24 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Заполовського В.Й.,
суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.,
при секретарі судового засідання Никончук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Малинська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на половину будинку та земельної ділянки за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2008 року, -
встановила:
У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду та після збільшення позовних вимог просив постановити рішення суду, яким визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Малинською державною нотаріальною конторою Житомирської області на ім'я ОСОБА_3 після смерті її чоловіка ОСОБА_4; визнати недійсним заповіт, укладений ОСОБА_3 21.06.2005 року на користь ОСОБА_2; визнати за ним право власності на половину будинку АДРЕСА_1 та половину земельної ділянки згідно державного акту на землю від 21.11.2003 року.
Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 Після смерті останнього він та ОСОБА_5, тобто дружина померлого, а його мати, в шестимісячний термін прийняли спадщину ( зробили ремонт будинку, провели газ, обробляли земельну ділянку, тощо) та він одночасно направив поштою до Малинської державної нотаріальної контори заяву про
Справа №22ц/233 Головуючий у суді 1-ї інст. Тимошенко А.О.
Категорія 37 Суддя- доповідач Заполовський В.И.
прийняття спадщини. Таку ж заяву подала і ОСОБА_3 Однак його заява своєчасно не була вручена нотаріальній конторі. В зв'язку з чим свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, було видане лише на ім'я ОСОБА_3 Остання 21.06.2005 року склала заповіт на ім'я ОСОБА_2
Вважає, що заповіт є недійсним, оскільки ОСОБА_3 особисто його не підписувала, волевиявлення не було вільним і не відповідало її волі та відповідачка одержала заповіт внаслідок обману та тиску на заповідача.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2008 року позов задоволено частково.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Малинською державною нотаріальною конторою 29.08.2003 року та зареєстроване за №2-1453, в частині права власності ОСОБА_3 на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1; визнано частково недійсним заповіт, складений 21 червня 2005 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Януш Л.О. та зареєстрований за №1509, в частині розпорядження 1/4 частиною будинку АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 7,50грн. та на користь держави судовий збір у сумі 2,13грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваного рішення, як такого, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі.
Посилається на те, що судом дана невірна юридична оцінка зібраним по справі доказам, не вирішені всі його позовні вимоги, не визнано за ним право власності на частину будинку та земельної ділянки.
Також суд безпідставно не прийняв до уваги покази свідків, допитаних за його клопотанням, а прийняв до уваги лише покази свідків допитаних за клопотанням відповідачки. Крім цього, суд безпідставно прийняв до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи підпису на заповіті ОСОБА_3, хоча категоричного висновку з цього приводу не дано. Разом з тим, суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 пропустила строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та те, що заяви від її імені на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 написані різними почерками, з різними підписами, маються підтирки, невірно вказана дата смерті останнього. Факт прийняття спадщини ОСОБА_3 судом не встановлений. Тому ОСОБА_3 не мала права на спадкування, а він один прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить змінити вказане рішення суду в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1, як таке, що 1963року). ). Оскільки заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1 своєчасно не надійшла до нотаріальної контори, то свідоцтва про право на спадщину, Малинською державною нотаріальною конторою, були видані 29.08.2003 року та 27.10.2003 року тільки на ім'я ОСОБА_3, а саме на весь житловий будинок АДРЕСА_1 та на всю земельну ділянку біля нього площею 0,0740га. (а.с.8, 102).
Однак, ОСОБА_3, мала право на спадкування 1/4 частини спірного
будинку та з врахуванням належної їй 1/2 частки будидку,. остання мала б
право на 3/4 частини всього будинку і в такому ж розмірі земельної ділянки
біля нього, а на решту 1/4 частину будинку та таку ж частину земельної
ділянки мав право на спадкування позивач ОСОБА_1
Тому наявні підстави для визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 жовтня 2003 року в частині права власності ОСОБА_3 на 1/4 частину земельної ділянки біля вищевказаного будинку.
З врахуванням наведеного, ОСОБА_3 вправі була розпорядитися лише вказаною частиною спірного будинку та земельної ділянки, тобто у розмірі 3/4 частини, а не всією частиною, як визначено нею в заповіті від 21.06.2005 року на користь ОСОБА_2( а.с.35). Оскільки даний заповіт визнаний частково недійсним лише в частині розпорядження ОСОБА_3 1/4 частиною будинку, яка мала належати ОСОБА_1, то цей заповіт, і в частині розпорядження останньою 1/4 частиною земельної ділянки, мав бути визнаний судом частково недійсним.
В зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення суду, яким відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення цих вимог.
В решті рішення підлягає залишенню без змін враховуючи наступне.
Задовольняючи позов про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, виданого на ім'я ОСОБА_3 в частині права останньої на спадщину в 1/4 частині спірного будинку, а також частково недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в частині розпорядженння 1/4 частиною цього ж будинку, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_9, відповідно до ст.529 ЦК ( в редакції 1963 року, який діяв на час його смерті) прийняв спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, надіславши її поштою 15.09.2002 року до Малйнської державної нотаріальної контори, засвідчивши свій підпис у приватного нотаріуса відповідно до пункту 110 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14.06.1994 року №18/5.
При цьому судом враховано, що відповідно до ст.22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю, спірне спадкове майно, зокрема будинок АДРЕСА_1, на момент смерті ОСОБА_4, належало останньому та його дружині ОСОБА_3 в рівних частках, тобто по 1/2 частині. В зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_3, як спадкоємці ухвалене з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю.
Зокрема вказує, що суд помилково вийшов за межі позовних вимог, що призвело до неправильного вирішення справи. Задовольняючи вимогу про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, суд виходив як із доведеної обставини, що позивач прийняв спадщину, але не врахував того, що при видачі свідоцтва, що оспорюється, у державного нотаріуса були відсутні дані, які б свідчили про намір ОСОБА_1 прийняти спадщину. Тому останній має право довести протилежне при відповідному зверненні до суду, як в порядку позовного провадження, так і в порядку окремого провадження.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Із змісту вимог позивача ( а.с. 2-6, 51-59 ) слідує, що ОСОБА_1 просив визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_4, виданих на ім'я ОСОБА_3, згідно яких остання набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку біля цього будинку, переданої для обслуговування будинку, господарських будівель і споруд. Також просив визнати недійсним заповіт від 21.06.2005 року, за яким вищевказаний будинок та земельну ділянку ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частину спірного будинку та таку ж частку земельної ділянки.
Проте, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, що стосуються земельної ділянки, суд першої інстанції відмовив позивачу у визнанні частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 в 1/4 частині спірної земельної ділянки та у визнані частково недійсним заповіту від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, що стосується розпорядження 1/4 частиною вищевказаної земельної ділянки.
Однак з таким рішенням суду не може погодитися колегія суддів, виходячи з таких обставин .
Як вбачається з матеріалів справи, та як встановлено судом, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, перебували у зареєстрованому шлюбі та у вказаний період на земельній ділянці площею 0,0740га., яка згодом була передана у приватну власність, побудували житловий будинок АДРЕСА_1. Тому, зазначений будинок та земельна ділянка на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, належали їм на праві спільної сумісної власності ( ст.22 КпШС) та їх частки є рівними (ст.28КпШС), (а.с. 71, 80, 86, 87, 98).
Після смерті ОСОБА_4. на належну йому 1/2 частину майна відкрилась спадщина, яку прийняли його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 - позивач у справі, відповідно до ст.549 ЦК ( в редакції за законом, які прийняли спадщину, мали право на спадщину померлого ОСОБА_4, а саме по 1/4 частині кожний всього будинку та в такому ж розмірі земельної ділянки.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" - свідоцтво про право на спадщину видається з; письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для. одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право па спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи наведене, суд правильно відмовив позивачу у визнанні за ним права власності на частину спірного будинку та земельної ділянки біля нього, оскільки це питання може бути вирішено шляхом видачі позивачу нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину на належну йому частину спадкового майна.
Суд також правильно відмовив позивачу у визнані недійсним заповіту: вказаних ним підстав, а саме про те, що волевиявлення заповідача на складання заповіту не було вільним, заповіт був вчинений під впливом обману і підписаний не ОСОБА_3, оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні.
Доводи відповідачки ОСОБА_2 про те, що суд вийшов за межі позовних вимог та задовольняючи вимогу про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, помилково виходив як і: доведеної обставини, що позивач прийняв спадщину, не є обгрунтованими та на правильність частини оскаржуваного відповідачкою рішення не впливають. Вони спростовуються наявними в справі доказами про те, що позивач своєчасно прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 шляхом подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщию (а.с.12, 66-85), яка своєчасно не надійшла до нотаріальної контори не з його вини.
Тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
Вирішили:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Малинського районного суду Житомирської облает від 20 листопада 2008 року в частині вимог ОСОБА_1, що стосується земельної ділянки, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на 'спадщину за законом, видане державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори Житомирської області 27 жовтня 2003 року та зареєстроване в реєстрі за № 1-6579, в частині права власності ОСОБА_3 на 1/4 частину земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1, переданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Визнати частково недійсним заповіт складений 21 червня 2005 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області та зареєстрований в реєстрі за №1509, в частині розпорядження 1/4 частиною земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1, переданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.