, 6 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує “процесуальну” справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).
З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.
Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.
Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).
В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).
Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).
На підставі вищевикладеного та враховуючи твердження відповідача, суд дійшов висновку про те. що проведення процедур загального позовного провадження у цій справі сприятиме досягненню завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України, а тому вважає за необхідне здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання зі стадії відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 176, 177, 182, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
2. Розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі.
3. Підготовче засідання призначити на 02 грудня 2019 року о 09:30.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Миколаїв, Будинок Рад, вул.Адміральська, 22, поверх 9.
4. Повідомити про дату, час та місце проведення судового засідання учасників справи.
5. Відповідач має право в 15-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду відзив з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
6.Позивач має право в 5-денний строк від дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з дотриманням правил, встановлених статтею 166, частинами 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
7.Відповідач має право в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення з дотриманням правил, встановлених статтею 167, частинами 3-6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
8. Ухвалу надіслати учасникам справи.
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Ржепецький