Іменем України
24 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Павицької Т.М. суддів Косигіної Л.М., Котік Т.С. при секретарі Порохня М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі матеріали за заявою Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ЗАТ КБ «ПриватБанк») про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 грудня 2008 року, -
встановила:
В жовтні 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, який був укладений між ними 12.07.2006 року. Заявник вказав, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст.ст.526, 527, 530 ЦК України та умов кредитного договору не виконує взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим банк має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту відповідно до вимог ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 грудня 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу суду і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що поза увагою суду залишилися вимоги ч.1 ст. 96 ЦПК України і те, що представлений кредитний договір відповідає вимогам законодавства щодо його оформлення. Висновок суду про те, що між сторонами існує спір про право є помилковим.
Справа №22 ц/617 Головуючий в суді 1-ї інст. Кондратюк А.Д. Категорія 57 Суддя - доповідач Павицька Т.М.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Крім цього, слід врахувати, що вимоги, передбачені ч.1 ст.9б ЦПК України, мають бути документально підтверджені та безспірні, тобто не може викликати сумнівів ні момент настання права вимоги, ні суму грошових коштів. У наказному провадженні не може розглядатися спір про право.
Законодавець визначив, що для видачі судового наказу докази, що подаються заявником, мають бути безспірними оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутності потреби у їх дослідженні.
Встановлено, що 12.07.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір строком до 10 липня 2009 року. Відповідно до п.3.1, п.4.1 кредитного договору ОСОБА_1 за користування кредитом зобов'язувалася сплачувати відсотки та пеню.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить видати судовий наказ про дострокове стягнення з ОСОБА_1 всієї суми , заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов'язання та судового штрафу у вигляді фіксованої суми та процентів.
Таким чином викладені обставини свідчать про те, що заявником порушується питання по стягнення сум, які не передбачені кредитним договором, не погоджені з .боржником та не можуть бути досліджені в наказному провадженні.
Крім того, строк дії кредитного договору закінчується 10 липня 2009 року. Тобто, в заяві ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу фактично ставиться питання про дострокове розірвання договору, що вказує також на спір про право.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постановляючи ухвалу 25 грудня 2008 року, суддя обгрунтовано виходив з того, що зі змісту заявлених вимог вбачається спір про право, який повинен вирішуватись в позовному провадженні.
Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, не містять посилань на порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви про видачу судового наказу.
Постановлена суддею ухвала є законною та обрунтованою, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.