Справа № 2а - 347\2010
30 березня 2010 року
Центрально-Міський районний суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Кваша А.В.
При секретарі: Грипас О.М.
За участю: представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, інспектора БДПС відділу Державної автомобільної інспекції м. Кривого Рогу, сержанта міліції, третя особа стороні відповідача відділ Державної автомобільної інспекції м. Кривого Рогу ГУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій посадової особи та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними дій посадової особи та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 05 лютого 2010 року, керуючи автомобілем марки Шкода д.н. НОМЕР_1 рухаючись по вул. Волгоградській у м. Кривому Розі в темну пору доби о 20.25 год. з включеним світлом фар ближнього світла, була зупинена відповідачем, який наказав вийти з автомобіля та повідомив, що нею порушено п. 19.1 «А ПДР і ч. 2 ст. 122 КУпАП та склав протокол серії АЕ № 189492 від 05.02.2010 року і постанову серії АЕ № 151987 від 05.02.2010 року, не вислухавши її пояснення, не допросивши свідка, який їхав разом з нею, не надав їй можливості скористатися своїми права, зокрема правом на юридичну допомогу та наклав штраф в сумі 430 грн. єдиним доказом на підставі якого було накладено на неї штраф була нібито відеофіксація правопорушення на мобільний телефон інспектора, про те дане відео не було зазначено в постанові в якості доказу та не було долучено до матеріалів справи, тому просила визнати незаконним дії інспектора Шимбуєва Є.В. щодо винесення постанови від 05 лютого 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про визнання її винною у вчиненні адмінправопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладання на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 430 гривень та скасувати зазначену постанову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на підтвердження доводів, щодо позбавлення його довірителя скористуватися правом на отримання юридичної допомоги надав суду довідкову інформацію про надані послуги стільникового зв'язку за 05.02.2010 року, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 20,21).
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно із вимогами ст. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою - інспектором БДПС відділу Державної автомобільної інспекції м. Кривого Рогу, сержантом міліції ОСОБА_3 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесено 05.02.2010 року постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.2 КУпАП, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. (а.с.5). Відповідачем при винесенні постанови було встановлено, що позивач, 05 лютого 2010 року о 20.25 год., під час керування автомобілем Шкода д.н. НОМЕР_1 рухаючись по вул. Волгоградській у м. Кривому Розі в темну пору доби з вимкненим дальнім (ближнім) світлом фар, чим порушила ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Однак, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як односторонність, неповнота при складанні вище вказаного протоколу та винесення на підставі даного протоколу постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова про адмінправопорушення перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до вимог статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не з'явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАСУ не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій.
Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивачем вчинено правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП у зв'язку з порушенням останнім вимог п. 19.1 ПДР України.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, у зв'язку з чим дії відповідача по складанню постанови слід визнати незаконними, постанову - скасувати.
Керуючись ст.ст. 287-289 КУпАП, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України №1111 від 13.11.2006, ст.ст. 5,6,11,19,71,94,160-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, інспектора БДПС відділу Державної автомобільної інспекції м. Кривого Рогу, сержанта міліції, третя особа стороні відповідача відділ Державної автомобільної інспекції м. Кривого Рогу ГУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій посадової особи та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати неправомірними дії посадової особи: інспектора БДПС відділу Державної автомобільної інспекції м. Кривого Рогу, сержанта міліції ОСОБА_3 щодо винесення постанови АЕ №151987 від 05 лютого 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про визнання ОСОБА_2, винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладання на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 430 гривень.
Скасувати постанову від 05 лютого 2010 року серія АЕ №151987 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - інспектором БДПС відділу Державної автомобільної інспекції м. Кривого Рогу, сержантом міліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: А.В. Кваша