10 лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кашапової Л.М.
суддів Снітка C.O.
Олексієнка М.М.
при секретарі Ганько Ю.І.
з участю представника позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 та його
представника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Васьковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Васьковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2008 року, -
встановила:
Справа № 22 ц - 129 Головуючий у суді 1 інст. Ольшевська Н.В.
Категорія 37 Суддя - доповідач Кашапова Л.М.
В травні 2006 року ОСОБА_3. звернулася в суд з позовом до територіальної громади Васьківської сільської ради, в якій просила встановити факт родинних відносин між нею та її померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 року матір'ю ОСОБА_5., встановити факт прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5., у вигляді 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 присадибної земельної ділянки за вказаною адресою площею 0,60га, яка була передана у власність матері згідно рішення Васьковицької сільської ради від 15.05.1998 року №6, права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП „Поліська нива", розміром 4,93 умовних кадастрових гектара відповідно до сертифіката серії НОМЕР_1 від 20.02.1997 року та визнати за нею право власності на спадкове майно.
Зазначала, що проживала разом з матір'ю, доглядала її до смерті, сплачувала комунальні послуги, фактично вступила в управління спадковим майном, проте у встановлений законом строк не звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщини, бо не знала, як це треба зробити. На даний час для оформлення спадщини їй необхідно встановити факт родинних відносин з померлою матір'ю, оскільки у неї відсутнє свідоцтво про розірвання шлюбу з першим чоловіком ОСОБА_6
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду від 21.04.2008 року до участі в справі в якості співвідповідачів залучено сина позивачки ОСОБА_2. та сестру позивачки ОСОБА_4
В травні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_3 та Васьковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, в якій просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті бабусі ОСОБА_5., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у вигляді 1/2 частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 присадибної земельної ділянки за вказаною адресою площею 0,60га, яка була передана у власність ОСОБА_5. згідно рішення Васьковицької сільської ради від 15.05.1998 року №6, права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Поліська нива", розміром 4,93 умовних кадастрових гектара відповідно до сертифіката серії НОМЕР_1 від 20.02.1997 року та визнати за ним право власності на спадкове майно.
Посилався на те, що являється спадкоємцем померлої ОСОБА_5., яка залишила нотаріально посвідчений заповіт на його ім'я від 12.03.1986 року, про який знала як його мати ОСОБА_3., так і всі інші члени родини, оскільки саме бабуся виховувала та утримувала його з малих років і до повноліття. Після смерті бабусі він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, так як проводив ремонтні роботи в належній померлій частині будинку, відремонтував огорожу, тобто фактично прийняв спадщину.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду від 30.05.2008 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_3
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 11 листопада 2008 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року за життя була матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено факт прийняття ОСОБА_2. спадкового майна у вигляді 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 земельного паю розміром 4,93 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі, яка належить ОСОБА_5. на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, виданого 20.02.1997 року, яке залишилось після смерті ОСОБА_5., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та визнано за ОСОБА_2. право власності на спадкове майно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог та відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального закону, не дано належної оцінки зібраним по справі доказам, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд не прийняв до уваги той факт, що її сестра ОСОБА_4 відмовилась від спадщини на її користь, що вона, як непрацездатна донька померлої ОСОБА_5. має право на обов'язкову частку у спадщині, що при складанні заповіту на ім'я ОСОБА_2 не було дотримано вимог чинного законодавства, зокрема Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 13.06.2000 року, зареєстрованого в Коростенському міжміському бюро технічної інвентаризації 13.06.2000 року згідно реєстрового №57, та права на земельний пай в КСП „Поліська нива" розміром 4,93 в умовних кадастрових гектарах, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 20.02.1997 року, виданим на ім'я померлої (а.с.3-7).
Копії рішення №6 другої сесії Васьковицької сільської ради від 15.05.1998 року про передачу у приватну власність ОСОБА_5. присадибної земельної ділянки біля належної їй на праві власності частини будинку суду не надано сторонами по справі, а тому присадибна земельна ділянка не розглядалась судом як об'єкт спадкового майна.
12.03.1986 року ОСОБА_5. склала заповіт, яким заповіла житловий будинок по АДРЕСА_1, а також все інше майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_2, Заповіт до дня смерті ОСОБА_5. не змінювала і не скасовувала.
Після смерті ОСОБА_5. ОСОБА_2 одразу зробив косметичний ремонт в кв.¹1 спадкового будинку, відремонтував огорожу, в послідуючому переобладнав піч після пожежі, яка виникла 06.12.2003 року, приймав участь в заміні підлоги, що підтверджується довідкою Коростенського районного управління ГУ МНС України в Житомирській області від 26.01.2009 року №91, показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_2 фактично вступив в управління спадковим майном, а отже згідно вимог п.1 ч.1 ст.549 ЦК України 1963 року його слід вважати таким, що прийняв спадщину.
У встановлений законом строк ОСОБА_2 не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом, так як не знав вимог діючого на той час законодавства На даний час оформити спадкові права у встановленому законом порядку йому перешкоджає наявність спору про право на спадкове майно, який виник між ним та його матір'ю ОСОБА_3, та письмова відмова Коростенської районної державної нотаріальної контори.
ОСОБА_3. була зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 31.05.2000 року, доглядала ОСОБА_5. до смерті та поховала її. Має в своєму розпорядженні правовстановлюючі документи, що підтверджують право померлої на частину житлового будинку та земельний пай в КСП „Поліська нива", користується майном померлої ОСОБА_5. На підтвердження того, що являється дочкою ОСОБА_5., ОСОБА_3 надала копію свідоцтва про народження, у відповідності до якого ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року, її матір'ю зазначено ОСОБА_5 (а.с.9,12,13).
У встановлений законом строк ОСОБА_3. не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, так як не знала вимог діючого на той час законодавства. На даний час оформити спадкові права у встановленому законом порядку їй перешкоджає наявність спору про право на спадкове майно, який виник між нею та її сином ОСОБА_2., та письмова відмова Коростенської районної державної нотаріальної контори.
Відповідно до вимог СТ.524 ЦК України 1963 року, який був чинним на час смерті ОСОБА_5., спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти ( в тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належать також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин з померлою ОСОБА_5., суд першої інстанції виходив з того, що допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що позивачка являється дочкою померлої ОСОБА_5. і цей факт не заперечували відповідачі по справі.
З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він суперечить нормам закону, які регламентують підстави та порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до вимог п.п. 1,2 ч.1 та ч.2 статті 258 ЦПК України в заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт. До заяви додається довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995
року №5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з послідуючими змінами) суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, якщо в органах РАГС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.
Зі змісту первісної позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3. ставлячи перед судом вимогу про встановлення факту родинних відносин між нею та її матір'ю ОСОБА_5., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, послалась на те, що в неї відсутнє свідоцтво про розірвання шлюбу з її першим чоловіком ОСОБА_6, з яким вона одружилася 22.04.1946 року. Будь-яких відомостей про причини неможливості одержання або відновлення вказаного документу позивачка не надала, довідки органу реєстрації актів цивільного стану про неможливість відновлення втрачених документів до позовної заяви не долучила.
В процесі розгляду справи не було здобуто документальних доказів і про те, що органами реєстрації актів цивільного стану було відмовлено ОСОБА_3 у відновленні запису про реєстрацію розірвання шлюбу з ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю даного запису в книгах реєстрації відповідних записів, що збереглись.
З пояснень представника позивачки, даних при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, вбачається, що шлюб між ОСОБА_3 та
ОСОБА_6 був розірваний судовим рішенням, яке не подавалось на реєстрацію в органи реєстрації актів цивільного стану. Однак ні позивачка в позовній заяві, ні представник позивачки в процесі розгляду справи не зазначили конкретних відомостей щодо дати прийняття судового рішення та назви суду, який розглядав справу про розірвання цього шлюбу. Тобто, зазначені обставини вказують на те, що позивачка ОСОБА_3. зареєструвала 13.04.1959 року шлюб з ОСОБА_12., не розірвавши у встановленому законом порядку свій перший шлюб з ОСОБА_6 (а.с. 10,11.).
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення вимог первісного позову про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та її померлою матір'ю ОСОБА_5. прийнято з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства та суперечить встановленим по справі обставинам, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_5., оскільки вимоги в цій частині є безпідставними, а сам по собі факт порушення позивачкою вимог закону в сфері сімейного законодавства не може бути підставою для захисту іншого цивільного права позивачки в судовому порядку, зокрема права на спадкування.
За даних обставин, коли на час розгляду справи не вбачається підстав для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_5., коли ОСОБА_3. не надала доказів про те, що є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту реєстрації розірвання шлюбу з ОСОБА_6 чи визнання відмови органу реєстрації актів цивільного стану у відновленні запису про реєстрацію розірвання шлюбу з ОСОБА_6 протиправною та зобов'язання відновити актовий запис, висновок суду про відмову в задоволенні вимог первісного позову про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 та визнання права власності ОСОБА_3 на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5., є обгрунтованим і відповідає дійсним обставинам справи, а тому підстав для скасування рішення суду в цій частині не вбачається.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно не врахував право позивачки на обов'язкову частку у спадщині, як непрацездатної дочки померлої ОСОБА_5., є необгрунтованим, оскільки ОСОБА_3. не довела документально свою приналежність до кола спадкоємців першої черги за законом, а сам по собі факт проживання в частині будинку, що належала на праві власності ОСОБА_5. за її життя та після її смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не породжує права на спадкування.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови сестри позивачки ОСОБА_4 від спадщини на користь позивачки є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.553 ЦК України 1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі був відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчиняв жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Тому заява відповідачки ОСОБА_4, датована 12.06.2007 року, тобто задекларована через п'ять років та чотири місяці після смерт ОСОБА_5., не має правової сили в частині відмови від спадщини на користі ОСОБА_3, і ОСОБА_4 слід вважати такою, що відмовилась від прийняття спадщини, оскільки вона не вчинила дій передбачених ст.549 ЦК України 1963 року.
Безпідставними являються і посилання апелянта на те, що суд не дав належної оцінки тій обставині, що заповіт на ім'я ОСОБА_2 складено посвідчено з порушень вимог закону, оскільки заповіт являється одностороннім правочином, а недійсність правочину повинна бути встановлена лише в судовому порядку з підстав визначених законом.
На час розгляду справи не було рішення суду, яке вступило в законну сил) про визнання заповіту ОСОБА_5. від 12.03.1986 року недійсним, таких позовних вимог ОСОБА_3. перед судом при розгляді даної справи не ставила. З врахуванням того, що вказаний заповіт складено з дотриманням вимог, передбачених ст.541 ЦК України 1963 року, тобто у письмовій формі нотаріально посвідчено, підстав вважати його на даний час нікчемним згідно вимог ч.1 ст.1257 ЦК України немає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду в частині задоволеню зустрічного позову ОСОБА_2 не спростовують, не містять посилань на порушення судом норм процесуального закону чи неправильне застосування норм матеріального закону, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для скасування рішення суду в цій частин немає.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2008 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо встановлення факту родинних відносин: що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за життя була матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Ухвалити нове рішення в цій частині.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.