Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
06 листопада 2019 рокуСправа № 912/2693/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/2693/19
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д
до відповідача Фізичної особи-підприємця Пиріг Віталія Володимировича, АДРЕСА_1
про стягнення 20 859,44 грн
Представники сторін участі в судовому засіданні не брали,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи-підприємця Пиріг Віталія Володимировича про стягнення заборгованості за Договором №Б/Н від 06.08.2012 в розмірі 20 859,44, з яких 4 262,23 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 13 684,71 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 912,50 грн заборгованість по комісії за користуванням кредитом, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем Договору №Б/Н від 06.08.2012 в частині повернення кредитних коштів.
Ухвалою від 26.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2693/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 15.10.2019 о 09:30 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою від 15.10.2019 відкладено судове засідання у справі №912/2693/19 до 06.11.2019 о 10:00 год.
Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 06.11.2019 не забезпечили.
Позивач належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується матеріалами справи.
06.11.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про перенесення засідання суду, призначеного на 06.11.2019 о 10:00 год., на іншу дату. Дане клопотання надійшло до суду без кваліфікованого електронного підпису.
За ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обовязковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Статтею 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах (погодженої Листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 №01-17/315/384/13 та затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28) встановлено, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.
Станом на 06.11.2019, оригінал клопотання представника позивача від 06.11.2019 про перенесення даного засідання суду на іншу дату, в паперовій формі до господарського суду не надходив.
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність кваліфікованого електронного підпису позивача суд не вважає вказане клопотання офіційним документом та не розглядає його.
Поштовий конверт з ухвалою суду від 15.10.2019, направлений на адресу фізичної особи-підприємця Пиріг Віталія Володимировича, повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв'язку "інші причини, що не дали змоги виконати зобов'язання щодо пересилання поштового відправлення".
Господарським судом ухвали від 26.09.2019 та 15.10.2019 направлено на адресу відповідача, повідомлену позивачем та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 46-47).
Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку та її повернення до Господарського суду із відміткою поштового відділення про невручення, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду, вважається врученою відповідачу - в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.
Крім направлення ухвал господарського суду на юридичну адресу відповідача, господарським судом також здійснювались спроби повідомити відповідачеві про час та місце розгляду справи засобами телефонного зв'язку за номером, зазначеним у витязі з ЄДР та іншими зазначеними в матеріалах справи номерами, що підтверджується відповідною телефонограмою.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.
Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 06.11.2019 господарським судом досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
06.08.2012 фізичною особою-підприємцем Пиріг Віталієм Володимировичем підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 23).
Згідно вказаної вище заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 06.08.2012 та взяв на себе зобов'язання виконати умови Договору.
Відповідно до Договору відповідачеві було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено Умовами.
Пунктом 3.18.1.16. Умов та правил надання банківських послуг, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви, визначено, що при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першої" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.18.1.1 Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.
Згідно п. 3.18.1.8 Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводяться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до п. 3.18.1.6 Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви, визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надавши кредитний ліміт в розмірі 2500,00 грн.
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви).
При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2.Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви).
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.18.4.4. Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви, визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви, - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до 3.18.5.1 Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Пунктом 3.18.6.1. Умов, витяг з яких позивачем додано до позовної заяви, зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
За правилами частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу вимог статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
У відповідності до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.
Укладений між Банком та відповідачем договір, який за своєю суттю відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання його сторонами.
В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Позивач, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку нарахував відповідачу, станом на 05.09.2019, заборгованість у загальній сумі 33 350,96 грн, яка складається з наступного:
- 2 500,00 грн - заборгованості за кредитом;
- 8 123,89 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом;
- 4 091,71 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом;
- 18 635,36 грен пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Господарський суд враховує, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2016 у справі № 904/3867/16 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця Пиріг Віталія Володимировича стягнуто з відповідача заборгованість за договором №б/н від 06.08.2012р. в розмірі 12 491,52 грн, з яких 2 500,00 грн заборгованість за кредитом, 3 861,66 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 950,65 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за користування кредитом, 1 179,21 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20 859,44 грн, з яких 4 262,23 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 13 684,71 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 912,50 грн заборгованість по комісії за користування кредитом. Тобто заборгованість нараховану згідно умов кредитного договору по теперішній час та яка не була предметом розгляду у справі №904/3867/16.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначене, розглядаючи справу № 912/2693/19, господарський суд враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17 в силу приписів ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17 Верховний суд дійшов таких висновків:
"За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.".
Так у справі №912/2693/19 в заяві на відкриття рахунку та анкеті про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 06.08.2012 (а.с. 23) відсутнє погодження відповідача щодо сплати відсотків та їх розміру та пені, а отже, відсутня домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі та порядку, що визначені позивачем. Зі змісту поданого позивачем Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" (а.с. 24-33) не вбачається, що це саме ті Умови та правила надання банківських послуг, на які погодився відповідач при підписанні Заяви від 06.08.2012.
Отже, позивачем не подано суду доказів взаємного узгодження позивачем і відповідачем розміру, строків та порядку сплати процентів, пені та комісії за користування кредитом.
Аналогічні позиції викладенні у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №916/2755/18.
Взявши до уваги судову практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, пені, а також комісії за користування кредитом, тому суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином засвідчені копії рішення направити Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д та 49027, м. Дніпро, а/с 1800), Фізичній особі-підприємцю Пиріг Віталію Володимировичу ( АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 06.11.2019.
Суддя Т. В. Макаренко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.