01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"01" грудня 2009 р. Справа № 10/206-09
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/206-09
за позовом Бориспільської міської ради Київської області, м. Бориспіль;
до фізичної особи -підприємця Зінюк Світлани Олексіївни,
м. Бориспіль;
про розірвання договору оренди землі
Представники сторін:
від позивача: Денисов О.А., довіреність від 14.04.2009 р. б/н;
від відповідача: Зінюк С.О., підприємець, паспорт серії СК № 319176 від 25.07.96р.; Мочинський А.Р., довіреність б/н від 19.10.2009р.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області звернулась з позовом Бориспільська міська рада (далі -позивач) до фізичної особи -підприємця Зінюк Світлани Олексіївни (далі -відповідач) про розірвання договору оренди землі, укладеного 11.11.2005р. № 5389 між Бориспільською міською радою та приватним підприємцем Зінюк Світланою Олексіївною, за адресою: вул. Київський шлях (в районі житлового будинку № 90) у м. Борисполі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов укладеного договору оренди земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, що є підставою для розірвання договору оренди землі.
Ухвалою від 03.08.2009р. суд порушив провадження у справі № 10/206-09 та призначив її розгляд на 08.09.2009р.
Ухвалою від 08.09.2009р. суд відклав розгляд справи на 22.09.2009р., у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.
В засіданні суду 22.09.2009р. було встановлено, що сторони не виконали вимоги суду та не подали витребувані в ухвалах від 03.08.2009р. та від 08.09.2009р. документи, необхідні для вирішення спору по суті.
Крім того, відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки на його адресу не надходила копія позовної заяви з доданими документами.
Також, сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору, відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України.
Ухвалою від 22.09.2009р. суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 20.10.2009р., у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.
Позивач на виконання вимог суду через канцелярію господарського суду подав пояснення до позовної заяви.
Присутнім у судовому засіданні 20.10.2009р. відповідачем було подано відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з пред'явленими вимогами, посилаючись на те, що використання земельної ділянки здійснюється за цільовим призначенням, порушень не має, так як спірна земельна ділянка надана в оренду для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, під що і використовується.
Ухвалою від 20.10.2009р. суд відклав розгляд справи на 03.11.2009р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.
Присутніми у судовому засіданні 03.11.2009р. представниками сторін на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2009р. були надані документи, необхідні для вирішення спору по суті.
Проте, як було з'ясовано судом сторони надали не всі витребувані в ухвалі від 20.10.2009р. докази.
Ухвалою від 03.11.2009р. суд відклав розгляд справи на 24.11.2009р., у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.
Судове засідання, призначене на 24.11.2009р., було перенесено на 01.12.2009р., в зв'язку з відпусткою судді, про що повідомлено сторони телефонограмою від 19.11.2009р.
У судовому засіданні 01.12.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.
За згодою сторін у судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
Бориспільською міською радою IV скликання Київської області було прийнято рішення від 03 листопада 2005 року № 2628-ХХХ-ІV «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання на умовах оренди (термін 25 років) земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності Зінюк Світлані Олексіївні під існуючою забудовою (землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг) по вул. Київський шлях (в районі житлового будинку № 90) у м. Борисполі.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2002 р., до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земельних ділянок комунальної власності.
Крім того, згідно пункту 12 «Перехідних положень»Земельного кодексу України (2002 року), відповідні сільські, селищні, міські ради до розмежування земель державної і комунальної власності здійснюють також повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів.
Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад вирішуються питання, зокрема, регулювання земельних відносин.
Отже, вирішення питань про передачу земельної ділянки в оренду є виключним правом ради як суб'єкта права власності на землю.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
11.11.2005р. між Бориспільською міською радою Київської області (за договором -орендодавець), на підставі рішення Бориспільської міської ради від 03 листопада 2005 року № 2628, та фізичною особою -підприємцем Зінюк Світланою Олексіївною (за договором -орендар) було укладено Договір оренди землі, нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 5389.
Згідно з умовами укладеного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0176 гектарів під існуючою забудовою (землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг) по вул. Київський Шлях, (в районі житлового будинку № 90), кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:10:025:0030, в м. Борисполі, Київської області, строком на 25 років.
Відповідно до п. 12 договору оренди, цільове призначення земельної ділянки визначене, як комерційне.
Договір оренди землі від 11.11.2005р. зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 16 листопада 2005р. за № 040533700119.
На даний час відповідачем, згідно з дозволом на виконання будівельних робіт № 482/09 від 28.04.2009р., виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, здійснюється реконструкція торгівельного кіоску під комплекс з розміщенням магазину, кафе, готелю, що, на думку позивача, і є нецільовим використанням земельної ділянки, а відтак і порушенням умов договору оренди.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності та інших видів діяльності.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В свою чергу статтею 25 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.
Проте, як вбачається з зібраних по справі доказів, рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області № 619 від 30 листопада 1999 року приватному підприємцю Зінюк С.О. надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт та складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску по вулиці Київський шлях в районі житлового будинку № 90 в м. Бориспіль.
Рішенням виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 753 від 12 грудня 2000 року відповідачу було продовжено термін дії рішення виконкому № 619 від 30.11.1999р. «Про надання дозволу п/п Зінюк С.О. на проведення проектно-вишукувальних робіт та складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску по вулиці Київський шлях в районі житлового будинку № 90 в м. Борисполі», строком на один рік - до 12 грудня 2001 року.
Рішенням виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 880 від 11 грудня 2001 року п/п Зінюк С.О. було продовжено термін дії рішення виконкому № 753 від 12.12.2000р. «Про продовження терміну дії рішення виконкому № 619 від 30.11.1999р. «Про надання дозволу п/п Зінюк С.О. на проведення проектно-вишукувальних робіт та складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску по вулиці Київський шлях в районі житлового будинку № 90 в м. Борисполі», строком на один рік - до 11 грудня 2002 року.
Крім того, відповідачу Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю було надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 35 від 09.10.2002р.
В подальшому, рішенням виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 829 від 27 грудня 2005 року приватному підприємцю Зінюк С.О. було продовжено термін дії рішення виконкому № 619 від 30.11.1999р. «Про надання дозволу п/п Зінюк С.О. на проведення проектно-вишукувальних робіт та складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску по вулиці Київський шлях в районі житлового будинку № 90 в м. Борисполі», строком на один рік - до 27 грудня 2006 року.
Рішенням виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 82 від 17 січня 2006 року було внесено зміни в рішення виконавчого комітету № 619 від 30 листопада 1999 року, яким приватному підприємцю Зінюк С.О. надано дозвіл провести проектно-вишукувальні роботи та про складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску під комплекс з розміщенням магазину, кафе, готелю по вулиці Київський шлях в районі житлового будинку № 90 в м. Бориспіль.
28 квітня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відповідачу надано дозвіл № 482/09 на проведення будівельних робіт з реконструкції торгівельного кіоску під комплекс з розміщенням магазину, кафе, готелю по вулиці Київський шлях в районі житлового будинку № 90 в м. Бориспіль Київської області.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій»дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт. Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви.
Таким чином, як свідчать вказані вище рішення виконкому Бориспільської міської ради та дозволи на проведення будівельних робіт, відповідачем здійснювались роботи по реконструкції торгівельного кіоску фактично за згодою позивача, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створені радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.
Однак, незважаючи на те, що між відповідачем та Бориспільською міською радою, відповідно до приписів рішень виданих виконкомом Бориспільської міської ради Київської області за № 753 від 12 грудня 2000 року, № 880 від 11 грудня 2001 року, № 829 від 27 грудня 2005 року та № 82 від 17 січня 2006 року - виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією відповідачем певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів та виконані в повному обсязі, 09 червня 2009 року рішеннями сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання були скасовані вищевказані рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області, а саме: рішенням сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання № 6039-52-V від 09.06.2009р. - скасовано рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 753 від 12 грудня 2000 року; рішенням сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання № 6040-52-V від 09.06.2009р. - скасовано рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 880 від 11 грудня 2001 року; рішенням сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання № 6041-52-V від 09.06.2009р. - скасовано рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 829 від 27 грудня 2005 року; рішенням сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання № 5886-52-V від 09.06.2009р. - скасовано рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 82 від 17 січня 2006 року.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Як вбачається з рішень Бориспільської міської ради Київської області V скликання від 09.06.2009р. № 6039-52-V, № 6040-52-V, № 6041-52-V, № 5886-52-V, якими скасовані рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 753 від 12 грудня 2000 року, № 880 від 11 грудня 2001 року, № 829 від 27 грудня 2005 року та № 82 від 17 січня 2006 року, в них відсутнє посилання на те, що зазначені рішення виконкому прийнятті з порушеннями вимог чинного законодавства та не відповідають Конституції України чи будь-якому закону України. В рішеннях Бориспільської міської ради Київської області V скликання від 09.06.2009р. зазначається про те, що ці рішення прийняті за пропозицією юридичного відділу виконавчого комітету міської ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Крім того, представником Бориспільської міської ради під час розгляду справи було пояснено, що рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 753 від 12 грудня 2000 року, № 880 від 11 грудня 2001 року, № 829 від 27 грудня 2005 року та № 82 від 17 січня 2006 року були скасовані, оскільки вони суперечать рішенню Бориспільської міської ради Київської області V скликання від 28 грудня 2006 року № 936-09-V «Про створення міської площі імені Чубинського П.П.», п. 2.2. якого передбачено скасувати всі дозвільні документи щодо будівництва, реконструкції та встановлення об'єктів, у зазначеному районі, та п. 2.4. якого передбачено розірвати діючі договори оренди землі, що знаходяться в цьому районі. У разі не досягнення згоди щодо розірвання договорів оренди землі за згодою сторін, питання вирішити в судовому порядку.
При цьому суд звертає увагу на те, що рішенням від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 Конституційного Суду України у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначається, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі»та п. 23 договору оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу будь-яких листів або вимог щодо усунення порушення договору та використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з п. а) ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, підставою примусового припинення права на земельну ділянку у судовому порядку є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем не надано суду належних доказів, які свідчать про порушення відповідачем умов Договору оренди землі від 11.11.2005р. в частині нецільового (некомерційного) використання земельної ділянки за адресою: вул. Київський шлях (в районі житлового будинку № 90) у м. Борисполі.
Крім того, у п. 22 договору вказано, що на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяА.І. Привалов
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі -14.12.2009 р.